< Псалми 132 >
1 Песен на възкачванията. Помни, Господи, заради Давида, Всичките му скърби,
Пісня сходження. Згадай, Господи, Давида й усі смирення його,
2 Как се кле на Господа, И се обрече на Силния Яковов, като каза:
коли він присягнув Господеві, дав обітницю Могутньому [Богові] Якова:
3 Непременно няма да вляза в шатъра на къщата си, Нито ще се кача на постланото си легло,
«Не увійду в шатро свого дому, не ляжу на постіль мого ложа,
4 Няма да дам сън на очите си, Или дрямка на клепачите си,
не дам сну очам моїм і повікам моїм дрімання,
5 Докато не намеря място за Господа, Обиталище за Силния Яковов.
аж поки не знайду місця для Господа, помешкання для Могутнього Якового [Бога]».
6 Ето, ние чухме, че той бил в Ефрата; Намерихме го в полетата на Яара.
Ось ми чули про нього в Ефраті, знайшли його на полях Яара.
7 Нека влезем в скинията Му, Нека се поклоним при подножието Му.
Підійдімо ж до Його помешкання, вклонімося біля Його підніжжя.
8 Стани, Господи, и влез в покоя Си. Ти и ковчега на Твоята сила;
Повстань, Господи, [прийди] до місця Свого спокою, Ти й ковчег могутності Твоєї.
9 Свещениците Ти да бъдат облечени с правда, И светиите Ти нека викат радостно.
Священники Твої нехай зодягнуться правдою і вірні Твої нехай радісно співають.
10 Заради слугата Си Давида Недей отблъсква лицето на помазаника Си.
Заради Давида, слуги Свого, не відвертай обличчя від Твого помазанця.
11 Господ се кле с вярност на Давида, - И няма да пристъпи думата Си, - Казвайки: От рожбата на тялото ти Ще сложа на престола ти.
Істинно присягався Господь Давидові, не зречеться Він цього: «[Нащадка] від плоду утроби твоєї посаджу на свій престол.
12 Ако чадата ти опазят Моя завет И Моите свидетелства, на които ще ги науча, То и техните чада ще седят за винаги на престола ти.
Якщо дотримуватися будуть сини твої Завіту Мого й одкровень Моїх, яких Я навчу їх, то й сини їхні повік-віків на престолі твоїм сидітимуть».
13 Защото Господ избра Сиона, Благоволи да обитава в него.
Адже обрав Господь Сіон, уподобав мешкати на ньому:
14 Това, каза Той, Ми е покой до века: Тук ще обитавам, защото го пожелах.
«Це місце спочинку Мого на віки вічні, тут мешкати буду, бо Я вподобав його.
15 Ще благоволя изобилно храната му! Сиромасите му ще наситя с хляб.
Щедро благословлю його їжею, бідняків його насичу хлібом.
16 Ще облека и свещениците му със спасение; И светиите му ще възклицават от радост.
Священників його зодягну спасінням, а вірні його будуть радісно співати.
17 Там ще направя да изникне рог от Давида; Приготвих светилник за помазаника Си.
Там Я дам розростися рогові Давидовому, встановлю світильника Моєму помазанцеві.
18 Неприятелят му ще облека със срам; А на него ще блещи короната.
Ворогів його зодягну соромом, а на ньому сяятиме вінок його».