Псалми 106
1 Алилуя. Славете Господа, защото е благ. Защото неговата милост трае до века.
Алілуя! Славте Господа, бо Він добрий, бо навіки Його милосердя!
2 Кой може да изкаже мощните дела на Господа, Или да разгласи всичките Негови хвали?
Хто може виразити словами могутність Господа й сповістити всю хвалу Його?
3 Блажени ония, които пазят правосъдие; Блажен оня, който върши правда на всяко време.
Блаженні ті, хто стереже правосуддя, хто справедливо діє повсякчасно!
4 Помни ме, Господи, с благоволението, което питаеш към Людете Си; Посети ме със спасението Си;
Згадай мене, Господи, заради прихильності до Свого народу, з’яви Себе мені в порятунку Твоєму,
5 За да видя благоденствието на Твоите избрани, За да се радвам във веселието на народа Ти, За да се хваля заедно с Твоето наследство.
щоб [міг я] побачити добробут обраних Тобою, радіти радістю за народ Твій, похвалитися разом зі спадком Твоїм.
6 Съгрешихме ние и бащите ни, Беззаконие и нечестие сторихме.
Згрішили ми, як і предки наші, вчинили беззаконно, діяли нечестиво.
7 Бащите ни не разсъждаваха за Твоите чудесни дела в Египет, Не си спомняха многото Твои милости, Но се възпротивиха при морето, при Червеното море.
Батьки наші в Єгипті не збагнули Його чудес, не пам’ятали величі милості Твоєї, але збунтувалися біля моря, моря Червоного.
8 При все това Бог ги избави заради името Си, За да направи познато могъществото Си.
Та Він все ж врятував їх заради Свого імені, щоб виявити Свою могутність.
9 Смъмра Червеното море, и то изсъхна; И така ги преведе през дълбочините като през пасбище,
Пригрозив Він морю Червоному, і висохло воно, і провів Він їх через безодні морські, як по пустелі.
10 И ги спаси от ръката на ненавистника им, И ги изкупи от ръката на неприятеля.
І врятував їх від руки ненависника, визволив від руки ворога.
11 Водите покриха противниците им; Не остана ни един от тях.
Покрили води супротивників їхніх – жоден з них не лишився [живим].
12 Тогава повярваха думите Му, Пееха хвалата Му.
Тоді повірили вони словам Його й заспівали Йому хвалу.
13 Но скоро забравиха делата Му, Не чакаха изпълнението на намерението Му,
Та швидко забули Його діяння, не чекали на пораду від Нього.
14 Но се полакомиха твърде много в пустинята, И изпитаха Бога в безводната страна;
Запалали пристрастю в пустелі й випробовували Бога в дикій землі.
15 И Той им даде това, което искаха; Прати, обаче, мършавост на душите им.
Тоді Він задовольнив прохання їхнє, але послав виснаження їхнім душам.
16 Също и на Моисея те завидяха в стана. И на Господния светия Аарон.
Та вони позаздрили Мойсею у стані й Аарону, святому Господа.
17 Земята се затвори та погълна Датана, И покри Авироновата дружина;
Відкрилася земля, і поглинула Датана, і накрила все зборище Авірама.
18 И огън се запали в дружината им; Пламък изгори нечестивите.
Запалав вогонь серед їхнього зборища, полум’я пожерло нечестивих.
19 Те направиха теле в Хорив, И поклониха се на излеян идол;
Вони зробили теля на Хориві й вклонилися істукану, вилитому з металу,
20 Така размениха Славата си Срещу подобие на вол, който яде трева!
проміняли Славу свою на зображення бика, що їсть траву.
21 Забравиха своя избавител Бог, Който беше извършил велики дела в Египет,
Забули Бога, Рятівника свого, Що звершив великі діяння в Єгипті,
22 Чудесни дела в Хамовата земя, Страшни неща около Червеното море.
чудеса в землі Хамовій, дії страшні на морі Червоному.
23 Затова Той каза, че ще ги изтреби; Само че избраният му Моисей застана пред Него в пролома За да отвърне гнева Му, да не би да ги погуби.
Він наказав би знищити їх, якби Мойсей, обранець Його, не став перед Ним у проломі, щоб відвернути гнів Його, аби Він не погубив [їх].
24 Дори те презряха желаната земя, Не повярваха Неговото слово,
І знехтували вони Землею Бажаною, не повірили Його слову,
25 А пороптаха в шатрите си, И не послушаха гласа на Господа.
і ремствували в шатрах своїх, і не слухали голосу Господа.
26 Затова Той им се закле, Че ще ги повали в пустинята,
Тоді Він простягнув руку Свою на них, щоб повалити їх в пустелі,
27 И че ще повали потомството им между народите, И ще ги разпръсне по разни страни,
і розкидати нащадків їхніх поміж народами, і розсіяти їх по [чужих] землях.
28 Тоже те се прилепиха към Ваалфегора, И ядоха жертви принесени на мъртви богове.
Вони пристали до Ваал-Пеора і їли жертви мертвим [богам].
29 И тъй, предизвикаха Бога с делата си До толкова щото язвата направи пролом между тях.
І гнівили [Бога] вчинками своїми, тоді спалахнула серед них моровиця.
30 Но стана Финеес и извърши посредничество, Та язвата престана;
Постав Пінхас і вчинив суд, і моровиця припинилася.
31 И това му се вмени за правда Из род в род до века.
Це зараховано було йому в праведність з роду в рід, навіки.
32 Също и при водите на Мерива те Го разгневиха, Така щото стана зле с Моисея поради тях;
І розлютили Його при водах Мериви, і Мойсей зазнав через них лиха,
33 Защото се възбунтуваха против Духа Му, Та Моисей говори несмислено с устните си.
бо засмутили вони його дух, і він говорив нерозсудливо своїми вустами.
34 При това, те не изтребиха племената Според както Господ им бе заповядал,
Вони не знищили народів, про які сказав їм Господь,
35 Но се смесиха с тия народи, И се научиха на техните дела;
але змішалися з народами й навчилися [діяти] за їхніми вчинками;
36 Тъй щото служиха на идолите им, Които станаха примка за тях.
служили ідолам їхнім, які стали для них пасткою.
37 Да! Синовете и дъщерите си Принесоха в жертва на бесовете,
Приносили синів своїх і доньок у жертву бісам
38 И проляха невинна кръв, кръвта на синовете си и на дъщерите си, Които пожертвуваха на ханаанските идоли; И земята се оскверни от кръвопролития.
і проливали невинну кров, кров своїх синів і доньок, яких вони приносили в жертву ідолам ханаанським, і осквернилася земля кров’ю.
39 Така те се оскверниха от делата си, И блудствуваха в деянията си.
Вони стали нечистими через свої діяння, розпусно поводилися у своїх вчинках.
40 Затова гневът на Господа пламна против людете Му И Той се погнуси от наследството Си.
Тоді спалахнула лють Господа на народ Його, гидким став Йому спадок Його.
41 Предаде ги в ръцете на народите; И завладяха ги ненавистниците им.
І віддав Він їх у руки народів, і ненависники їхні панували над ними.
42 Неприятелите им още ги притесняваха; И те останаха подчинени под ръката им.
Вороги гнобили їх, і вони підкорилися під їхню руку.
43 Много пъти Той ги избавя; Но, понеже намеренията им бяха бунтовнически, Затова се и унищожиха поради беззаконието си.
Він багато разів визволяв їх, але вони бунтували у своїх задумах і занурилися у гріхи свої.
44 Въпреки това, обаче, Той погледна на утеснението им, Когато чу вика им;
Але Він зглянувся на скорботу їхню, коли почув їхнє волання,
45 Спомни си за тях Своя завет, И разкая се според голямата Си милост;
і згадав про Завіт Свій з ними, і змилувався через велике Своє милосердя.
46 Тоже стори да ги съжаляват Всички, които ги бяха пленили.
І викликав співчуття до них у тих, хто тримав їх у полоні.
47 Избави ни, Господи Боже наш, И събери ни измежду народите, За да славословим Твоето свето име, И да тържествуваме с Твоята хвала.
Врятуй нас, Господи, Боже наш, і збери нас з-поміж народів, щоб прославити Твоє святе ім’я, піднесено співати Тобі хвалу.
48 Благословен да е Господ Израилевият Бог от века до века; И всичките люде да рекат: Амин. Алилуя.
Благословенний Господь, Бог Ізраїлю, споконвіку й повіки! І нехай скаже увесь народ: «Амінь!» Алілуя!
