1 Коринтяни 14

1 Следвайте любовта; но копнейте и за духовните дарби, а особено за дарбата да пророкувате.

Дбайте про любов і жадайте духовного, найбільше ж, щоб пророкувати.

2 Защото, който говори на непознат език, той не говори на човеци, а на Бога, защото никой не му разбира, понеже с духа си говори тайни.

Бо, хто говорить (чужою) мовою, не людям говорить, а Богу; бо нїхто не чує його; а духом він говорить тайне.

3 А който пророкува, той говори но човеци за назидание, за уважение и за утеха.

Хто ж пророкує, людям говорить на збудованнє, і напоминаннє і утїшеннє.

4 Който говори на непознат език, назидава себе си; а който пророкува, назидава църквата.

Хто говорить (чужою) мовою, себе збудовує; а хто пророкує, церкву збудовує.

5 Желал бих всички вие да говорите езици, а повече да пророкувате; и който пророкува, е по-горен от този, който говори разни езици, освен ако тълкува, за да се назидава църквата.

Хочу ж, щоб усї ви говорили мовами, та раднїщ, щоб пророкували; більший бо хто пророкує, ніж хто говорить мовами, хиба що й вияснює, щоб церква збудованнє прийняла.

6 Кажете сега, братя, ако дойда при вас и говоря непознати езици, какво ще ви ползувам, ако не ви съобщя или някое откровение, или знание, или пророчество, или поука?

Тепер же, браттє, коли прийду до вас, мовами говорячи, то що вам за користь, коли вам не говорити му або одкриттєм, або знаннєм, або пророцтвом, або наукою?

7 Даже и бездушните неща, като свирка и гъдулка, когато издават глас, ако не издават отличителни звукове, как ще се познае това, което свирят със свирката или с гъдулката?

Ба й бездушне, що дає голос, чи сопілка, чи гуслї, коли різноти голосу не дає, як розуміти, що виграєть ся в сопілку або в гуслї.

8 Защото тръбата ако издадеше неопределен глас, кой би се приготвил за бой?

Бо коли й сурма невиразний голос дає, то хто готовити меть ся до бою?

9 Също така, ако вие не изговаряте с гласа си думи с някакво значение, как ще се знае какво говорите? защото ще говорите на вятъра.

Так само й ви, коли подасте мовою незрозуміле слово, як зрозумієть ся говорене? на вітер бо говорити мете.

10 Има, може да се каже, толкова вида гласове на света; и ни един от тях не е без значение.

Стільки, як от буває, родів слів на сьвітї, і ні одно з них без голосу.

11 Ако, прочее, не разбера значението на гласа, ще бъда другоезичен за този, който говори; И тоя, който говори ще бъде другоезичен за мене.

Коли ж не зрозумію значіння слів, буду тому, хто говорить, чужоземець, і хто говорить, чужоземець менї.

12 Така и вие, понеже копнеете за духовните дарби, старайте се да се преумножат те у вас за назидание на църквата.

Так і ви, коли дбаєте про дари духовні, то гледїть, щоб збагатіли ними на збудованнє церкві.

13 Затова, който говори на непознат език, нека се моли за дарбата и да тълкува.

Так, хто говорить (чужою) мовою, нехай молить ся, щоб міг вияснювати.

14 Защото, ако се моли на непознат език, духът ми се моли а умът ми не дава плод.

Коли бо молюсь (чужою) мовою, дух мій молить ся, розуміннє ж моє без'овочне.

15 Тогава що? Ще се моля с духа си, но ще се моля и с ума си; ще пея с духа си, но ще пея и с ума си.

Що ж (робити)? Молити мусь духом, молити мусь же й розуміннєм; співати му духом, співати му й розуміннєм.

16 Иначе, ако славословиш с духа си как ще рече: Амин, на твоето блгодарение оня, който е в положението на простите, като знае що говориш?

Бо коли благословити меш духом, то як той, хто займе місце невче-ного, скаже на твоє дякуваннє, коли він не знає, що говориш.

17 Защото ти наистина благодариш добре, но другият не се назидава.

Ти бо добре дякуєш, тільки ж другий не збудовуєть ся.

18 Благодаря Богу, че аз говоря повече езици от всички ви;

Дякую Богу моєму, що я більш усіх вас говорю мовами.

19 обаче, в църквата предпочитам да изговоря пет думи с ума си, за да наставя и други, а не десет хиляди думи на непознат език.

Тільки ж у церкві лучче мені пять слів промовити розуміннєм моїм, щоб і инших навчити, нїж десять тисяч слів (чужою) мовою.

20 Братя, не бивайте деца по ум, но, бидейки дечица по злобата, бивайте пълнолетни по ум.

Браттє, не бувайте дїти розуміннєм; нї, в лихому бувайте малолїтниками, у розумінню ж звершеними.

21 В закона е писано: "Чрез другоезични човеци и чрез устните на чужденци ще говоря на тия люде; и нито така ще Ме послушат", казва Господ.

В законї писано: Чужими язиками й чужими устами говорити му людям сим, та й так не послухають мене, глаголе Господь.

22 Прочее, езиците са белег не за вярващите, а за невярващите; а пророчеството е белег не за невярващите, а за вярващите.

Тимже язики на ознаку не тим, хто вірує, а невірним; пророцтво ж не невірним, а віруючим.

23 И тъй, ако се събере цялата църква, и всички говорят на непознати езици, и влизат хора прости или невярващи, не ще ли кажат, че вие сте полудели?

Коли оце зійдеть ся вся церква докупи, і всі чужими мовами заговорять, увійдуть же і невчені або невірні, то чи не скажуть, що ви дурієте?

24 Но ако всички пророкуват, и влезе някой невярващ или прост, той се обвинява от всички, и се осъжда от всички;

Коли ж усї пророкують і ввійде хто невірний або невчений, то від усїх буде докорений і від усіх суджений.

25 тайните на сърцето му стават явни; и тъй, той ще падне на лицето си, ще се поклони Богу и ще изповядва, че наистина Бог е между вас.

І так тайни серця його виявлять ся, і так припавши лицем, поклонить ся Богові, звіщаючи, що справді з вами Бог.

26 Тогава, братя, що става между вас? Когато се събирате, всеки има да предлага псалом, има поучение, има откровение, има да говори непознат език, има тълкувание. Всичко да става за назидание.

Що ж (треба робити), браттє? Коли сходитесь, і кожен псальму має, науку має, мову має, одкритте має, виясненнє має, - усе на збудованнє нехай буде.

27 Ако някой говори на непознат език, нека говорят по двама, или най-много по трима, и то по ред; а един да тълкува.

Коли хто (чужою) мовою говорить, (говоріть) по двоє, а найбільш по троє, і чергами, а один нехай вияснює.

28 Но ако няма тълкувател, такъв нека мълчи в църква, и нека говори на себе си и на Бога.

Коли ж нема вияснювателя, то нехай мовчить у церкві; собі ж нехай говорить та Богові.

29 От пророците нека говорят само двама или трима, а другите да разсъждават.

Пророки ж нехай по двоє і по троє говорять, а инші нехай міркують.

30 Ако дойде откровение на някой друг от седящите, първият нека млъква.

Коли ж другому, що сидить, одкриєть ся (що), перший нехай мовчить.

31 Защото един след друг всички можете да пророкувате, за да се поучават всички и всички да се насърчават;

Можете бо всї один за одним пророкувати, щоб усї навчались і всі утішались.

32 и духовете на пророците се покоряват на самите пророци.

І духи пророцькі пророкам корять ся.

33 Защото Бог не е Бог на безредие, а на мир, както и поучавам по всичките църкви на светиите.

Не єсть бо Бог безладу, а впокою, як по всіх церквах у сьвятих.

34 Жените нека мълчат в църквите, защото не им е позволено да говорят; а нека се подчиняват, както казва законът.

Жінки ваші в церквах нехай мовчять; бо не дозволено їм говорити, а щоб корили ся, яко ж закон глаголе.

35 Ако искат да научат нещо, нека питат мъжете си у дома; защото е срамотно жена да говори в църква.

Коли ж хочуть чого навчитись, нехай дома в своїх чоловіків питають; сором бо жінкам у церкві говорити.

36 Що? Божието слово от вас ли излезе? Или само до вас ли е достигнало?

Хиба од вас слово Боже вийшло? або до вас одних досягло?

37 Ако някой мисли, че е пророк или духовеня, нека признае, че това, което ви пиша е заповед от Господа.

Коли хто думає пророком бути або духовним, нехай розуміє, що те що пишу вам, се заповіді Господні.

38 Но ако някой не иска да признае, нека не признае.

Коли ж хто не розуміє, нехай не розуміє.

39 Затова, братя мои, копнейте за дарбата да пророкувате, и не забранявайте да се говорят и езици.

Тимже, браттє, бажайте пророкувати, та й говорити мовами не боронїть.

40 Обаче, всичко нека става с приличие и ред.

Усе нехай поважно та до ладу робить ся.