Псалми 52

1 За първия певец, Давидова поука, когато бе дошъл едомецът Доик при Саула та му бе казал: Давид дойде в Ахимелеховата къща. Защо се хвалиш със злобата, силни човече? Милостта Божия пребъдва до века.

Для дириґента хору. Псалом навча́льний Давидів, як прийшов був ідуме́янин Доеґ та й Саулові був оповів, і до нього сказав: „Давид увійшов до дому Ахіме́леха“. Чого хва́лишся злом, о могу́тній? Цілий де́нь Божа милість зо мною.

2 Езикът ти, като действува коварно, Подобно на изострен бръснач, измишлява нечестие.

Замишляє лукавство язик твій, як та бритва наго́стрена ти, що чиниш обману!

3 Обичаш злото повече от доброто, И да лъжеш повече нежели да говориш правда. (Села)

Ти зло полюбив над добро, а неправду — більш, як правду казати, (Се́ла)

4 Обичаш всичките гибелни думи и измамливия език.

ти любиш усякі шкідливі слова́, ти язи́ку обманний!

5 Затова и тебе Бог ще съкруши съвсем, Ще те изтръгне и ще те премести от шатъра ти, Ще те изкорени от земята на живите. (Села)

Отож, Бог зруйнує наза́вжди тебе, тебе викине й вирве з намету тебе, й тебе викоренить із країни життя. (Се́ла)

6 А праведните, като видят това, ще се убоят, И ще му се присмеят и рекат:

І побачать це пра́ведні, й будуть боятись, і будуть сміятися з нього:

7 Ето човек, който не прави Бога своя крепост, Но уповаваше на многото си богатство, И се закрепваше на нечестието си.

„Ось муж, що Бога не чинить своєю тверди́нею, та на великість багатства свого покладає надію, втікає до злого свого“.

8 А аз съм като маслина, която зеленее в Божия дом; Уповавам на Божията милост от века до века.

А я — як зелена оли́вка у Божому домі, наді́юсь на Божую милість на вічні віки́!

9 Винаги ще Те славословя, защото Ти си сторил това; И пред Твоите светии ще призовавам името Ти, Защото е благо.

Буду сла́вити вічно Тебе, що вчинив Ти оце, і про йме́ння Твоє буду звіщати побожним Твоїм, що добре воно!