Плач Еремиев 3
1 Аз съм човек, който видях скръб от тоягата на Неговия гняв.
Mi estas la viro, kiu spertis suferon sub la vergo de Lia kolero.
2 Той ме е водил и завел в тъмнина, а не във виделина.
Min Li kondukis kaj irigis en mallumon, ne en lumon.
3 Навярно против мене обръща повторно ръката Си всеки ден.
Nur sur min Li turnas Sian manon ĉiutage denove.
4 Застари месата ми и кожата ми; строши костите ми.
Li maljunigis mian karnon kaj haŭton, rompis miajn ostojn.
5 Издигна против мене укрепления; и окръжи ме с горест и труд.
Li konstruis ĉirkaŭ mi, ĉirkaŭis min per maldolĉaĵoj kaj malfacilaĵoj.
6 Тури ме да седна в тъмнина като отдавна умрелите.
En mallumon Li lokis min, kiel porĉiamajn mortintojn.
7 Обгради ме, та да не мога да изляза; отегчи веригите ми.
Li ĉirkaŭbaris min, ke mi ne povu eliri; Li ligis min per pezaj ĉenoj.
8 Още и когато викам и ридая, Той отблъсва молитвата ми.
Kvankam mi krias kaj vokas, Li kovras Siajn orelojn antaŭ mia preĝo.
9 Огради с дялани камъни пътищата ми; изкриви пътеките ми.
Li baris miajn vojojn per hakitaj ŝtonoj; Li kurbigis miajn vojetojn.
10 Стана ми като мечка в засада, като лъв в скришни места.
Li estas por mi kiel urso en embusko, kiel leono en kaŝita loko.
11 Отби настрана пътищата ми, и ме разкъса; направи ме пуст.
Li depuŝis min de miaj vojoj, kaj disŝiris min; Li faris min objekto de teruro.
12 Запъна лъка Си, и ме постави като прицел на стрела.
Li streĉis Sian pafarkon, kaj starigis min kiel celon por Siaj sagoj.
13 Заби в бъбреците ми стрелите на тула Си.
En miajn renojn Li pafis la filojn de Sia sagujo.
14 Станах за присмех на всичките си люде, и за песен на тях цял ден.
Mi fariĝis mokataĵo por mia tuta popolo, ilia ĉiutaga rekantaĵo.
15 Насити ме с горчивини, опи ме с пелин.
Li satigis min per maldolĉaĵo, trinkoplenigis min per vermuto.
16 При това, счупи зъбите ми с камъчета; покри ме с пепел.
Li disrompis miajn dentojn en malgrandajn pecojn, Li enpuŝis min en cindron.
17 Отблъснал си душата ми далеч от мира; забравих благоденствието.
Mia animo estas forpuŝita for de paco; bonstaton mi forgesis.
18 И рекох: Погина увереността ми и надеждата ми като отдалечена от Господа.
Kaj mi diris: Pereis mia forto kaj mia espero al la Eternulo.
19 Помни скръбта ми и изпъждането ми, пелина и жлъчката.
La memoro pri mia mizero kaj miaj suferoj estas vermuto kaj galo.
20 Душата ми, като ги помни непрестанно, се е дълбоко смирила.
Konstante rememorante tion, senfortiĝas en mi mia animo.
21 Обаче това си наумявам, поради което имам и надежда;
Sed tion mi respondas al mia koro, kaj tial mi esperas:
22 Че по милост Господна ние не се довършихме, понеже не чезнат щедростите Му.
Ĝi estas favorkoreco de la Eternulo, ke ni ne tute pereis; ĉar Lia kompatemeco ne finiĝis,
23 Те се подновяват всяка заран; голяма е Твоята вярност.
Sed ĉiumatene ĝi renoviĝas; granda estas Via fideleco.
24 Господ е дял мой, казва душата ми; Затова, ще се надявам на Него.
Mia parto estas la Eternulo, diras mia animo; tial mi esperas al Li.
25 Благ е Господ към ония, които го чакат, към душата, която го търси.
La Eternulo estas bona por tiuj, kiuj esperas al Li, por la animo, kiu serĉas Lin.
26 Добро е да се надява някой и тихо да очаква спасението то Господа.
Bone estas esperi pacience helpon de la Eternulo.
27 Добро е за човека да носи хомот в младостта си.
Bone estas al la homo, kiu portas jugon en sia juneco;
28 Нека седи насаме и мълчи, когато Господ му го наложи.
Li sidas solece kaj silentas, kiam li estas ŝarĝita;
29 Нека тури устата си в пръстта негли има още надежда.
Li metas sian buŝon en polvon, kredante, ke ekzistas espero;
30 Нека подаде бузата си на онзи, който го бие; нека се насити с укор.
Li donas sian vangon al tiu, kiu lin batas; li satigas sin per malhonoro.
31 Защото Господ не отхвърля до века.
Ĉar ne por eterne forlasas la Sinjoro;
32 Понеже, ако и да наскърби, Той пак ще и да се съжали според многото Си милости.
Se Li iun suferigas, Li ankaŭ kompatas pro Sia granda favorkoreco;
33 Защото не оскърбява нито огорчава от сърце човешките чада.
Ĉar ne el Sia koro Li sendas mizeron kaj suferon al la homoj.
34 Да се тъпчат под нозе всичките затворници на света,
Kiam oni premas sub siaj piedoj ĉiujn malliberulojn de la tero,
35 Да се извраща съда на човека пред лицето на Всевишния,
Kiam oni forklinas la rajton de homo antaŭ la vizaĝo de la Plejaltulo,
36 Да се онеправдава човека в делото му, - Господ не одобрява това.
Kiam oni estas maljusta kontraŭ homo en lia juĝa afero — Ĉu la Sinjoro tion ne vidas?
37 Кой ще е онзи, който казва нещо, и то става, без да го е заповядал Господ?
Kiu povas per sia diro atingi, ke io fariĝu, se la Sinjoro tion ne ordonis?
38 Из устата на Всевишния не излизат ли и злото и доброто?
Ĉu ne el la buŝo de la Plejaltulo eliras la decidoj pri malbono kaj pri bono?
39 Защо би пороптал жив човек, всеки за наказанието на греховете си?
Kial murmuras homo vivanta? Ĉiu murmuru kontraŭ siaj pekoj.
40 Нека издирим и изпитаме пътищата си, и нека се върнем при Господа.
Ni trarigardu kaj esploru nian konduton, kaj ni revenu al la Eternulo;
41 Нека издигнем сърцата си и ръцете си към Бога, който е на небесата, и нека речем:
Ni levu nian koron kaj niajn manojn al Dio en la ĉielo.
42 Съгрешихме и отстъпихме; Ти не си ни простил.
Ni pekis kaj malobeis, kaj Vi ne pardonis.
43 Покрил си се с гняв и гонил си ни, убил си без да пощадиш.
Vi kovris Vin per kolero kaj persekutis nin; Vi mortigis, Vi ne kompatis.
44 Покрил си се с облак, за да не премине молитвата ни.
Vi kovris Vin per nubo, por ke ne atingu Vin la preĝo.
45 Направил си ни като помия и смет всред племената.
Vi faris nin balaindaĵo kaj abomenindaĵo inter la popoloj.
46 Всичките ни неприятели отвориха широко устата си против нас.
Malfermegis kontraŭ ni sian buŝon ĉiuj niaj malamikoj.
47 Страх и пропастта ни налетяха, запустение и разорение.
Teruro kaj pereo trafis nin, ruinigo kaj malfeliĉo.
48 Водни потоци излива окото ми поради разорението на дъщерята на людете ми.
Torentojn da akvo verŝas mia okulo pri la malfeliĉo de la filino de mia popolo.
49 Окото ми пролива сълзи и не престава, защото няма отрада.
Mia okulo fluigas kaj ne ĉesas, ne ekzistas por ĝi halto,
50 Докато не се наведе Господ и не погледне от небесата.
Ĝis la Eternulo ekrigardos kaj ekvidos de la ĉielo.
51 Окото ми прави душата ми да ме боли поради всичките дъщери на града ми.
Mia okulo suferigas mian animon pri ĉiuj filinoj de mia urbo.
52 Ония, които ми са неприятели без причина, ме гонят непрестанно като птиче.
Senkaŭze ĉasas min kiel birdon miaj malamikoj;
53 Отнеха живота ми в тъмницата, и хвърлиха камък върху мене.
Ili pereigas mian vivon en kavo, ili ĵetas sur min ŝtonojn.
54 Води стигнаха над главата ми; рекох: Свърших се.
Akvo leviĝis kontraŭ mian kapon, kaj mi diris: Mi tute pereis.
55 Призовах името Ти, Господи, от най-дълбоката тъмница.
Mi vokis Vian nomon, ho Eternulo, el la profunda kavo;
56 Ти чу гласа ми; не затваряй ухото Си за въздишането ми, за вопъла ми;
Vi aŭdis mian voĉon; ne kovru Vian orelon antaŭ mia vokado pri liberigo.
57 Приближил си се в деня, когато Те призовах; рекъл си: Не бой се.
Vi alproksimiĝis, kiam mi vokis al Vi; Vi diris: Ne timu.
58 Застъпил си се Господи, за делото на душата ми; изкупил си живота ми.
Vi, ho Sinjoro, defendis mian juĝaferon; Vi liberigis mian vivon.
59 Видял си, Господи, онеправданието ми; отсъди делото ми.
Vi vidis, ho Eternulo, la maljustaĵon, kiun mi suferas; juĝu mian aferon.
60 Видял си всичките им отмъщения и всичките им замисли против мене.
Vi vidis ilian tutan venĝon, ĉiujn iliajn intencojn kontraŭ mi.
61 Ти си чул, Господи, укоряването им и всичките им замисли против мене,
Vi aŭdis ilian insultadon, ho Eternulo, ĉiujn iliajn intencojn kontraŭ mi,
62 Думите на ония, които се подигат против мене, и кроежите им против мене цял ден.
La parolojn de tiuj, kiuj leviĝis kontraŭ min, kaj iliajn pensojn kontraŭ mi dum la tuta tago.
63 Виж, кога седят и кога стават аз им съм песен.
Rigardu, kiam ili sidas kaj kiam ili leviĝas; mi ĉiam estas ilia rekantaĵo.
64 Ще им въздадеш, Господи, въздаяние според делата на ръцете им;
Redonu al ili repagon, ho Eternulo, laŭ la faroj de iliaj manoj.
65 Ще им дадеш, като клетвата Си върху тях, окаменено сърце;
Donu al ili doloron en la koro, sentigu al ili Vian malbenon.
66 Ще ги прогониш с гняв, и ще ги изтребиш изпод небесата Господни.
Persekutu ilin en kolero, kaj ekstermu ilin el sub la ĉielo de la Eternulo.
