2 Летописи 19
1 А като се връщаше Юдовият цар Иосафат с мир у дома си в Ерусалим,
І вернувся Йосафа́т, цар Юдин, із ми́ром до дому свого́ до Єрусалиму.
2 гледачът Ииуй, Ананиевият син, излезе да го посрещне, и рече на цар Иосафата: На нечестивия ли помагаш, и тия ли, които мразят Господа, обичаш? Затова, гневът от Господа, обичаш? Затова гняв от Господа има върху тебе.
І вийшов перед нього прозорли́вець Єгу, син Ханані, та й сказав до царя Йосафата: „Чи бу́деш допомагати несправедливому, а тих, хто нена́видить Господа, бу́деш любити? І за це на тобі гнів від Господнього лиця.
3 Все пак, обаче, намериха се в тебе добри неща, защото ти отмахна ашерите от земята, и утвърди сърцето си да търсиш Бога.
Але й добрі речі знайшлися при тобі, бо ти повигу́блював Аста́рти з Кра́ю, і нахилив своє серце, щоб шукати Господа“.
4 И като се засели Иосафат в Ерусалим, сетне излезе пак между людете от Вирсавее до Ефремовата хълмиста земя, та го обърна към Господа Бога на бащите им.
І осівся Йосафат в Єрусалимі, і він зно́ву вихо́див між народ від Беер-Шеви аж до Єфремових гір, і наверта́в їх до Господа, Бога їхніх батьків.
5 И по всичките укрепени градове на Юда постави съдии в земята, град по град.
І понаставля́в він суддів у Краю́, по всіх укрі́плених Юдиних містах, для кожного міста.
6 И рече на съдиите: Внимавайте какво правите; защото не съдите за човека, но за Господа, Който е с вас в съдопроизнасянето.
І сказав він до суддів: „Дивіться, що́ ви робите, бо не для люди́ни ви судите, але для Господа, і Він з вами в справі суду.
7 Затова нека бъде върху вас страх от Господа; внимавайте в делата си; защото у Господа нашия Бог няма неправда, нито лицеприятие, нито дароприятие.
А тепер нехай буде Господній страх на вас. Стережіться й робіть, бо нема в Господа, Бога нашого, кривди, ані огляду на особу, ані брання́ дару́нка“.
8 Тогава, като се върнаха в Ерусалим, Иосафат постави и в Ерусалим някои от левитите и свещениците и от началниците на Израилевите бащини домове, за Господния съд и за спорове.
А також в Єрусалимі понаставля́в Йосафат з Левитів і з священиків та з голів ба́тьківських домів Ізраїля для Господнього су́ду та для супере́чок. І вернулися вони до Єрусалиму.
9 И заръча им като им рече: Така да постъпвате със страх от Господа, вярно и със съвършено сърце.
І він наказав їм, говорячи: „Отак чині́ть у страху́ Господньому, вірністю та ці́лим серцем.
10 И ако дойде при вас от братята ви, които живеят в градовете си, какъвто и да било спор, между кръв и кръв, между закон и заповед, между повеления и узаконения, увещавайте ги да не стават виновни пред Господа, да не би да дойде гняв върху вас и върху братята ви. Така постъпвайте и няма да станете виновни.
А щодо всякої супере́чки, що при́йде до вас від ваших братів, що сидять по містах своїх, де треба розсудити чи то за кров, чи то за Зако́н, чи то за заповідь, устави, чи за права́, то остережете їх, і вони не згрішать Господе́ві, і не буде гніву на вас та на ваших братів. Так робіть, і не згрішите!
11 И, ето, първосвещеникът Амария ще бъде над вас във всяко Господно дело; и началникът на Юдовия дом, Зевадия, Исмаиловия син, ще бъде във всяко царско дело; а левитите ще бъдат надзиратели пред вас. Действувайте мъжествено и Господ ще бъде с добрия.
А ось священик Амарія — голова над вами до всяких Господніх рече́й, а Завадія, син Ізмаїлів, володар Юдиного дому, — до всякої царевої речі, і писарі Левити — перед вами. Будьте міцні й зробіть, — і нехай буде Господь з добрим!“
