Притчи 1
1 Притчи на Давидовия син Соломон, Израилев цар,
Sentencoj de Salomono, filo de David, reĝo de Izrael:
2 Записани за да познае някой мъдрост и поука, За да разбере благоразумни думи,
Por scii saĝon kaj moralinstruon; Por kompreni parolojn de prudento;
3 За да приеме поука за мъдро постъпване, В правда, съдба и справедливост,
Por ricevi instruon pri saĝo, Vero, justo, kaj honesto;
4 За да се даде остроумие на простите, знание и разсъждение на младежа,
Por doni al la malkleruloj spriton, Al la junulo scion kaj singardemon.
5 За да слуша мъдрият и да стане по-мъдър И за да достигне разумният здрави начала,
Saĝulo aŭdu kaj plimultigu sian scion, Kaj prudentulo akiros gvidajn kapablojn,
6 За да се разбират притча и иносказание, Изреченията на мъдрите и гатанките им.
Por kompreni sentencon kaj retoraĵon, La vortojn de saĝuloj kaj iliajn enigmojn.
7 Страх от Господа е начало на мъдростта; Но безумният презира мъдростта и поуката.
La timo antaŭ la Eternulo estas la komenco de sciado. Saĝon kaj instruon malpiuloj malestimas.
8 Сине мой, слушай поуката на баща си, И не отхвърляй наставлението на Майка си,
Aŭskultu, mia filo, la instruon de via patro, Kaj ne forĵetu la ordonon de via patrino;
9 Защото те ще бъдат благодатен венец за главата ти, И огърлица около шията ти.
Ĉar ili estas bela krono por via kapo, Kaj ornamo por via kolo.
10 Сине мой, ако грешните те прилъгват, Да се не съгласиш.
Mia filo, se pekuloj vin logos, Ne sekvu ilin.
11 Ако рекат: Ела с нас, Нека поставим засада за кръвопролитие. Нека причакаме без причина невинния,
Se ili diros: Iru kun ni, Ni embuskos por mortigi, Ni senkaŭze insidos senkulpulojn;
Kiel Ŝeol ni englutos ilin vivajn, Kaj la piulojn kiel irantajn en la tombon; (Sheol h7585)
13 Ще намерим всякакъв скъпоценен имот, Ще напълним къщите си с користи,
Ni trovos diversajn grandvaloraĵojn, Ni plenigos niajn domojn per rabaĵo;
14 Ще хвърлим жребието си като един от нас, Една кесия ще имаме всички;
Vi lotos meze inter ni, Unu monujo estos por ni ĉiuj:
15 Сине мой, не ходи на пътя с тях, Въздържай ногата си от пътеката им,
Mia filo, ne iru la vojon kune kun ili; Gardu vian piedon de ilia vojstreko,
16 Защото техните нозе тичат към злото, И бързат да проливат кръв.
Ĉar iliaj piedoj kuras al malbono, Kaj rapidas, por verŝi sangon.
17 Защото напразно се простира мрежа Пред очите на каква да било птица.
Ĉar vane estas metata reto Antaŭ la okuloj de ĉiu birdo.
18 И тия поставят засада против своята си кръв, Причакват собствения си живот.
Kaj ili embuskas sian propran sangon, Ili insidas siajn proprajn animojn.
19 Такива са пътищата на всеки сребролюбец: Сребролюбието отнема живота на завладените от него.
Tiaj estas la vojoj de ĉiu, kiu avidas rabakiron; Ĝi forprenas la vivon de sia posedanto.
20 Превъзходната мъдрост възгласява по улиците, Издига гласа си по площадите,
La saĝo krias sur la strato; Ĝi aŭdigas sian voĉon sur la placoj;
21 Вика по главните места на пазарите, При входовете на портите, възвестява из града думите си:
Ĝi vokas en la ĉefaj kunvenejoj, ĉe la pordegaj enirejoj; En la urbo ĝi diras siajn parolojn.
22 Глупави, до кога ще обичате глупостта? Присмивачите до кога ще се наслаждавате на присмивките си, И безумните ще мразят знанието?
Ĝis kiam, ho malkleruloj, vi amos nescion? Kaj al blasfemantoj plaĉos blasfemado, Kaj senprudentuloj malamos scion?
23 Обърнете се при изобличението ми. Ето, аз ще излея духа си на вас, Ще ви направя да разберете словата ми.
Returnu vin al mia predikado; Jen mi eligos al vi mian spiriton, Mi sciigos al vi miajn vortojn.
24 Понеже аз виках, а вие отказахте да слушате, Понеже простирах ръката си, а никой не внимаваше,
Ĉar mi vokis, kaj vi rifuzis; Mi etendis mian manon, kaj neniu atentis;
25 Но отхвърлихте съвета ми, И не приехте изобличението ми,
Kaj vi forĵetis ĉiujn miajn konsilojn, Kaj miajn predikojn vi ne deziris:
26 То аз ще се смея на вашето бедствие, Ще се присмея, когато ви нападне страхът,
Tial ankaŭ mi ridos ĉe via malfeliĉo; Mi mokos, kiam timo vin atakos.
27 Когато ви нападне страхът, като опустошителна буря, И бедствието ви се устреми като вихрушка, Когато скръб и мъки ви нападнат,
Kiam la timo atakos vin kiel uragano, Kaj via malfeliĉo venos kiel ventego, Kiam venos al vi mizero kaj sufero:
28 Тогава те ще призоват, но аз няма да отговоря, Ревностно ще ме търсят, но няма да ме намерят.
Tiam ili min vokos, sed mi ne respondos; Ili min serĉos, sed min ne trovos.
29 Понеже намразиха знанието, И не разбраха страха от Господа,
Tial ke ili malamis scion, Kaj timon antaŭ la Eternulo ili ne deziris havi,
30 Не приеха съвета ми, И презряха всичкото ми изобличение,
Ili ne deziris miajn konsilojn, Ili malestimis ĉiujn miajn predikojn:
31 Затова, ще ядат от плодовете на своя си път, И ще се наситят от своите си измислици.
Ili manĝu la fruktojn de sia agado, Kaj ili satiĝu de siaj pripensoj.
32 Защото глупавите ще бъдат умъртвени от своето си отстъпване, И безумните ще бъдат погубени от своето си безгрижие,
Ĉar la kapricoj de la malsaĝuloj ilin mortigas, Kaj la senzorgeco de la senorduloj ilin pereigas.
33 Но всеки, който ме слуша, ще живее в безопасност, И ще бъде спокоен без да се бои от зло.
Sed kiu min aŭskultas, tiu loĝos sendanĝere, Kaj estos trankvila, kaj ne timos malbonon.
