Йов 22
1 Тогава теманецът Елифаз в отговор рече:
І заговорив теманянин Еліфа́з та й сказав:
2 Може ли човек да бъде полезен Богу? Ако разумен може да бъде полезен на семе си.
„Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі!
3 Ако си ти праведен, Всемогъщият има ли за какво да се радва? Или ползува ли се Той, ако правиш пътищата си непорочни?
Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?
4 Поради твоя ли страх от Него Той те изобличава, И влиза в съд с тебе?
Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд?
5 Нечестието ти не е ли голямо? И беззаконията ти не са ли безкрайни?
Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця!
6 Защото без причина си взел залог от брата си. И си лишил голите от дрехите им,
Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав!
7 Не си напоил с вода уморения, И си задържал хляб от гладния.
Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб.
8 А който беше як, той придобиваше земята; И който беше почитан, той се заселваше в нея.
А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме.
9 Вдовици си отпратил празни, И мишците на сирачетата си строшил.
Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, —
10 За това примки те обикалят, И страх внезапен те ужасява,
тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх,
11 Или тъмнина, та не виждаш, И множество води те покрива.
твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе.
12 Бог не е ли на небесните висоти? Сега гледай височината на звездите, колко са на високо!
Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони!
13 А ти казваш: Где ще знае Бог? През мрака ли може да съди?
А ти кажеш: „Що ві́дає Бог? Чи судитиме Він через млу?
14 Облаци Го покриват, та не вижда: И ходи по свода небесен,
Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по кру́зі небесному“.
15 Забележил ли си ти стария път, По който са ходили беззаконниците?
Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступа́ли безбожні,
16 Тия, които преждевременно бидоха грабнати, И чиято основа порой завлече,
що невча́сно були вони згу́блені, що річка розлита, підвалина їх,
17 Които рекоха Богу: Отдалечи се от нас, И - какво може Всемогъщият да стори за нас?
що до Бога казали вони: „Відступися від нас!“та: „Що́ зробить для нас Всемогутній?“
18 При все, че Той напълни с блага домовете им. Но далеч да бъде от мене мъдруването на нечестивите!
А Він доми їхні напо́внив добром! Але віддалилась від мене порада безбожних!
19 Праведните гледат и се радват; И невинните им се присмиват, като казват:
Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний:
20 Не бяха ли погубени въстаналите против нас, И огън погълна останалите от тях?
„Справді ви́гублений наш противник, а останок їх ви́жер огонь!“
21 Сприятели се сега с Него и бъди в мир; От това ще дойде добро за тебе.
Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́.
22 Приеми, прочее, закона от устата Му, И съхрани думите Му в сърцето си.
Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.
23 Ако се върнеш към Всемогъщия, пак ще бъдеш утвърден; Отдалечи, прочее, беззаконието от шатрите си,
Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх.
24 Хвърли злото си в пръстта, И офирското злато между камъните на потоците;
І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, —
25 И Всемогъщият ще ти бъде злато, И изобилие от сребро за тебе.
і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі!
26 Защото тогава ще се веселиш във Всемогъщия, И ще въздигаш лицето си към Бога.
Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, —
27 Ще Му се помолиш, и Той ще те послуша; И ще изпълни обреците Си.
будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш.
28 И каквото решение направиш, ще ти бъде потвърдено; И светлина ще сияе по пътищата ти.
А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло.
29 Когато те унижат, Тогава ще речеш: Има въздигане! И Той ще спаси онзи, който има смирен поглед.
Бо знижує Він спину пи́шного, хто ж смиренний, тому помагає.
30 Даже онзи, който не е невинен, ще избави; Да! с чистотата на твоите ръце ще бъде избавен.
Рятує Він і небезви́нного, і той чистото́ю твоїх рук урято́ваний буде“.
