Притчи 28

1 Нечестивите бягат без да ги гони някой, А праведните се смели като млад лъв.

Безбожні втіка́ють, коли й не жену́ться за ними, а справедливий безпечний, немов той левчу́к.

2 От бунтовете на страната началниците й биват мнозина, Но чрез умни и вещи човеци един неин управител продължава дълго време.

Коли край провини́ться, то має багато воло́дарів, коли ж є люди́на розумна й знаю́ча, то де́ржиться довго.

3 Беден човек, който насилва немотните, Е като пороен дъжд, който не оставя храна.

Люди́на убога, що гно́бить нужде́нних, це зли́ва рвучка́, що хліба по ній не буває.

4 Които отстъпват от закона хвалят нечестивите, Но които пазят закона противят се на тях.

Ті, хто Зако́н залиша́є, хвалять безбожних, а ті, хто Зако́н береже, на них бу́ряться.

5 Злите човеци не разбират правосъдие, Но тия, които търсят Господа разбират всичко.

Люди лихі правосу́ддя не розуміють, а шукаючі Господа все розуміють.

6 По-добър е сиромахът, който ходи в непорочността си, Нежели оня, който е опак между два пътя, макар и да е богат.

Ліпше убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж криводоро́гий, хоч він і бага́ч.

7 Който пази закона е разумен син, А който дружи с чревоугодниците засрамва баща си.

Хто Зако́н береже́, розумний той син, а хто во́диться із гультяя́ми, засоро́млює ба́тька свого́.

8 Който умножава имота си с лихварство и грабителство Събира го за този, който показва милост към сиромасите.

Хто мно́жить лихва́рським відсо́тком багатство своє, той для то́го грома́дить його, хто ласкавий для бідних.

9 Който отклонява ухото си от слушане закона, На такъв самата му молитва е мерзост.

Хто відхи́лює вухо своє, щоб не слухати Зако́на, то буде оги́дна й молитва того.

10 Който заблуждава праведните в лош път, Той сам ще падне в своята яма, А непорочните ще наследят добрини.

Хто про́стих доводить блуди́ти дорогою зла, сам до ями своєї впаде́, а невинні пося́дуть добро.

11 Богатият човек мисли себе си за мъдър! Но разумният сиромах го изучава.

Багата люди́на в оча́х своїх мудра, та розумний убогий розслі́дить її.

12 Когато тържествуват първенците има голяма слава, А когато се издигнат нечестивите човек се крие.

Велика пишно́та, як ті́шаться праведні, коли ж несправедливі зростають, то треба шукати люди́ну.

13 Който крие престъпленията си няма да успее, А който ги изповяда и оставя ще намери милост.

Хто ховає провини свої, тому́ не веде́ться, а хто признається та кидає їх, той буде поми́луваний.

14 Блажен оня човек, който се бои винаги, А който закоравява сърцето си ще падне в бедствие.

Блаженна люди́на, що завжди оба́чна, а хто ожорсто́чує серце своє, той впадає в лихе.

15 Като ревящ лъв и гладна мечка Е нечестив управител над беден народ.

Лев ричу́чий й ведмі́дь ненаже́рливий — це безбожний володар над людом убогим.

16 О княже, лишен от разум, но велик да насилствуваш, Знай, че който мрази грабителство ще продължи дните си.

Володар, позбавлений розуму, тисне дошкульно, а ненави́сник заже́рливости буде мати дні довгі.

17 Човек, който е товарен с кръвта на друг човек, Ще побърза да отиде в ямата; никой да го не спира.

Люди́на, обтя́жена за душогу́бство, втікає до гро́бу, — нехай її не підпира́ють!

18 Който ходи непорочно, ще се избави, А който ходи опако между два пътя изведнъж ще падне.

Хто ходить невинний, той буде спасе́ний, а криводоро́гий впаде́ на одній із дорі́г.

19 Който обработва земята си ще се насити с хляб, А който следва суетни неща ще го постигне сиромашия.

Хто землю свою обробля́є, той наси́титься хлібом, а хто за марно́тним жене́ться, наси́титься вбогістю.

20 Верният човек ще има много благословения; Но който бърза да се обогати не ще остане ненаказан.

Вірна люди́на багата на благослове́ння, а хто спішно збагачується, непокараним той не зали́шиться.

21 Не е добре да бъде човек лицеприятен, Защото за един залък хляб такъв човек ще извърши престъпление.

Увагу звертати на особу — не добре, бо й за кус хліба люди́на згріши́ть.

22 Който има лошо око, бърза да се обогати. А не знае, че немотия ще го постигне.

Завидю́ща люди́на спішить до багатства, і не знає, що при́йде на неї нужда́.

23 Който изобличава човека, той после ще намери по-голямо благоволение, Отколкото оня, който ласкае с езика си.

Хто напоумля́є люди́ну, той знахо́дить вкінці більшу ласку, ніж той, хто лести́ть язиком.

24 Който краде от баща си или от майка си и казва: Не е грях, Той е другар на разрушителя.

Хто батька свого й свою матір грабує і каже: „Це не гріх“, той розбійнику друг.

25 Човек с надменна душа подига крамоли, А който уповава на Господа ще затлъстее.

Захла́нний викликує сварку, хто ж має наді́ю на Господа, буде наси́чений.

26 Който уповава на своето си сърце е безумен, А който ходи разумно, той ще се избави.

Хто надію кладе на свій розум, то він нерозумний, а хто мудрістю ходить, той буде врято́ваний.

27 Който дава на сиромасите няма да изпадне в немотия, А който покрива очите си от тях ще има много клетви.

Хто дає немаю́чому, той недостатку не знатиме, хто́ ж свої очі ховає від нього, той зазна́є багато проклять.

28 Когато се възвишат нечестивите, хората се крият, Но когато те загиват, праведните се умножават.

Коли підійма́ються лю́ди безбожні, люди́на ховається, а як гинуть вони, то мно́жаться праведні.