Йов 31

1 Направих завет с очите си; И как бих погледнал на девица?

Mi faris interligon kun miaj okuloj, Ke mi ne atentu virgulinon.

2 Защото какъв дял се определя от Бога отгоре, И какво наследство от Всемогъщия свише?

Kia estas la parto, kiun donas Dio de supre? Kaj kion destinas la Plejpotenculo el la altaj sferoj?

3 Не е ли разорение за нечестивия, И погибел за тия, които вършат беззаконие?

Ĉu ne malfeliĉon al malpiulo, Kaj forpuŝon de malbonagantoj?

4 Не вижда ли Той пътищата ми? И не брои ли всичките ми стъпки?

Ĉu Li ne vidas mian konduton, Ne kalkulas ĉiujn miajn paŝojn?

5 Ако съм ходил с лъжата, И ногата ми е бързала на измама,

Ĉu mi iradis en malvero, Kaj miaj piedoj rapidis al trompo?

6 (Но нека ме претеглят в прави везни, За да познае Бог непорочността ми, -)

Li pesu min per justa pesilo, Kaj tiam Dio konvinkiĝos pri mia senkulpeco.

7 Ако се е отклонила ногата ми от пътя, И сърцето ми е последвало очите ми, И ако е залепило петно на ръцете ми,

Se mia paŝo forkliniĝis de la vojo, Se mia koro sekvis miajn okulojn, Kaj se al mia mano algluiĝis makulo:

8 То нека сея аз, а друг да яде, И нека се изкоренят произведенията ми

Tiam mi semu kaj alia manĝu, Kaj mia idaro elradikiĝu.

9 Ако се е прелъстило сърцето ми от жена, И съм причаквал при вратата на съседа си,

Se mia koro forlogiĝis al virino, Kaj mi kaŝe atendis ĉe la pordo de mia amiko:

10 То нека моята жена меле за другиго, И други да се навеждат над нея;

Tiam mia edzino estu adultigata de aliulo, Kaj aliuloj kliniĝu super ŝi.

11 Защото това би било гнусно дело, И беззаконие, което да се накаже от съдиите;

Ĉar tio estus malvirto, Tio estus krimo, kiun devas puni juĝistoj.

12 Понеже това е огън, който изгорява до погубване, И би изкоренил всичките ми плодове.

Tio estas fajro, kiu ekstermas ĝis la abismo, Kaj mian tutan akiritaĵon ĝi elradikigus.

13 Ако съм презрял правото на слугата си или на слугинята си, Когато имаха спор с мене,

Ĉu mi malŝatis la rajton de mia servisto aŭ de mia servistino, Kiam ili havis juĝan aferon kun mi?

14 То какво бих сторил, когато се подигне Бог? И какво бих Му отговорил, когато посети?

Tiam kion mi farus, kiam Dio leviĝus? Kaj kion mi respondus al Li, kiam Li esplordemandus?

15 Оня, който е образувал мене в утробата, не образува ли и него? И не същия ли ни образува в утробата?

Lin kreis ja Tiu sama, kiu kreis min en la ventro, Kaj Tiu sama pretigis en la ventro ankaŭ lin.

16 Ако съм въздържал сиромасите от това, което желаеха, Или съм направил да помрачеят очите на вдовицата,

Ĉu mi rifuzis la deziron de senhavuloj? Aŭ ĉu mi turmentis la okulojn de vidvino?

17 Или съм изял сам си залъка си, Без да е яло сирачето от него,

Ĉu mian panpecon mi manĝis sola? Ĉu ne manĝis de ĝi ankaŭ orfo?

18 (Напротив, от младостта ми то порасте при мене като при баща, И от утробата на майка си съм наставлявал вдовицата; )

Ĉar detempe de mia juneco mi estis kiel patro, Kaj de post la eliro el la ventro de mia patrino mi estis gvidisto.

19 Ако съм гледал някого да гине от нямане дрехи, Или сиромах, че няма завивка,

Kiam mi vidis malfeliĉulon sen vesto Kaj malriĉulon sen kovro,

20 И не са ме благославяли чреслата му, Като се е стоплял с вълната от овцете ми;

Ĉu tiam ne benis min liaj lumboj, Ĉu li ne estis varmigata per la lano de miaj ŝafoj?

21 Ако съм подигнал ръка против сирачето, Като виждах, че имам помощ в портата;

Se mi levis mian manon kontraŭ orfon, Ĉar mi vidis en la pordego helpon al mi,

22 То да падне мишцата ми от рамото, И ръката ми да се пречупи от лакътя;

En tia okazo mia ŝultro defalu de la dorso, Kaj mia brako rompiĝu de kano.

23 Защото погибел от Бога беше ужас за мене, И пред Неговото величие не можех да сторя нищо.

Ĉar mi timas la punon de Dio, Kaj ĝian pezon mi ne povus elteni.

24 Ако съм турял надеждата си в злато, Или съм рекъл на чистото злато: Ти си мое упование;

Ĉu mi faris la oron mia espero, Kaj la orbulon mi nomis mia fido?

25 Ако съм се веселил, защото богатството ми бе голямо, И защото ръката ми бе намерила изобилие;

Ĉu mi ĝojis, ke mia riĉeco estas granda Kaj ke mia mano multe akiris?

26 Ако, като съм гледал слънцето, когато изгряваше, Или луната, когато ходеше в светлостта си,

Kiam mi vidis la lumon brilantan Kaj la lunon majeste irantan,

27 Се е увлякло тайно сърцето ми, И устата ми са целували ръката ми;

Ĉu tiam sekrete forlogiĝis mia koro Kaj mi sendis kisojn per mia mano?

28 И това би било беззаконие, което да се накаже от съдиите, Защото бих се отрекъл от Всевишния Бог.

Ankaŭ tio estus krimo juĝinda, Ĉar mi forneus per tio Dion en la alto.

29 Ако съм злорадствувал в загиването на мразещия ме, Или ми е ставало драго, когато го е сполетявало зло,

Ĉu mi ĝojis pri malfeliĉo de mia malamiko? Aŭ ĉu mi estis ravita, se lin trafis malbono?

30 (Даже не съм допуснал на устата си да съгрешат Та да иксам живота му с проклетия);

Mi ne permesis al mia gorĝo peki Per eldiro de malbeno kontraŭ lia animo.

31 Ако хората от шатъра ми не са рекли: Кой може да покаже едного, който не е бил наситен от него с месо?

Ĉu la homoj de mia tendo ne diris: Ho, se oni ne satiĝus de lia karno!

32 (Чужденец не нощуваше вън; Отварях вратата си на пътника);

Ne noktis fremdulo sur la strato; Miajn pordojn mi malfermadis al migrantoj.

33 Ако съм покривал престъпленията си както Адама Като съм скривал беззаконието си в пазухата си,

Ĉu mi hommaniere kovradis miajn kulpojn, Por kaŝi en mia brusto miajn pekojn?

34 Понеже се боях от голямото множество, И презрението на семействата ме ужасяваше, Така че млъквах и не излизах из вратата;

En tia okazo mi timus grandan homamason, Kaj malestimo de familioj min timigus; Mi silentus, kaj ne elirus ekster la pordon.

35 (О, да имаше някой да ме слуша! - Ето виж тука подписа ми; Всемогъщият нека ми отговори!- И да имах акта който противникът ми е написал!

Ho, se iu aŭskultus min! Jen estas mia signo; la Plejpotenculo respondu al mi. Se mia akuzanto skribus libron,

36 Ето, на рамо щях да го нося, За венец щях да го привържа на себе си!

Mi portus ĝin sur mia ŝultro, Mi metus ĝin sur min kiel kronon,

37 Щях да му дам отчет за стъпките си; Като княз щях да се приближа при него-)

Mi raportus al li pri la nombro de miaj paŝoj; Mi alproksimiĝus al li kiel al princo.

38 Ако нивата ми вика против мене, И браздите й плачат заедно;

Se mia lando kriis kontraŭ mi, Kaj ĝiaj sulkoj ploris,

39 Ако съм изял плода й без да платя, Или съм изгасил живота на стопаните й;

Se ĝiajn fruktojn mi manĝis senpage, Kaj mi afliktis la animon de ĝiaj mastroj:

40 Тогава да израстат тръни вместо жито, И вместо ечемик плевели. Свършиха се думите на Иова.

Tiam anstataŭ tritiko kresku por mi kardo, Kaj anstataŭ hordeo dornoj. Finiĝis la paroloj de Ijob.