Притчи 4
1 Послушайте, чада, бащина поука, И внимавайте да научите разум.
Послухайте, діти, напу́чення батькового, і прислу́хайтеся, щоб навчитися розуму,
2 Понеже ви давам добро учение, Не оставяйте наставлението ми.
бо даю́ я вам добру науку: зако́на мого не кидайте,
3 Защото и аз бях син на баща си, Гален и безподобен на майка си,
бо сином у ба́тька свого я був, пеще́ний й єдиний у неньки своєї.
4 И той ме наставляваше и ми казваше: Нека държи сърцето ти думите ми, Пази заповедите ми и ще живееш,
І навчав він мене, і мені говорив: Нехай де́ржиться серце твоє моїх слів, стережи́ мої заповіді та й живи!
5 Придобий мъдрост, придобий разум; Не забравяй, нито се отклонявай от думите на устата ми.
Здобудь мудрість, здобудь собі розум, не забудь, і не цурайся слів моїх уст, —
6 Не я оставяй и тя ще те пази. Обичай я - и ще те варди.
не кидай її — й вона буде тебе стерегти́! кохай ти її — й вона буде тебе пильнувати!
7 Главното е мъдрост; затова придобивай мъдрост, И при всичко, що си придобил, придобивай разум.
Початок премудрости — мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму!
8 Въздигай я и тя ще те въздигне, Когато я прегърнеш, ще ти докара слава.
Тримай її ви́соко — і піді́йме тебе, ушанує тебе, як її ти приго́рнеш:
9 Ще положи на главата ти красив венец. Ще ти даде славна корона
вона дасть голові твоїй гарний вінок, пишну корону тобі подарує!
10 Слушай, сине мой, и приеми думите ми, И годините на живота ти ще се умножат.
Послухай, мій сину, й бери ти слова́ мої, і помно́жаться роки твойого життя, —
11 Наставлявал съм те в пътя на мъдростта, Водил съм те по прави пътеки.
дороги премудрости вчу я тебе, стежка́ми прями́ми прова́джу тебе:
12 Когато ходиш стъпките ти не ще бъдат стеснени; И когато тичаш, няма да се спънеш.
коли пі́деш, то крок твій не буде тісни́й, а коли побіжиш — не спіткне́шся!
13 Хвани се здраво за поуката, недей я оставя; Пази я, понеже тя е животът ти.
Міцно тримайся напу́чування, не лишай, його стережи́, — воно бо життя твоє!
14 Не влизай в пътеките на нечестивите, И не ходи по пътя на лошите.
На сте́жку безбожних не йди, і не ходи на дорогу лихих, —
15 Отбягвай от него, не минавай край него. Отклони се от него и замини.
покинь ти її, не йди нею, усунься від неї й мини, —
16 Защото те не заспиват, око не сторят зло, И сън не ги хваща, ако не спънат някого.
бо вони не заснуть, якщо злого не вчинять, віді́йметься сон їм, як не зроблять кому, щоб спіткну́вся!
17 Понеже ядат хляб на нечестие, И пият вино на насилство.
Бо вони хліб безбожжя їдять, і вино грабежу́ попива́ють.
18 Но пътя на праведните е като виделото на разсъмване, Което се развиделява, догдето стане съвършен ден.
А путь праведних — ніби те світло ясне́, що світить все більше та більш аж до по́вного дня!
19 Пътят на нечестивите е като тъмнина; Не знаят от що се спъват.
Дорога ж безбожних — як те́мність: не знають, об що́ спотикну́ться.
20 Сине мой, внимавай на думите ми, Приклони ухото си към беседите ми.
Мій сину, прислу́хуйся до моїх слів, до рече́й моїх ухо своє нахили́!
21 Да се не отдалечат от очите ти. Пази ги дълбоко в сърцето си;
Нехай не віді́йдуть вони від оче́й твоїх, бережи їх в сере́дині серця свого!
22 Защото те са живот за тия, които ги намират, И здраве за цялата им снага.
Бо життя вони тим, хто їх зна́йде, а для тіла усього його лікува́ння.
23 Повече от всичко друго що пазиш, пази сърцето си, Защото от него са изворите на живота.
Над усе, що лише стереже́ться, серце своє стережи́, бо з нього похо́дить життя.
24 Отмахни от себе си опърничави уста, И отдалечи от себе си развратени устни.
Відкинь ти від себе лука́вство уст, віддали ти від себе круті́йство губ.
25 Очите ти нека гледат право напред, И клепачите ти нека бъдат оправени право пред тебе.
Нехай дивляться очі твої упере́д, а пові́ки твої нехай перед тобою просту́ють.
26 Обмисляй внимателно пътеката на нозете си, И всичките ти пътища нека бъдат добре уредени.
Стежку ніг своїх ви́рівняй, і стануть міцні всі дороги твої:
27 Не се отбивай ни на дясно ни на ляво; Отклони ногата си от зло.
не вступайся ні вправо, ні вліво, — усунь свою но́гу від зла!
