Псалми 147
1 Хвалете Господа; защото е добро нещо да пеем хваления на нашия Бог, Защото е приятно, и хвалението е прилично.
Алілуя! Як добре співати Богові нашому, яка ж приємна належна Йому хвала!
2 Господ гради Ерусалим, Събира Израилевите заточеници.
Господь відбудовує Єрусалим, збирає вигнанців Ізраїля;
3 Изцелява съкрушените в сърце И превързва скърбите им.
зцілює розбитих серцем і перев’язує їхні рани;
4 Изброява числото на звездите. Нарича ги всички по име.
обчислює кількість зірок і кожну називає поіменно.
5 Велик е нашият Господ, и голяма и силата Му; Разумът Му е безпределен.
Великий Володар наш і вельми сильний, розум Його безмірний.
6 Господ укрепва кротките, А нечестивите унижава до земята.
Господь підтримує пригноблених, а нечестивих принижує аж до землі.
7 Пейте Господу и благодарете Му. Пейте хваления с арфа на нашия Бог.
Віддайте Господеві подяку, співайте Богові нашому на арфі.
8 Който покрива небето с облаци, Приготвя дъжд за земята, И прави да расте трева по планините;
Він небеса вкриває хмарами, готуючи дощ для землі, Хто на горах вирощує траву,
9 Който дава храна на животните И на гарвановите пилета, които пиукат.
дає худобі їжу й пташенятам ворона, коли вони кричать.
10 Не се удоволствува в силата на коня, Нито има благоволение в краката на мъжете.
Не міць коня Йому до вподоби, не силу стегон людських Він уподобав;
11 Господ има благоволение в ония, които Му се боят, В ония, които уповават на Неговата милост.
Господь уподобав тих, хто боїться Його, хто на милість Його сподівається.
12 Слави Господа, Ерусалиме; Хвали твоя Бог, Сионе;
Хвали, Єрусалиме, Господа; прославляй Бога твого, Сіоне!
13 Защото Той закрепява лостовете на твоите порти, Благославя чадата ти всред тебе.
Бо Він зміцнив засуви воріт твоїх, благословив синів твоїх посеред тебе.
14 Установява мир в твоите предели, Насища те с най изрядната пшеница.
Він встановлює мир на твоїх кордонах, насичує тебе відбірною пшеницею.
15 Изпраща заповедтта Си по земята; Словото Му тича много бърже;
Він посилає наказ Свій землі, швидко біжить Його Слово.
16 Дава сняг като вълна, Разпръсва сланата като пепел,
Він дає сніг, немов вовну, розпорошує паморозь, наче попіл,
17 Хвърля леда си като уломъци; Пред мраза Му кой може устоя?
кидає кригу Свою, ніби дрібні камінці; хто може встояти перед Його морозом?
18 Пак изпраща словото Си и ги разтопява; Прави вятъра си да духа, и водите текат.
Він пошле слово Своє, і [все] розтане, подує вітром Своїм – потечуть води.
19 Възвестява словото Си на Якова, Повеленията Си и съдбите Си на Израиля.
Він звіщає слово Своє Якову, постанови й закони правосуддя – Ізраїлеві.
20 Не е постъпил така с никой друг народ; И те не са познали съдбите Му. Алилуя!
Він не зробив такого жодному іншому народові, і правосуддя законів вони не знають. Алілуя!
