Псалми 37
1 Давидов псалом. По Еврейски азбучен псалом, Не се раздразнявай поради злотворците, Нито завиждай на ония, които вършат беззаконие.
Давидів.
2 Защото като трева скоро ще се окосят, И като зелена трева ще повяхнат.
бо вони, як трава, будуть скоро поко́шені, і мов та зелена били́на — пов'я́нуть!
3 Уповавай на Господа и върши добро; Така ще населиш земята и ще се храниш с увереност.
Надійся на Господа й добре чини, землю заме́шкуй та правди дотримуй!
4 Весели се, тъй също, в Господа; И той ще ти даде попросеното от сърцето ти.
Хай Господь буде розкіш твоя, — і Він спо́внить тобі твого серця бажа́ння!
5 Предай на Господа пътя си; И уповавай на Него, и Той ще из върши очакването ти;
На Господа здай доро́гу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
6 И ще направи да се яви правдата ти като светлината, И съдът ти като пладне.
і Він ви́провадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою — немов пі́вдень.
7 Облегни се на Господа, и чакай Него; Не се раздразнявай поради този човек, който успява в пътя си Като върши подлости.
Жди Господа мо́вчки й на Нього наді́йся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на люди́ну, що виконує за́думи злі.
8 Престани от негодуванието, и остави гнева; Не се раздразнявай, понеже това води само към злотворството.
Повстри́майсь від гніву й покинь пересе́рдя, не розпа́люйся лютістю, щоб чини́ти лиш зло,
9 Защото злотворците ще се изтребят; А от тия, които чакат Господа, те ще наследят земята.
бо ви́тяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа — землю вспадку́ють!
10 Защото още малко, и нечестивият не ще го има вече; Да! прилежно ще изследваш мястото му, и не ще се намери;
А ще тро́хи — й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його — і не буде його,
11 Но кротките ще наследят земята, И ще се наслаждават с изобилен мир.
а покірні вспадку́ють землю, — і зарозкошу́ють ми́ром великим!
12 Нечестивият прави заговор против праведния. И скърца на него със зъби.
Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрего́че на нього своїми зубами,
13 Господ ще му се присмее, Понеже вижда, че иде денят му.
та Господь посміється із нього, — бачить бо Він, що набли́жується його день!
14 Нечестивите изтръгнаха меч и опънаха лъка си, За да повалят сиромаха и немощния, За да заколят ония, които са с праведна обхода.
Безбожні меча добува́ють та лука свого натягають, щоб звали́ти нужде́нного й бідного, щоб порізати людей простої дороги, —
15 Мечът им ще се забие в тяхното сърце, И лъковете им ще се строшат.
та вві́йде їхній меч до їхнього власного серця, і пола́мані будуть їхні лу́ки!
16 Малкият имот на праведния е по-желателен От богатството на мнозина нечестиви;
Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
17 Защото мишците на нечестивите ще се строшат, А Господ подкрепява праведните.
бо зла́мані будуть раме́на безбожних, а справедливих Господь підпира́є!
18 Господ знае дните на непорочните; И тяхното наследство ще бъде до века.
Знає Господь дні неви́нних, а їхня спадщина пробуде навіки,
19 Те няма да се посрамят в лоши времена. В дни на глад ще бъдат сити,
за лихолі́ття не будуть вони посоро́млені, і за днів голоду ситими бу́дуть.
20 А нечестивите ще загинат, И враговете Господни ще бъдат като отборните агнета; Ще чезнат, като дим ще изчезнат.
Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, зани́кнуть, у димі заникнуть вони!
21 Нечестивият взема на заем, и не отплаща; А праведният постъпва благо и дава.
Позичає безбожний — і не віддає, а праведний милість висві́дчує та роздає,
22 Защото благословените от Господа ще наследят земята; А проклетите от Него ще се изтребят.
бо благословенні від Нього вспадку́ють землю, а прокля́ті від Нього — пони́щені будуть!
23 Стъпките на човека се оправят от Господа; И Неговото благоволение е в пътя му.
Від Господа кроки люди́ни побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
24 Ако падне не ще се повали, Защото Господ подпира ръката му.
коли ж упаде́, то не буде поки́нена, бо руку її підпирає Госпо́дь.
25 Млад бях, ето, остарях, Но не съм видял праведният оставен, Нито потомството му да проси хляб.
Я був молодий і поста́рівся, та не бачив я праведного, щоб опу́щений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
26 Всеки ден постъпва благо и дава на заем; И потомството му е в благословение.
Кожен день виявляє він милість та позичає, і над пото́мством його благословення.
27 Отклонявай се от зло, и върши добро, И ще имаш вечно жилище.
Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!
28 Защото Господ обича правосъдие, И не оставя светиите Си; До века те ще бъдат опазени; А потомството на нечестивите ще се изтреби.
Бо любить Господь справедливість, і Він богобі́йних Своїх не покине, — вони будуть навіки бере́жені, а насіння безбожних загине!
29 Праведните ще наследят земята. И ще живеят на нея до века.
Успадку́ють праведні землю, і повік будуть жити на ній.
30 Устата на праведния приказва за мъдрост, И езикът ме говори правосъдие.
Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,
31 Законът на неговия Бог е в сърцето му; Стъпките му няма да се подхлъзнат,
Закон Бога його — в його серці, кроки його не спіткну́ться.
32 Грешният наблюдава праведния, И търси да го убие.
А безбожний чату́є на праведного, і пильнує забити його́,
33 Господ няма да го остави в ръцете му, Нито ще го осъди, когато бъде съден.
та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчи́нить його, коли буде судити його.
34 Чакай Господа и пази Неговия път, И той ще те издигне, за да наследиш земята; Когато се изтребят нечестивите, ти ще видиш това.
Надійся на Господа, та держися дороги Його, — і піднесе Він тебе, щоб успадкува́ти землю, ти бачитимеш, як пони́жені будуть безбожні.
35 Виждал съм нечестивия страшен, И разпрострян като зелено дърво на своята си почва;
Я бачив безбожного, що збуджував по́страх, що розкорени́вся, немов саморосле зелене те дерево,
36 Но когато преминах, ето нямаше го; Търсих го, и не се намери.
та він промину́в, — й ось немає його, і шукав я його, — й не знайшов!
37 Забележи непорочния и гледай праведния; Защото миролюбивият човек ще има потомство;
Бережи непови́нного та дивися на праведного, бо люди́ні споко́ю належить майбу́тність,
38 А престъпниците всички заедно ще се изтребят; Останалите от нечестивите ще се отсекат.
переступники ж ра́зом понищені будуть, — майбутність безбожних загине!
39 Но избавлението на праведните е от Господа; Той им е крепост във време на беда.
А спасі́ння праведних — від Господа, Він їхня тверди́ня за ча́с лихолі́ття,
40 И Господ ще им помогне и ще ги избави, Ще ги избави от нечестивите и ще ги спаси, Понеже са прибягнали при Него.
і Господь їм поможе та їх порятує, ви́зволить їх від безбожних і їх збереже, — бо вдавались до Нього вони!
