< Псалми 144 >
1 Давидов псалом. Благословен да бъде Господ, моята канара. Който учи ръцете ми да воюват, Пръстите ми да се бият,
Псалом Давидів. Благословенний Господь, скеля моя, Що привчає руки мої до битви й пальці мої – до війни.
2 Който ми показва милосърдие, Който е моята крепост, Високата ми кула, и моят избавител, Щитът мой, и Онзи на Когото уповавам, - Който покорява людете ми под мене.
[Він] – милість моя, твердиня моя, пристановище моє й визволитель мій, щит мій, на Нього я надію покладаю; Він підкорює мені народ мій.
3 Господи, що е човек та да обръщаш внимание на него! Син човешки та да го зачиташ!
Господи, хто така людина, що Ти знаєш про неї, і син людський, що Ти думаєш про нього?
4 Човек прилича на лъх; Дните му са като сянка, която преминава.
Людина – немов подих вітру; дні її – немов тінь, що минає.
5 Господи, приклони небесата Си и слез, Допри се до планините, и те ще задимят.
Господи, нахили небеса і зійди, торкнися гір – і вони задимляться.
6 Застрели със светкавица, за да ги разпръснеш, Хвърли стрелите Си, за да ги поразиш.
Блисни блискавкою й розсій їх, випусти стріли Свої й нажахай їх.
7 Простри ръката Си от горе, Избави ме, и извлечи ме от големи води, От ръката на чужденците,
Простягни руку Твою з висоти, визволи мене й врятуй від великих вод, від рук чужинців,
8 Чиито уста говорят суета, И чиято десница в клетва е десница на лъжа,
що вустами своїми марне промовляють і чия правиця діє неправедно.
9 Боже, нова песен ще Ти възпея, С десетострунен псалтир ще пея хваление на Тебе,
Боже, пісню нову заспіваю Тобі, на лірі десятиструнній Тобі заграю –
10 Който даваш избавление на царете, И Който спасяваш слугата Си Давида от пагубен меч.
Тому, Хто дає перемогу царям, визволяє Давида, слугу Свого, від лютого меча.
11 Избави ме, и изтръгни ме от ръката на чужденците, Чиито уста говорят суета, И чиято десница в клетва е десница на лъжа.
Визволи мене й врятуй від рук чужинців, що вустами своїми марне промовляють і чия правиця діє неправедно.
12 Когато нашите синове в младостта си Бъдат като пораснали младоки, И нашите дъщери като краеъгълни камъни Издялани за украшение на дворци;
Тоді будуть сини наші немов молоді пагони, що розрослися, а наші доньки – наче різьблені колони майстерно збудованого палацу;
13 Когато житниците ни бъдат пълни, Доставящи всякакъв вид храна, И овцете ни се умножават с хиляди И десетки хиляди по полетата ни;
комори будуть повні різноманітним збіжжям; дрібної худоби нашої [будуть] тисячі, десятки тисяч на пасовищах наших;
14 Когато воловете ни бъдат добре натоварени; Когато няма нито нахлуване навътре, нито налитане на вън, Нито вик по нашите улици;
бики наші будуть витривалими; не буде ні пролому [в стіні], ні виходу [в полон], ані зойку на вулицях наших.
15 Тогава блазе на оня народ, който е в такова състояние! Блажен оня народ, на когото Господ е Бог!
Блаженний народ, що так йому ведеться; блаженний народ, чий Бог – Господь!