Йоан 3
1 Между фарисеите имаше един човек на име Никодим, юдейски началник.
Був один чоловік із фарисеїв Никоди́м на ім'я́, начальник юдейський.
2 Той дойде при Исуса нощем и Му рече: Учителю, знам, че от Бога си дошъл учител; защото никой не може да върши тия знамения, които Ти вършиш, ако Бог не е с него.
Він до Нього прийшов уночі, та й промовив Йому: „Учителю, знаємо ми, що прийшов Ти від Бога, як Учитель, — бо не може ніхто таких чуд учинити, які чиниш Ти, коли Бог із ним не буде“.
3 Исус в отговор му рече: Истина, истина ти казвам, ако се роди някой отгоре Или: Изново., не може да види Божието царство.
Ісус відповів і до нього сказав: „Поправді, поправді кажу́ Я тобі: Коли хто не наро́диться згори́, то не може побачити Божого Царства“.
4 Никодим Му казва: Как може стар човек да се роди? може ли втори път да влезе в утробата на майка си и да се роди?
Никоди́м Йому каже: „Як може люди́на родитися, бувши старою? Хіба може вона ввійти до утро́би своїй матері зно́ву й родитись?“
5 Исус отговори: Истина, истина ти казвам, ако се не роди някой от вода и Дух, не може да влезе в Божието царство.
Ісус відповів: „Поправді, поправді кажу́ Я тобі: Коли хто не ро́диться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже.
6 Роденото от плътта е плът, а роденото от Духа е дух.
Що вродилося з тіла — є тіло, що ж уродилося з Духа — є Дух.
7 Не се чуди, че ти рекох: трябва да се родите отгоре.
Не дивуйся тому́, що сказав Я тобі: Вам необхі́дно родитись згори́.
8 Вятърът духа гдето ще, и чуваш шума му; но не знаеш отгде иде и къде отива; така е с всеки, който се е родил от Духа.
Вітер віє, де хоче, і його голос ти чуєш, та не відаєш, звідкіля́ він приходить, і куди він іде. Так буває і з кожним, хто від Духа наро́джений“.
9 Никодим в отговор Му рече: Как може да бъде това?
Відповів Никоди́м і до Нього сказав: „Як це статися може?“
10 Исус в отговор му каза: Ти си Израилев учител, и не знаеш ли това?
Ісус відповів і до нього сказав: „Ти — учитель ізра́їльський, — то чи ж цього не знаєш?
11 Истина, истина ти казвам, това, което знаем, говорим, и свидетелствуваме за това, което сме видели, но не приемате свидетелството ни.
Поправді, поправді кажу́ Я тобі: Ми говоримо те, що ми знаємо, а сві́дчимо про те, що́ ми бачили, але сві́дчення нашого ви не приймаєте.
12 Ако за земните работи ви говорих и не вярвате, как ще повярвате, ако ви говоря за небесните?
Коли Я говорив вам про зе́мне, та не вірите ви, то я́к же повірите ви, коли Я говоритиму вам про небесне?
13 И никой не е възлязъл на небето, освен Тоя, Който е слязъл от небето, сиреч, Човешкият Син, Който е на небето.
І не схо́див на небо ніхто, тільки Той, Хто з неба зійшов, — Людський Син, що на небі.
14 И както Моисей издигна змията в пустинята, така трябва да бъде издигнат Човешкият Син,
І, як Мойсей підні́с змі́я в пустині, так мусить піднесений бути й Син Лю́дський,
щоб кожен, хто вірує в Нього, мав вічне життя. (aiōnios g166)
16 Защото Бог толкова възлюби света, че даде Своя Единороден Син, за да не погине ни един, който вярва в Него, но да има вечен живот: (aiōnios g166)
Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Одноро́дженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне. (aiōnios g166)
17 Понеже Бог не е пратил Сина на света да съди света, но за да бъде светът спасен чрез Него.
Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засуди́в, але щоб через Нього світ спасся.
18 Който вярва в Него не е осъден; който не вярва е вече осъден, защото не повярвал в името на Единородния Божий Син.
Хто вірує в Нього, не буде засу́джений; хто ж не вірує, — той вже засуджений, що не повірив в Ім'я́ Одноро́дженого Сина Божого.
19 И ето що е осъждането: светлината дойде на света, и човеците обикнаха тъмнината повече от светлината, защото делата им бяха зли.
Суд же такий, що світло на світ прибуло́, люди ж те́мряву більш полюбили, як світло, — лихі бо були́ їхні вчинки!
20 Понеже всеки, който върши зло, мрази светлината, и не отива към светлината, да не би да се открият делата му;
Бо кожен, хто робить лихе, нена́видить світло, і не приходить до світла, щоб не зганено вчинків його.
21 но който постъпва според истината отива към светлината, за да се явят делата му, понеже са извършени по Бога.
А хто робить за правдою, той до світла йде, щоб діла його виявились, бо зроблені в Бозі вони“.
22 След това дойде Исус с учениците Си в юдейската земя; и там се бавеше с тях и кръщаваше.
По цьому прийшов Ісус та учні Його до країни Юдейської, і з ними Він там проживав та христив.
23 Също и Иоан кръщаваше в Енон, близо до Салим, защото там имаше много вода; и людете дохождаха и се кръщаваха.
А Іван теж христив в Ено́ні побли́зу Сали́му, бо було там багато води; і прихо́дили люди й христились,
24 Понеже Иоан още не беше хвърлен в тъмница.
бо Іван до в'язниці не був ще поса́джений.
25 И така възникна препирня от страна на Иоановите ученици с един юдеин относно очистването.
І зчинилось змага́ння Іванових учнів з юдеями — про очи́щення.
26 И дойдоха при Иоана и му рекоха: Учителю, Онзи, Който беше с тебе отвъд Иордан, за Когото ти свидетелствува, ето, Той кръщава, и всички отиват при Него.
І прийшли до Івана вони та й сказали йому: „Учителю, Той, Хто був із тобою по то́й бік Йорда́ну, про Якого ти свідчив, — ото христить і Він, і до Нього всі йдуть“.
27 Иоан в отговор рече: Човек не може да вземе върху си нищо, ако не му е дадено от небето.
Іван відповів і сказав: „Люди́на нічого приймати не може, як їй з неба не дасться.
28 Вие сами сте ми свидетели, че рекох: Не съм аз Христос, но съм пратен пред Него.
Ви самі мені свідчите, що я говорив: я — не Христос, але по́сланий я перед Ним.
29 Младоженецът е, който има невестата, а приятелят на младоженеца, който стои да го слуша, се радва твърде много поради гласа на младоженеца; и така, тая моя радост е пълна.
Хто має заручену, той молодий. А дружко́ молодого, що стоїть і його слухає, дуже тішиться з голосу молодого. Така радість моя оце здійснилась!
30 Той трябва да расте, а пък да се смалявам
Він має рости, я ж — малі́ти.
31 Онзи, Който дохожда отгоре, е от всички по-горен; който е от земята, земен е, и земно говори. Който дохожда от небето е от всички по-горен.
Хто зве́рху приходить, — Той над усіма́. Хто походить із землі, то той зе́мний, і говорить по-зе́мному. Хто приходить із неба, Той над усіма́,
32 Каквото е видял и чул, за Него свидетелствува; но никой не приема свидетелството Му.
і що бачив і чув, те Він свідчить, — та свідо́цтва Його не приймає ніхто.
33 Който е приел Неговото свидетелство потвърдил е с печата си, че Бог е истинен.
Хто ж прийняв свідо́цтво Його, той стверди́в тим, що Бог правдивий.
34 Защото Тоя, Когото Бог е пратил, говори Божиите думи; понеже Той не Му дава Духа с мярка.
Бо Кого Бог послав, Той Божі слова́ промовляє, — бо Духа дає Бог без міри.
35 Отец люби Сина и е предал всичко в Неговата ръка.
Отець любить Сина, і дав усе в Його руку.
