Псалми 45
1 За първия певец, по Криновете: псалом за Кореевите синове. Поучение. Песен на любовта. От сърцето ми извира блага дума. Аз разказвам делата си на Царя; Езикът ми е перо на бързописец.
Для дириґента хору. На „Лілеї“. Синів Коре́євих. Псалом навча́льний. Пісня любови. Моє серце брини́ть добрим словом, проказую я: Для Царя мої тво́ри, мій язик — мов перо скоропи́сця!
2 Ти си по-красив от човешките чада; На устата ти се изля благодат; Затова те благослови Бог до века.
Ти кращий від лю́дських синів, в Твоїх устах розлита краса́ та добро́, тому благослови́в Бог навіки Тебе.
3 Препаши меча Си на бедрото Си Силни, Славата Си и величието Си;
Прив'яжи до стегна́ Свого, Сильний, Свого меча, красу́ Свою́ та вели́чність Свою́,
4 И във величието си язди победоносно В ползата на истината и кротостта и правдата; И Твоята десница ще Те предвожда към страшни неща.
і в вели́чності Своїй сідай, та й ве́рхи помчися за справи правди, і ла́гідности та справедливости, — і на́вчить Тебе страшних чинів прави́ця Твоя́!
5 Стрелите ти са остри, Забиват се в сърцата на царските врагове; Племена падат пред Тебе.
Твої стрі́ли наго́стрені, — а від них під Тобою наро́ди попа́дають, — у серце Царськи́х ворогів.
6 Твоят престол, Боже, е до вечни векове; Скиптърът на Твоето царство е скиптър на правота.
Престол Твій, о Боже, на вічні віки́, берло правди — берло Царства Твого́.
7 Възлюбил си правда и намразил си нечестие; Затова, Боже, твоят Бог те е помазал С миро на радост повече от твоите събратя.
Ти полюбив справедливість, а беззако́ння знена́видів, тому́ намасти́в Тебе Бог, Твій Бог, оливою радости понад друзів Твоїх.
8 На смирна и алой и касия миришат всичките ти дрехи; Из слоново-костни палати струнните инструменти те развеселиха.
Ми́ро, ало́е й кассі́я — всі ша́ти Твої, а з палат із слоно́вої кости — струни Тебе звесели́ли.
9 Царски дъщери има между твоите почтени жени; Отдясно ти е поставена царицата в офирско злато
Серед ска́рбів Твоїх — царські до́чки, по правиці Твоїй стала цариця в офі́рському щирому золоті.
10 Слушай, дъщерьо, и виж, и приклони ухото си; Забрави и народа си и бащиния си дом;
Слухай, до́чко, й побач, і нахили своє ухо, — і забудь свій наро́д і дім батька свого́!
11 Така царят ще пожелае твоята красота; Защото той е господарят ти, и ти му се поклони.
А Цар буде жадати твоєї краси́, бо Він — твій Госпо́дь, а ти до землі Йому кланяйся.
12 И тирската дъщеря, даже и богатите измежду народа й. Ще търсят благоволението ти с подаръци.
А Ти́рська дочка́ прийде з да́ром, будуть благати тебе найбагатші з наро́ду.
13 Всеславна е царската дъщеря във вътрешността на палата; Облеклото й е златоткано.
Вся оздо́ба царсько́ї дочки́ — усере́дині, шата ж її погапто́вана золотом.
14 Ще я доведат при царя с везани дрехи; Нейните другарки, девиците, които я следват, ще ти се доведат,
У ша́ти гапто́вані вбрану прова́дять її до Царя, за нею дівча́та, подру́ги її, до Тебе прова́джені.
15 С веселие и радост ще се доведат; Ще влязат в царския палат.
Провадять їх з ра́дощами та поті́хою, — у палату царську́ вони ві́йдуть.
16 Вместо бащите ти ще бъдат чадата ти, Които ще поставиш за князе по цялата земя.
Замість батькі́в Твоїх бу́дуть сини́ Твої, — їх по ці́лій землі Ти поставиш воло́дарями.
17 Ще направя името Ти паметно през всичките поколения; Затова племената ще те възхваляват до вечни векове.
Я буду Ім'я́ Твоє зга́дувати по всіх поколіннях, тому́ то наро́ди по вічні віки Тебе сла́вити будуть!
