Псалми 105
1 Славословете Господа; призовавайте името Му; Възвестявайте между племената делата Му.
Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!
2 Пейте Му, славословете Го; Говорете за всичките Му чудесни дела.
Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
3 Хвалете се с Неговото свето име; Нека се весели сърцето на ония, които търсят Господа.
Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
4 Търсете Господа и Неговата сила; Търсете лицето Му винаги.
Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!
5 Помнете чудесните дела, които е извършил. Знаменията Му и съдбите на устата Му,
Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
6 Вие потомци на слугата Му Авраама, Чада Яковови, Негови избрани.
ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
7 Той е Господ нашият Бог, Чиито съдби са по цялата земя.
Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
8 Всякога помни завета Си; Словото е заповядал да стои за хиляда поколения,
Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
9 Което изговори на Авраама, И клетвата, с която се закле на Исаака,
що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.
10 Която утвърди на Якова за закон, На Израиля за вечен завет.
Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
11 Като рече: На тебе ще дам Ханаанската земя За дял на наследството ви.
говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!
12 Когато те бяха още малко на брой Да! малцина и пришелци в нея,
Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,
13 И се скитаха от народ в народ, От едно царство в други люде,
і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
14 Той не остави никого да им напакости, Дори заради тях изобличи царе,
Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
15 Като каза: Да не докачите помазаните Ми, И да не сторите зло на пророците Ми
„Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“
16 После призова глад на земята, Строши всяка подпорка от хляб.
І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.
17 Изпрати пред тях човека Иосифа, Който бе продаден като роб.
Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.
18 Стиснаха нозете му с окови; Душата му участвуваше в притискането от желязото,
Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,
19 Докато дойде време да се изпълни думата му; Защото словото Господно го изпитваше.
аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.
20 Царят прати та го развърза, - Управителят на племена, - та го освободи.
Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.
21 Постави го господар на дома си, И управител на всичкия си имот,
Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,
22 За да връзва първенците му по волята си, И да поучава старейшините му на мъдрост.
щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.
23 Тогава Израил дойде в Египет, Да! Яков се пресели в Хамовата земя;
І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.
24 Гдето Господ умножи людете Си много, И направи го по-силен от противниците им.
А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.
25 Обърна сърцето им да мразят людете Му. Да постъпват коварно със слугите Му
Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.
26 Прати слугата Си Моисея, И Аарона, когото бе избрал.
Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
27 Които извършиха всред тях знаменията Му И чудесата Му в Хамовата земя.
— вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.
28 Той изпрати тъмнина и причини мрак, Дано не се възпротивят на думите Му.
Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.
29 Превърна водите им в кръв, И измори рибите им.
Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
30 Земята им кипна с жаби Дори до вътрешните стаи на царете им.
Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.
31 Той рече, и дойдоха рояци мухи, И въшки по всичките им предели.
Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.
32 Даде им град вместо дъжд, И пламенен огън в земята им.
Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.
33 Порази тъй също лозята им и смоковниците им, И изпочупи всичките дървета в пределите им.
І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.
34 Рече, та дойдоха скакалци И безчислени гъсеници,
Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —
35 Които изпоядоха всичката трева по земята им; И изпоядоха плода на нивите им.
усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.
36 Порази и всичките първородни в земята им, Първака на силата на всички тях.
I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.
37 И изведе людете Си със сребро и злато; И нямаше ни един между племената им, който се спъваше по пътя.
І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.
38 Развесели се Египет, когато си излязоха; Защото страх от тях бе го нападнал.
Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.
39 Разпростря облак да ги покрива. И огън да им свети нощем.
Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.
40 Те поискаха и Той им докара пъдпъдъци, И с небесния хляб ги насити.
Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.
41 Разцепи канарата, и бликнаха води, Потекоха в безводните места като река.
Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,
42 Защото си припомни Своето свето обещание Към слугата Си Авраама.
бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
43 Така изведе людете Си с веселие, Избраните Си с пеене.
І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,
44 Даде им земите на народите; И те усвоиха плода за който племената бяха се трудили.
І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,
45 За да пазят Неговите повеления, И да изпълняват законите Му. Алилуя.
щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!
