1 Летописи 12

1 И ето ония, които дойдоха при Давида в Сиклаг, докато още се затваряше, за да се крие от Саула, Кисовия син; те бяха от силните мъже, които му помагаха във война.

А це ті, що поприхо́дили до Давида в Ціклаґ, коли він ще ховався перед Саулом, сином Кішевим, і вони були серед ли́царів, що допомагали в війні,

2 Те бяха въоръжени с лъкове, и можеха да си служат и с дясната и с лявата ръка за хвърляне камъни с прашка и за стреляне с лък, и бяха от Сауловите братя, от Вениамина.

що були озбро́єні лу́ком, що кидали правицею та лівицею камі́ння та стріли з лука, з Саулових братів, від Веніямина:

3 Началник беше Ахиезер, после Иоас, синове на гаваатеца Сама; Езиил и Филет, Азмаветови синове; Вераха, анатотецът Ииуй,

голова Ахіезер та Йоаш, сини ґів'янина Шемаї, і Єзіїл та Пелет, Азмаветові сини, і Бераха, і аннетотянин Єгу,

4 гаваонецът Исмаия, силен между тридесетте, и над тридесетте; Еремия, Яазаил, Иоанан, гедиротецът Иозавад,

і ґів'онянин Їшмая, ли́цар серед тридцятьох та старши́й над тридцятьма́, і Їрмея, і Яхазіїл, і Йоханан, і ґедерянин Йозавад,

5 Елузай, Еримот, Ваалия, Семария, еруфецът Сафатия,

Ел'узай, і Єрімот, і Беал'я, і Шемарія, і гаріф'янин Шефатія,

6 Елкана, Есия, Азареил, Иозер и Ясовеам, Кореовците;

Елкана, і Їшшійя, і Азареїл, і Йоезер, і Яхов'ам, хорх'яни,

7 и Иоила и Зевадия, синове на Ероама от Гедор.

і Йоїла та Зевадія, сини Єрохамові, з Ґедору.

8 И някои от гадците се отделиха та дойдоха при Давида в канарата в пустинята, мъже силни и храбри, обучени за бой, които знаеха да употребяват щит и копие, чиито лица бяха като лъвови лица, и които бяха бързи като сърните по хълмовете.

А з ґадян відділилися до Давида до твердині в пустиню лицарі вояки́, мужі відважні, на війні, озбро́єні великим щито́м та списо́м. А їхні обличчя — то обличчя ле́в'ячі, а щодо швидкости — вони були, як са́рни на гора́х.

9 Те бяха: Езер, първият; Авдия, вторият; Елиав, третият;

Голова — Езер, другий — Овадія, третій — Еліав,

10 Мисмана, четвъртият; Еремия петият;

четвертий — Мішманна, п'ятий — Їрмея,

11 Атай, шестият; Елиил, седмият;

шо́стий — Аттай, сьо́мий — Еліїл,

12 Иоанан, осмият; Елзавад, деветият;

во́сьмий — Йоханан, дев'ятий — Елзавад,

13 Еремия, десетият; и Махванай, единадесетият.

десятий — Єремія, одина́дцятий — Махбанай.

14 Тия от гадците бяха военачалници; който беше най-долен, между тях, беше над сто войници, а който беше най-горен, беше над хиляда.

Оці були з Ґадових синів, голови військо́вих відділів, мали́й — один на сотню, а великий — на тисячу.

15 Тия бяха, които преминаха Иордан в първия месец, когато реката заливаше всичките си брегове и разгониха всичките жители на долините към изток и към запад.

Це ті, що перейшли Йорда́н першого місяця, коли він був перепо́внений понад усі береги свої, і порозганя́ли всіх ме́шканців долин на схід та на за́хід.

16 Също и от вениаминците и юдейците дойдоха при Давида в канарата.

І прийшли з синів Веніяминових та Юдиних аж до твердині до Давида.

17 А Давид излезе да ги посрещне та им проговори, казвайки: Ако идете при мене с мир, за да ми помогнете, сърцето ми ще се привърже към вас; но ако сте дошли за да ме предадете на неприятелите ми, като няма насилие в ръцете ми, Бог на бащите ни нека види и нака изобличи това.

А Давид вийшов перед них, і, відповіда́ючи, сказав їм: „Якщо ви прийшли до мене з миром, щоб допомагати мені, буде моє серце з вами за одне, а якщо зрадите мене супроти ворогів моїх, коли нема обмани в руках моїх, то побачить це Бог наших батьків, і покарає!“

18 Тогава дойде дух на Амасия, гладния между началниците, и рече: Твои сме, Давиде, и от към твоя страна, Есеев сине! Мир, мир на тебе! мир и на помощниците ти! защото твоят Бог ти помага. Тогава Давид ги прие, и постави ги началници на дружината си.

І зійшов Дух на Амасая, голову тридцяти, і він проказав: „Мир, Давиде, тобі, і з тобою, о сину Єссе́їв! Мир тобі, і мир то́му, хто тобі помагає, бо тобі помагає твій Бог!“І прийняв їх Давид, і поставив на чолі́ війська.

19 и от Манасия се присъединиха някои към Давида, когато дойде с филистимците на бой против Саула; обаче не им помогнаха, защото филистимските управители, като се посъветваха, върнаха го, понеже думаха: Той ще мине към господаря си Саула с опасност за главите ни.

І з Манасії перебігли до Давида, коли він ішов із филисти́млянами проти Саула на війну, — а він не поміг їм, бо филистимські князі́, порадившись, відіслали його, говорячи: „За ціну наших голів він хоче перейти до свого пана Саула!“

20 А като се връщаше в Сиклаг, присъединиха се към него от Манасия: Адна, Иозавад, Едиил, Михаил, Иозавад, Елиу и Салатай, военачалници на Манасиевите хиляди.

Коли він ішов до Ціклаґу, збігли до нього з Манасії: Аднах, і Йозавад, і Єдіаїл, і Михаїл, і Йозавад, і Елігу, і Ціллетай, — го́лови Манасіїних тисячок.

21 Те помогнаха на Давида против разбойниците, защото те всички бяха силни и храбри; и станаха военачалници.

І вони допомагали Давидові проти юрби́, бо вони всі — хоробрі вояки́, і поставали провідника́ми військо́вих ві́дділів.

22 Защото от ден на ден прииждаха мъже при Давида, за да му помагат, докле стана голяма войска, като войска Божия.

Бо день-у-день прихо́дили вони до Давида помагати йому, аж став та́бір великий, як та́бір Божий.

23 И ето броят на въоръжените за бой началници, които дойдоха при Давида в Хеврон, за да възвърнат нему Сауловото царство според Господното слово:

А оце число головни́х озбро́єних військо́вих відділів, — вони прийшли до Давида в Хевро́н, щоб передати Саулове царство йому, за Господнім словом:

24 от Юдейците шест хиляди и осемнадесет щитоносци и колесници, въоръжени за бой;

Юдиних синів, що носили великого щита́ та списа́, — шість тисяч і вісім сотень озбро́єного ві́йська.

25 от симеонците седем хиляди и сто души, силни и храбри за бой;

З Симеонових синів хоробрих воякі́в військово́го відділу — сім тисяч і сто.

26 от левийците, четири хиляди и шестстотин души;

З Левієвих синів — чотири тисячі й шість сотень.

27 а Иодай беше началник на Аароновците; и с него бяха три хиляди и седемстотин души,

І Єгояда, проводи́р синів Ааронових, а з ним три тисячі й сім сотень.

28 и Садок силен и храбър младеж, и от бащиния му дом двадесет и двама началника;

І юна́к Садо́к, хоробрий воя́к, та дім його батька, — зверхників двадцять і два.

29 а от вениаминците, Сауловите братя три хиляди души; защото до тогаз по-голямата част от тях бяха поддържали Сауловия дом;

А з Веніяминових синів, Саулових братів, — три тисячі, а більша частина їх аж дотепе́р трималися Саулового дому.

30 от ефремците, двадесет хиляди и осемстотин души, силни и храбри, именити мъже от бащиния си дом;

А з Єфремових синів — двадцять тисяч і вісім сотень хоробрих воякі́в, мужів славних дому їхніх батьків.

31 от половината на Манасиевото племе, осемнадесет хиляди души, които се определиха по име да дойдат и направят Давида цар;

А з половини Манасіїного племени — вісімнадцять тисяч, що були́ докладно зазна́чені за і́менем, щоб прийти настанови́ти Давида царем.

32 от исахарците, въже, които разбираха времената, та знаеха как трябваше да постъпва Израил, с двадесетте им началници, и всичките им братя действуващи под тяхна заповед;

А з Іссаха́рових синів, що мали розумі́ння ча́су, щоб знати, що́ буде робити Ізра́їль, їх голів було двісті, а всі їхні брати́ робили за їхнім нака́зом.

33 от Завулона, петдесет хиляди души, които можеха да излизат с войската, да го поставят в строй с всякакви военни оръжия, и да управляват сражението, с непоколебимо сърце;

Із Завулона тих, що виходять на війну, що ставляться в бойово́му поря́дку зо всякими військо́вими речами, — п'ятдесят тисяч, щоб допомагати з ці́лим серцем.

34 от Нефталима, хиляда началници, и с тях тридесет и седем хиляди щитоносци и копиеносци;

А з Нефтали́му — тисяча зверхників, а при них зо щито́м та списо́м — тридцять і сім тисяч.

35 от данците, двадесет и осем хиляди и шестстотин мъже, които можеха да се строят за бой;

А з Данян тих, що ставляться в бойово́му поря́дку — двадцять і вісім тисяч і шість сотень.

36 от Асира, четиридесет хиляди души, които можаха да излизат с войската, да я поставят в строй;

А з Аси́ра тих, що виходять на війну, щоб ставитися в бойові́м поря́дку, — сорок тисяч.

37 а оттатък Иордан, от рувимците, от гадците и от половината племе на Манасия, стои двадесет хиляди души с всякакви военни оръжия за бой.

А з того бо́ку Йорда́ну з Руви́мівців, і Ґа́дівців, і з полови́ни Манасі́ї, зо всякими військо́вими знаря́ддями для бою — сто й двадцять тисяч.

38 Всички тия военни мъже нареждани в строй, дойдоха с цяло сърце в Хеврон за да направят Давида цар над целия Израил; така всички други в Израиля бяха с едно сърце да направят Давида цар.

Усі ці люди — військо́ві, що ставилися в бойово́му поря́дку, ці́лим серцем поприхо́дили до Хевро́ну, щоб настанови́ти Давида царем над усім Ізра́їлем. Та й решта Ізраїля були односе́рді, щоб настанови́ти Давида царем.

39 И там бяха с Давида три дни та ядяха и пиеха, защото братята им бяха приготвили за тях.

І були́ вони там із Давидом три дні, їли та пили, бо їхні брати́ нагото́вили їм.

40 Освен това, и ония, които бяха близо до тях, дори до Исахара, Завулона и Нефталима донесоха им храна с осли, с камили, с мъски и с волове, - храни от брашно, низаници смокини, сухо грозде, вино, дървено масло, говеда и изобилно овце; защото беше веселие в Израиля.

А також ті, що були близькі́ до них, аж до Іссаха́ра, і Завуло́на, і Нефтали́ма, спрова́джували хліб ослами, і верблю́дами, і му́лами, і худобою великою, їжу мучну́, спресо́вані фіґі, і родзи́нки, і вино, і оливу, і худобу велику, і худобу дрібну́, дуже багато, бо радість була в Ізраїлі.