Псалми 132
1 Песен на възкачванията. Помни, Господи, заради Давида, Всичките му скърби,
Kanto de suprenirado. Rememoru, ho Eternulo, Davidon kaj ĉiujn liajn suferojn;
2 Как се кле на Господа, И се обрече на Силния Яковов, като каза:
Ke li ĵuris al la Eternulo, Kaj donis sanktan promeson al la Potenculo de Jakob:
3 Непременно няма да вляза в шатъра на къщата си, Нито ще се кача на постланото си легло,
Mi ne eniros en la ŝirmejon de mia domo, Mi ne supreniros sur la liton, pretigitan por mi;
4 Няма да дам сън на очите си, Или дрямка на клепачите си,
Mi ne donos dormon al miaj okuloj, Nek dormeton al miaj palpebroj,
5 Докато не намеря място за Господа, Обиталище за Силния Яковов.
Ĝis mi trovos lokon por la Eternulo, Loĝejon por la Potenculo de Jakob.
6 Ето, ние чухме, че той бил в Ефрата; Намерихме го в полетата на Яара.
Jen ni aŭdis, ke ĝi estas en Efrata; Ni ĝin trovis sur arbara kampo.
7 Нека влезем в скинията Му, Нека се поклоним при подножието Му.
Ni iru en Lian loĝejon, Ni kliniĝu antaŭ la benketo de Liaj piedoj.
8 Стани, Господи, и влез в покоя Си. Ти и ковчега на Твоята сила;
Leviĝu, ho Eternulo, en Vian ripozejon, Vi kaj la kesto de Via potenco.
9 Свещениците Ти да бъдат облечени с правда, И светиите Ти нека викат радостно.
Viaj pastroj vestiĝu per justeco, Kaj Viaj fideluloj triumfu.
10 Заради слугата Си Давида Недей отблъсква лицето на помазаника Си.
Pro David, Via sklavo, Ne forturnu la vizaĝon de Via sanktoleito.
11 Господ се кле с вярност на Давида, - И няма да пристъпи думата Си, - Казвайки: От рожбата на тялото ти Ще сложа на престола ти.
La Eternulo ĵuris al David veron, kaj Li ne dekliniĝos de ĝi: Frukton de via ventro Mi sidigos sur via trono;
12 Ако чадата ти опазят Моя завет И Моите свидетелства, на които ще ги науча, То и техните чада ще седят за винаги на престола ти.
Se viaj filoj observos Mian interligon kaj Mian leĝon, kiun Mi instruos al ili, Tiam ankaŭ iliaj filoj eterne sidos sur via trono.
13 Защото Господ избра Сиона, Благоволи да обитава в него.
Ĉar la Eternulo elektis Cionon, Kaj deziris, ke ĝi estu loĝejo por Li:
14 Това, каза Той, Ми е покой до века: Тук ще обитавам, защото го пожелах.
Ĉi tio estas Mia ripozejo por eterne; Ĉi tie Mi loĝos, ĉar ĝin Mi ekdeziris.
15 Ще благоволя изобилно храната му! Сиромасите му ще наситя с хляб.
Ĝian nutraĵon Mi abunde benos, Ĝiajn malriĉulojn Mi satigos per pano.
16 Ще облека и свещениците му със спасение; И светиите му ще възклицават от радост.
Kaj ĝiajn pastrojn Mi vestos per savo; Kaj ĝiaj fideluloj ĝojos kaj triumfos.
17 Там ще направя да изникне рог от Давида; Приготвих светилник за помазаника Си.
Tie Mi elkreskigos kornon al David, Tie Mi aranĝos lumilon por Mia sanktoleito.
18 Неприятелят му ще облека със срам; А на него ще блещи короната.
Liajn malamikojn Mi kovros per honto; Sed sur li brilos lia krono.
