Притчи 14
1 Всяка мъдра жена съгражда дома си, А безумната го събаря със собствените си ръце.
Saĝa virino konstruas sian domon; Sed malsaĝa detruas ĝin per siaj manoj.
2 Който ходи в правотата си, бои се от Господа: Но опакият в пътищата си Го презира.
Kiu iras la ĝustan vojon, tiu timas la Eternulon; Sed kiu iras vojon malĝustan, tiu Lin malestimas.
3 В устата на безумния има пръчка за гордостта му, А устните на мъдрите ще ги пазят.
En la buŝo de malsaĝulo estas vergo por lia malhumileco; Sed la buŝo de saĝuloj ilin gardas.
4 Дето няма волове, яслите са чисти, Но в силата на воловете е голямото изобилие.
Se ne ekzistas bovoj, la grenejoj estas malplenaj; Sed multe da profito estas de la forto de bovoj.
5 Верният свидетел няма да лъже, А лъжливият свидетел издиша лъжи.
Verama atestanto ne mensogas; Sed atestanto falsama elspiras mensogojn.
6 Присмивателят търси мъдрост и нея намира, А за разумният учението е лесно.
Mokanto serĉas saĝecon kaj ĝin ne trovas; Sed por saĝulo la sciado estas facila.
7 Отмини безумния човек Щом си узнал, че той няма разумни устни.
Foriru de homo malsaĝa; Ĉar vi ne aŭdos parolon de saĝo.
8 Мъдростта на благоразумния е да обмисля пътя си, А глупостта на безумните е да заблуждават.
La saĝeco de saĝulo estas komprenado de sia vojo; Kaj la malsaĝeco de malsaĝuloj estas trompiĝado.
9 Приносът за грях се присмива на безумните, А между праведните има Божие благоволение.
Malsaĝuloj ŝercas pri siaj kulpoj; Sed inter virtuloj ekzistas reciproka favoro.
10 Сърцето познава своята си горест И чужд не участвува в неговата радост.
Koro scias sian propran malĝojon; Kaj en ĝia ĝojo ne partoprenas fremdulo.
11 Къщата на нечестивите ще се събори, Но шатърът на праведните ще благоденствува.
Domo de malvirtuloj estos ekstermita; Sed dometo de virtuloj floros.
12 Има път, който се вижда прав на човека, Но краят му е пътища към смърт.
Iufoje vojo ŝajnas ĝusta al homo, Kaj tamen ĝia fino kondukas al la morto.
13 Даже и всред смеха сърцето си има болката, И краят на веселието е тегота.
Ankaŭ dum ridado povas dolori la koro; Kaj la fino de ĝojo estas malĝojo.
14 Развратният по сърце ще се насити от своите пътища, А добрият човек ще се насити от себе си.
Laŭ siaj agoj manĝos homo malbonkora; Kaj homo bona satiĝos per siaj faroj.
15 Простият вярва всяка дума, А благоразумният внимава добре в стъпките си.
Naivulo kredas ĉiun vorton; Sed saĝulo estas atenta pri sia vojo.
16 Мъдрият се бои и се отклонява от злото, А безумният самонадеяно се хвърля напред.
Saĝulo timas, kaj forkliniĝas de malbono; Sed malsaĝulo estas incitiĝema kaj memfidema.
17 Ядовитият човек постъпва несмислено, И зломисленикът е мразен.
Malpacienculo faras malsaĝaĵojn; Kaj malbonintenculo estas malamata.
18 Безумниите наследяват глупост, А благоразумните се увенчават със знание.
Naivuloj akiras malsaĝecon; Sed saĝuloj estas kronataj de klereco.
19 Злите се кланят пред добрите, И нечестивите при портите на праведния,
Malbonuloj humiliĝos antaŭ bonuloj; Kaj malvirtuloj estos antaŭ la pordego de virtulo.
20 Сиромахът е мразен даже от ближния си, А на богатия приятелите са много.
Malriĉulo estas malamata eĉ de sia proksimulo; Sed riĉulo havas multe da amikoj.
21 Който презира ближния си, съгрешава, А който показва милост към сиромасите е блажен.
Kiu malŝatas sian proksimulon, tiu estas pekulo; Sed kiu kompatas malriĉulojn, tiu estas feliĉa.
22 Не заблуждават ли се ония, които измислят зло? Но милост и верност ще се покажат към тия, които измислят добро
Ĉu ne eraras malbonintenculoj? Sed favorkoreco kaj vero estas ĉe tiuj, kiuj havas bonajn intencojn.
23 От всеки труд има полза, А от бъбренето с устните само оскъдност.
De ĉiu laboro estos profito; Sed de babilado venas nur senhaveco.
24 Богатството на мъдрите е венец за тях, А глупостта на безумните е всякога глупост.
Propra riĉeco estas krono por la saĝuloj; Sed la malsaĝeco de la malsaĝuloj restas malsaĝeco.
25 Верният свидетел избавя души, А който издиша лъжи е цял измама.
Verparola atestanto savas animojn; Sed malverparola elspiras trompon.
26 В страха от Господа има силна увереност, И Неговите чада ще имат прибежище.
En la timo antaŭ la Eternulo estas forta fortikaĵo; Kaj Li estos rifuĝejo por Siaj infanoj.
27 Страхът от Господа е извор на живот, За да се отдалечава човек от примките на смъртта,
La timo antaŭ la Eternulo estas fonto de vivo, Por evitigi la retojn de la morto.
28 Когато людете са многочислени, слава е за царя, А когато людете са малочислени, съсипване е за княза.
Grandeco de popolo estas gloro por reĝo; Kaj manko de popolo pereigas la reganton.
29 Който не се гневи скоро, показва голямо благоразумие, А който лесно се гневи проявява безумие.
Pacienculo havas multe da saĝo; Sed malpacienculo elmontras malsaĝecon.
30 Тихо сърце е живот на тялото, А разяреността е гнилост на костите.
Trankvila koro estas vivo por la korpo; Sed envio estas puso por la ostoj.
31 Който угнетява бедния нанася укор на Създателя му, А който е милостив към сиромаха показва почит Нему.
Kiu premas malriĉulon, tiu ofendas lian Kreinton; Kaj kiu Lin honoras, tiu kompatas malriĉulon.
32 Нечестивият е смазан във време на бедствитето си, А праведният и в смъртта си име упование.
Pro sia malboneco malvirtulo estos forpuŝita; Sed virtulo eĉ mortante havas esperon.
33 В сърцето на разумния мъдростта почива, А между безумните тя се явява.
En la koro de saĝulo ripozas saĝo; Kaj kio estas en malsaĝuloj, tio elmontriĝas.
34 Правдата възвишава народ, А грехът е позор за племената.
Virto altigas popolon; Sed peko pereigas gentojn.
35 Благоволението на царя е към разумния слуга, А яростта му против онзи, който докарва срам.
Favoron de la reĝo havas sklavo saĝa; Sed kontraŭ malbonkonduta li koleras.
