Псалми 50
1 Асафов псалом. Господ Бог Иеова е говорил и призовал земята От изгряването на слънцето до захождането му.
Псалом Асафів. Бог богів – Господь! Він промовляє, закликає землю від сходу сонця аж до заходу.
2 От Сион, съвършенството на красотата, Бог е възсиял.
Із Сіону, досконалої краси, Бог з’явився в сяйві.
3 Нашият Бог ще дойде и няма да мълчи; Ще има пред Него огън поглъщащ, И около Него силна буря.
Іде наш Бог і не мовчить; вогонь перед Ним пожирає й навколо Нього сильно вирує.
4 Ще призове небесата отгоре, И земята, за да съди людете Си, казвайки:
Він закликає небеса вгорі і землю на суд зі Своїм народом:
5 Съберете Ми Моите светии, Които направиха с Мене завет с жертви.
«Зберіть-но до Мене Моїх вірних, хто уклав Завіт зі Мною при жертві».
6 И небесата ще известят правдата Му, Защото сам Бог е съдия. (Села)
І небеса сповіщатимуть правду Його, адже Суддя – Сам Бог! (Села)
7 Слушайте, люде Мои, и ще говоря, - Израилю, и ще заявя пред тебе: Бог, твоят Бог съм Аз.
«Слухай, народе Мій, Я говоритиму; Ізраїлю, Я свідчити буду проти тебе: Я – Бог, твій Бог.
8 Не ще да те изоблича поради жертвите ти, Нито поради твоите всеизгаряния, които са винаги пред Мене,
Не за жертвоприношення твої Я докорятиму тобі – твої цілопалення завжди переді Мною.
9 Не ща да приема юнец от къщата ти, Нито козли от стадата ти;
Я не прийму вола із твого дому, ані козлів із твоїх кошар.
10 Защото Мои са всичките горски зверове, И добитъкът, който е по хиляди хълмове.
Адже всі тварини в лісі – Мої, і худоба на тисячі пагорбів.
11 Познавам всичките планински птици, И полските зверове са в ума Ми.
Я знаю кожного птаха в горах, і все, що рухається на полях, – зі Мною.
12 Ако огладнеех, не щях да кажа на тебе; Защото Моя е вселената и всичко що има в нея.
Якби Я був голодний, то не сказав би тобі про це, адже Мені належить всесвіт і все, що його наповнює.
13 Ще ям ли Аз месо от юнци? Ще пия ли кръв от козли?
Хіба Я їм м’ясо биків чи п’ю кров козлів?
14 Принеси Богу жертва на хваление, И изпълни на Всевишния обреците си;
Принеси Богові в жертву подяку й виконай перед Всевишнім твої обітниці.
15 И призови Ме в ден на напаст; И Аз ще те избавя; и ти ще Ме прославиш.
Поклич Мене в день скорботи – Я визволю тебе, а ти Мене прославиш».
16 Но на нечестивия казва Бог: Що правиш ти та разгласяваш Моите повеления, И разказваш завета Ми с устата си,
Нечестивому ж говорить Бог: «Як ти смієш Мої постанови сповіщати і Завіт Мій в устах своїх носити?
17 Тъй като сам ти мразиш поука, И хвърляш зад себе си Моите думи?
Ти ж ненавидиш настанови й кидаєш Слова Мої позад себе?
18 Ако видиш крадец, тичаш с него, И с прелюбодейците участвуваш.
Коли ти бачиш крадія, заводиш із ним приязні стосунки; і від перелюбників маєш свою частку.
19 Предаваш устата си на зло. И езикът ти устройва коварство.
Вуста твої вживаєш для зла, і язик твій плете підступні каверзи.
20 Като седиш, говориш против брата си; Разсяваш клетвата против сина на майка си.
Сидиш [на суді], намовляєш на брата твого, проти сина своєї матері свідчиш ганебне.
21 Понеже си сторил това, и Аз премълчах, Ти си помислил, че съм съвсем подобен на тебе; Но Аз ще те изоблича, и ще изредя всичко това пред очите ти.
Ти чинив це, а Я мовчав, [тому] уявив ти [собі], що Я такий, як ти. Я покараю тебе й виставлю [звинувачення] перед очима твоїми.
22 Разсъдете, прочее, за това, вие, които забравяте Бога, Да не би да ви разкъсам, без да се намери кой да ви избави.
Зрозумійте ж це ті, хто забуває Бога, щоб Я не розтерзав [вас], і не буде кому врятувати.
23 Който принася жертва на хвала, той Ме прославя; И на онзи, който оправя пътя си, ще покажа Божието спасение.
Той, хто приносить у жертву подяку, шанує Мене; і тому, хто торує дорогу [правди], покажу Я спасіння Боже».
