Левит 22
1 Господ говори още на Моисея, казвайки:
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2 Речи на Аарона и на синовете му, кога да се въздържат от светите приноси, които израилтяните Ми посвещават, за да не омърсяват Моето свето Име. Аз съм Господ.
„Промовляй до Аарона й до синів його, і нехай вони обере́жно поводяться зо святощами Ізраїлевих синів, які вони посвячують Мені, і нехай не безчестять Мого святого Ймення. Я — Господь!
3 Кажи им, че всеки човек от цялото ви потомство, във всичките ви поколения, който има нечистота на себе си, и пристъпи до светите приноси, които израилтяните посвещават Господу, тоя човек ще се изтреби от пред Мене. Аз съм Господ.
Скажи їм: На ваші покоління кожен чоловік, що набли́зиться зо всякого вашого насіння до святощів, які Ізраїлеві сини посвятять Господе́ві, а нечистість його на нім, то буде винищена душа та з-перед лиця Мого. Я — Господь!
4 Който от Аароновото потомство е прокажен, или има течение, да не яде от светите неща, догде се очисти. И който се допре до какво да било нещо, което е нечисто от мърша, или до човек, из когото излиза съвъкупително семе,
Кожен чоловік з Ааро́нового насіння, коли він прокаже́ний або течи́вий, не буде їсти зо святощів, аж поки очиститься. А хто доторкнеться всякого нечистого від мертвого тіла, або чоловік, що з нього вийде насіння лежа́ння,
5 или който се допре до каквото да е животно, от което може да стане нечист, или до човек, от когото можа да стане нечист, каквато и да е нечистотата му,
або хто доторкнеться до всякого плазуна́, через якого він стане нечистий, або до людини́, через яку стане нечистий, через усяку нечистість її, —
6 оня човек, който се допре до кое да е от такива, ще бъде нечист до вечерта, и да не яде от светите неща догдето не окъпе тялото си във вода.
особа, що доторкнеться до того, то стане нечиста аж до вечора, і не буде їсти зо святощів, поки не обмиє свого тіла в воді.
7 Когато залезе слънцето ще бъде нечист, и подир това нека яде от светите неща, защото това му е храната.
А коли за́йде сонце, то стане він чистий, а потім буде їсти зо святощів, бо це хліб його.
8 Мърша или звероразкъсано да не яде, за да се не оскверни от тях. Аз съм Господ.
Па́дла та розша́рпаного не буде він їсти, щоб не занечиститись ним. Я — Господь!
9 Да пазят, прочее, заръчването Ми, за да ни си навлекат грях и умрат поради това, ако са се омърсили. Аз съм Господ, Който ги освещавам.
І будуть вони стерегти́ Мої при́кази, — щоб не понести через те гріха́ на собі, і щоб не померти через нього, коли б збезче́стили їх. Я — Господь, що освячує їх!
10 Ни един чужденец да не яде от светите неща: гост на свещеника ако е, или наемник, пак да не яде от светите неща.
А кожен чужий не буде їсти святощів; осілий у священика й на́ймит не будуть їсти святощів.
11 Но ако някой свещеник купи някого с пари, той може да яде от тях, както и оня, който се е родил у дома му; те могат да ядат от хляба му.
А коли священик купить чоловіка, — купівля срібла його це, — той буде їсти їх, також уро́джений дому його, — вони будуть їсти його хліб.
12 Дъщеря на свещеник, ако е омъжена за чужденец, да не яде от приноса за издигане от светите неща.
А священикова дочка́, коли буде видана чужому чоловікові, вона не буде їсти принесених святощів.
13 Но ако дъщеря на свещеник овдовее или бъде напусната и няма дете, и се върне в бащиния си дам, както е била в младостта си, тя може да яде от хляба на баща си. Обаче никоя чужденец да не яде от него.
А священикова дочка́, коли буде вдова, або розве́дена, а дітей не має, і ве́рнеться до дому свого батька, — як за мо́лодости своєї, буде їсти з хліба ба́тька свого. А кожен чужий не буде їсти його.
14 И ако някой от незнание яде нещо свето, тогава да даде на свещеника равното на светото нещо и да му притури петата му част.
А чоловік, коли з'їсть святощі через по́милку, то докладе до неї п'яту частину її, і віддасть священикові ті святощі,
15 Свещениците да се не отнасят със светите неща, които израилтяните принасят Господу, като с просто нещо,
і священики не збезчестять святощів Ізра́їлевих синів, що вони приносять Господе́ві,
16 за да не навлекат на себе си беззаконието на престъпление, когато ядат техните свети неща; защото Аз съм Господ, Който ги освещавам.
і не стягнуть на себе вини за провину їдження своїх святощів. Бо Я — Господь, що освячує їх“.
17 Господ още говори на Моисея, казвайки.
I промовляв Господь до Мойсея, говорячи:
18 Говори на Аарона, на синовете му и на всичките израилтяни, като им кажеш: Всеки човек от Израилевия дом, или от чужденците в Израиля, който принесе принос срещу какви да са обреци, или като какви да са доброволни приноси, които принасят Господу за всеизгаряне,
„Промовляй до Ааро́на й до синів його, та до всіх Ізраїлевих синів, і скажеш їм: Кожен чоловік з Ізраїлевого дому та з прихо́дька між Ізраїлем, що принесе свою жертву за всякими своїми обі́тницями та за всякими дарува́ннями своїми, що принесе Господе́ві на цілопа́лення,
19 за да ви бъде приет, трябва да принесе мъжко, без недостатък, от говедата, от овците, или от козите.
то нехай принесе на вподобання ваше безвадного самця́ з худоби великої, з овець і з кіз.
20 Нищо с недостатък да не принасяте, защото не ще ви бъде прието.
Жодного, що в нім вада, не принесете, бо не буде воно на вподо́бання вас.
21 Който, за изпълнение на обрек, или за доброволен принос, принесе от говедата или от овците в примирителна жертва Господу, нека я принесе без недостатък, за да бъде приета; никакъв недостатък да няма в нея.
А чоловік, коли принесе Господе́ві мирну жертву на виразно ви́словлену обі́тницю або на дарунок, із худоби великої чи з худоби дрібної, — безвадна буде на вподо́бання, жодна вада не буде в ній:
22 Животно сляпо, или със строшена или изкълчена част, или което има оток, суха краста, или лишаи, такива да не принасяте Господу, нито да правите от тях жертва Господу чрез огън на олтара.
сліпа, або зла́мана, або скалічена, або шолуди́ва, або коро́стява, або паршива, — не принесете тих Господеві, і жертви огняно́ї не дасте з них на жертівника для Господа.
23 Но юнец или овце с нещо излишно или с недостатък в частите можеш да принесеш за доброволен принос: обаче срещу обрек не ще бъде приет.
А вола та вівцю з занадто довгим чи занадто коротким яким членом добровільно принесеш у жертву, а на обі́тницю вони не вгодні Богові.
24 Животно превито, или със смазани или изтръгнати мъди, или скопено да не принасяте Господу, нито да правите така в земята си.
А того, що має ядра розчавлені, чи збиті, чи відірвані, чи відрізані, — не піднесете Господе́ві, і в вашому Кра́ї не зробите того.
25 Нито от страна на чужденец да принасяте едно от всички тия за храна на вашия Бог, защото разтление има в тях, недостатък има в тях; не ще ви бъдат приети.
І з руки чужи́нця не принесете хліба нашого Бога зо всіх таких, бо в них зіпсуття їх, вада в них, — вони не будуть вгодні для вас“.
26 Господ още говори на Моисея, казвайки:
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
27 Когато се роди теле, или агне, или яре, тогава нека бъде седем дена с майка си; а от осмия ден нататък ще бъде прието за жертвен чрез огън принос Господу.
„Віл, або вівця, або коза, коли вродиться, то буде сім день під своєю матір'ю, а від дня во́сьмого й далі буде вгодне на жертву огняну́ для Господа.
28 А крава или овца да не заколите в един ден с малкото й.
А корови та вівці, — її й маля́ її не заріжете одно́го дня.
29 И когато принесете благодарствена жертва Господу, да я принесете така щото да ви бъде приета.
А коли будете прино́сити вдячну жертву для Господа, то приносьте так, щоб вона була вгодна.
30 В същия ден да се изяде; да не оставяте нищо от нея до сутринта. Аз съм Господ.
Того дня буде вона з'їджена, — не зоставите з неї аж до ра́нку. Я — Господь!
31 И тъй, да пазите заповедите Ми и да ги вършите. Аз съм Господ.
І заповіді Мої будете додержувати, і будете виконувати їх. Я — Господь!
32 И да не осквернявате Моето Име; но Аз ще съм осветен между израилтяните. Аз съм Господ, Който ви освещавам,
І не будете безчестити Мого святого Ймення, і Я буду освячений серед Ізраїлевих синів. Я — Господь, що освячує вас,
33 Който ви изведох из Египетската земя, за да бъда вашият Бог, Аз съм Иеова.
що вивів вас із єгипетського кра́ю, щоб бути вашим Богом. Я — Господь!“
