Притчи 19
1 По-добър е сиромахът, който ходи в непорочността си, Нежели оня, който е с извратени устни а при това безумен.
Pli bona estas malriĉulo, kiu iras en sia senkulpeco, Ol homo, kiu estas malicbuŝulo kaj malsaĝulo.
2 Наистина ожидане без разсъдък не е добро, И който бърза с нозете си, обърква пътя си.
Vivo sen prudento ne estas bona; Kaj kiu tro rapidas, tiu maltrafas la vojon.
3 Безумието на човека изкривява пътя му, И сърцето му негодува против Господа.
Malsaĝeco de homo erarigas lian vojon, Kaj lia koro koleras la Eternulon.
4 Богатството притуря много приятели, А сиромахът бива оставен от приятеля си,
Riĉeco donas multon da amikoj; Sed malriĉulo estas forlasata de sia amiko.
5 Лъжливият свидетел няма да остане ненаказан, И който издиша лъжи няма да избегне.
Falsa atestanto ne restos sen puno; Kaj kiu elspiras mensogojn, tiu ne saviĝos.
6 Мнозина търсят благоволението на щедрия, И всеки е приятел на онзи, който дава подаръци.
Multaj serĉas favoron de malavarulo; Kaj ĉiu estas amiko de homo, kiu donas donacojn.
7 Всичките братя на сиромаха го мразят, - Колко повече отбягват от него приятелите му! - Той тича след тях с умолителни думи, но тях ги няма.
Ĉiuj fratoj de malriĉulo lin malamas; Tiom pli malproksimiĝas de li liaj amikoj! Li havas esperon pri vortoj, kiuj ne estos plenumitaj.
8 Който придобива ум обича своята си душа; Който пази благоразумие ще намери добро.
Kiu akiras prudenton, tiu amas sian animon; Kiu gardas saĝon, tiu trovas bonon.
9 Лъжлив свидетел няма да остане ненаказан, И който издиша лъжи ще загине.
Falsa atestanto ne restos sen puno; Kaj kiu elspiras mensogojn, tiu pereos.
10 Изнежеността не прилича на безумен, - Много по-малко на слуга да властвува над началници.
Al malsaĝulo ne konvenas agrablaĵo; Ankoraŭ malpli konvenas al sklavo regi super princoj.
11 Благоразумието на човека възпира гнева му, И слава е за него да се не взира в престъпление.
Saĝo de homo faras lin pacienca; Kaj gloro por li estas pardoni pekon.
12 Гневът на царя е като реване на лъв, А благоволението му е като роса на тревата.
Kiel kriego de leono estas la kolero de reĝo; Kaj lia favoro estas kiel roso sur herbo.
13 Безумен син е бедствие за баща си, И препирните на жена са непрестанно капене.
Pereo por sia patro estas malsaĝa filo; Kaj malpacema edzino estas kiel konstanta gutado.
14 Къща и богатство се оставят наследство от бащите, Но благоразумна жена е от Господа.
Domo kaj havo estas heredataj post gepatroj; Sed saĝa edzino estas de la Eternulo.
15 Леноста хвърля в дълбок сън, И бездейна душа ще гладува
Mallaboremeco enigas en profundan dormon, Kaj animo maldiligenta suferos malsaton.
16 Който пази заповедта пази душата си, А който немари пътищата си ще загине.
Kiu konservas moralordonon, tiu konservas sian animon; Sed kiu ne atentas Lian vojon, tiu mortos.
17 Който показва милост към сиромаха заема Господу, И Той ще му въздаде за благодеянието му.
Kiu kompatas malriĉulon, tiu pruntedonas al la Eternulo, Kaj Tiu redonos al li por lia bonfaro.
18 Наказвай сина си докато има надежда, И не закоравявай сърцето си да го оставиш да загине.
Punu vian filon, dum ekzistas espero, Sed via koro ne deziru lian pereon.
19 Яростен човек ще понесе наказание, Защото, ако и да го избавиш, трябва пак същото да направиш.
Koleranto devas esti punata; Ĉar se vi lin indulgos, li fariĝos ankoraŭ pli kolerema.
20 Слушай съвет и приемай поука, За да останеш мъдър в сетнините си.
Aŭskultu konsilon kaj akceptu admonon, Por ke vi poste estu saĝa.
21 Има много помисли в сърцето на човека, Но намерението Господно, то ще устои.
Multaj estas la intencoj en la koro de homo, Sed la decido de la Eternulo restas fortike.
22 Милосърдието на човека е чест нему, И сиромах човек е по-добър от този, който разорява.
Ornamo estas por la homo lia bonfaro; Kaj pli bona estas malriĉulo, ol homo mensogema.
23 Страхът от Господа спомага към живот; Който го има ще си ляга наситен и не ще срещне зло.
Timo antaŭ la Eternulo kondukas al vivo, Al sateco, kaj al evito de malbono.
24 Ленивият затопява ръката си в паницата И не ще нито в устата си да я повърне.
Mallaboremulo metas sian manon en la poton, Kaj eĉ al sia buŝo li ĝin ne relevas.
25 Ако биеш присмивателя, простият ще стане внимателен; И ако изобличиш благоразумния, той ще придобие знание.
Se vi batos blasfemanton, sensciulo fariĝos atenta; Se oni punas saĝulon, li komprenas la instruon.
26 Който опропастява баща си и пропъжда майка си, Той е син, който причинява срам и нанася позор.
Kiu ruinigas patron kaj forpelas patrinon, Tiu estas filo hontinda kaj malbeninda.
27 Престани, сине мой, да слушаш съвети, Които те отклоняват от мъдростта.
Ĉesu, mia filo, aŭskulti admonon Kaj tamen dekliniĝi de la vortoj de la instruo.
28 Лошият свидетел се присмива на правосъдието; И устата на нечестивите поглъщат беззаконие.
Fripona atestanto mokas juĝon; Kaj la buŝo de malvirtuloj englutas maljustaĵon.
29 Присъди се приготвят за присмивателите, И бой за гърба на безумните.
La blasfemantojn atendas punoj, Kaj batoj la dorson de malsaĝuloj.
