< Mark 4 >
1 Yesu ni mu mummlan a hla tre ma ni gbugbu ndi waba shuti ni Yun nei. A lude ri ni mi gyue ni mi-nei.
І знову почав Він навчати над морем. І зібралось до Нього багато наро́ду, так що Сам Він до чо́вна на морі ввійшов і сидів, а наро́д увесь був на землі покрай моря.
2 A lla tre ma u-jaji gbugbu da ka yiyi ani.
І багато навчав Він їх при́тчами, і в науці Своїй їм казав:
3 Wo-me, idi uron a ban ibi hichu ni rjumaa
„Слухайте, — вийшов сіяч ось, щоб сі́яти.
4 a chu bari ba kuhle ni kon u chichen ba tanri
І як сі́яв, упало зе́рно одне край дороги, — і налетіли пташки́, і його́ повидзьо́бували.
5 bari ba khule ni tu han iwa ama hei mi meme gbugbun a warju.
Друге ж упало на ґрунт кам'яни́стий, де не мало багато землі, — і негайно зійшло, бо земля неглибока була́;
6 Irji rju hongan wa kue niwa in-jah ma na gburonkonna.
а як сонце зійшло — то зів'я́ло, і, коріння не мавши, усохло.
7 Bari ba kuhle ni zahchon, I Chon ba gburon ti rigra da k tiwu wa ti me me.
А інше впало між те́рен, і ви́гнався терен, і його поглуши́в, — і пло́ду воно не дало́.
8 Bari kuma ku “lle ni “llar meme didima da gburon na ni sho bari, I wulon iknutra, bari I wulon ikpu tanne, bari I wulon kpu wulon.
Інше ж упало на добрую землю, — і дало плід, що посхо́див і ріс; і видало втри́дцятеро, у шістдеся́т і в сто раз “.
9 Yesu tre indi wa a hei ton u wo kawo
І сказав: „Хто має ву́ха, щоб слухати, — нехай слухає!“
10 Wa Yesu a ye he ni kriji ma bi wa ba hei niki ni mimriko ma wulon don ha, ba miyen tu tree ka yiyi a.
І, як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма́ про цю при́тчу.
11 A biyi yi ba “llar you wawu multi Irji wa, a ririn, mibiwa ba he nira ba tree ni ka yiyin me.
І Він їм відповів: „Вам да́но пізнати таємни́ці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в при́тчах,
12 Ni duba ye ama da na toh na ni duba wo “llan da na toh “llan na I ba wo na kame ye Irji ni wuru “lle ni bwu.
щоб „оком дивились вони — і не бачили, ву́хом слухали — і не зрозуміли, щоб коли вони не наверну́лися, і відпу́щені бу́дуть гріхи їм!“
13 A miyen ba bina to tu itre u ka you na?
І Він їх запитав: „Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі!
14 Bi ya di bi to wawu u?
Сіяч сіє слово.
15 Idi ichu a ni chu tre.
А котрі́ край дороги, де сіється слово, — це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них.
16 Ni tu kon ba a bubu wa ba chutre iba wo meme brji a ye, wa vuba kpa tre wa ba chusa.
Так само й посіяні на кам'яни́стому ґрунті, — вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його,
17 Bana he ni ja na ni mi bana. Ama ba vu sunron mu ni mi iton fie me, na joku ni ton uya.
та коріння не мають у собі й непостійні; а зго́дом, як у́тиск або переслі́дування наступає за слово, вони спокушаються зараз.
18 Bi wa ba kpa tre na kalle ni
А між терен посіяне, — це ті, що слухають слово,
19 tu gbi gbugbulu yo khlen, iko bari kpii bari naki, iri mba ba chu wa a khule ni chon. (aiōn )
але кло́поти цьогосві́тні й омана багатства та різні бажа́ння ввіходять, та й заглушують слово, — і пло́ду воно не дає. (aiōn )
20 Bi wa ba kpatre rji da vusuron na ni ji ndi ye nitre rji baba yi ba ichu wa kulle ni meme didi wa a ni klo 30-30 60-60 100-100
А посіяне в добрую землю — це ті, що слухають слово й приймають, — і родять утри́дцятеро, у шістдеся́т і в сто раз “.
21 A miyen ba, Indi ba zi fitila ni mi sisen ko ba zi ni zah tebru? Ba zi nitu tebur, di du kpan ni Indi bi koh.
І сказав Він до них: „Чи світло прино́сять на те, щоб поставити його під посу́дину, чи може під ліжко? А не щоб поставити на світи́льнику?
22 Ikperi na riri na, see ka he ni rira ni ndi ba ka to na hlar.
Бо немає нічого захованого, що не ви́явиться, і немає таємного, що не вийде ная́в.
23 Indi wa ahei niton u wo ka wo.
Хто має ву́ха, щоб слухати, — нехай слухає!“
24 A hla bawa, srenton ni wo kpie wa bi wo. Kongo wa wu tsar niwu, ni ki ba tsar niwu.
І сказав Він до них: „Уважайте, що чуєте: Якою мірою будете міряти, такою відмі́ряють вам, і додаду́ть вам.
25 Indi wa a heiwu, ba ka fon surwu Indi wa ana hei niwuna, baka vukpa fie wa a hei niwua.
Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має“.
26 A tree, mulki Irji a hei nawa indi ani ban bikpie hichu nimeme.
І сказав Він: „Так і Боже Царство, як той чоловік, що кидає в землю насі́ння,
27 Indi ni kruna, na shime ni rji, biri nirju na gbrun, wana tohna.
і чи спить, чи встає він удень та вночі, а насіння пускає па́ростки та росте, хоч не знає він, я́к.
28 Menme nina biri kima ani yarbe ku nira, ngwugwu ka fu wa ka gbrun nikle ma da ti wolo.
Бо родить земля сама з себе: перше вру́на, потім ко́лос, а тоді повне збіжжя на колосі.
29 I dan biri a weri u ba cham.
А коли плід доспіє, зараз він „посилає серпа́, бо настали жнива́“.
30 Ki ya tree mulki rji ahe naki kā ki tsar ba bawu?
І сказав Він: „До чого прирівняємо Царство Боже? Або в якій притчі предста́вим його́?
31 Ga aheifieme na wolo mustard wa i dan u chu ani rju da gburon.
Воно — як те зе́рно гірчи́чне, яке, коли сіється в землю, найдрібніше за всі зе́мні насіння.
32 Har chinchen baka son ni wuma.
Як посіяне ж буде, вироста́є, і стає над усі зілля́ більше, і ві́ття пускає велике таке́, що ку́блитись може в тіні його птаство небесне“.
33 Naki tre mba ni kayiyi ni kon gbubu'u.
І такими притчами багатьома́ Він їм слово звіщав, поскільки вони могли слухати.
34 Ni kogie a tre ni ba wu ni ka yiyi duba tohtre a.
І без притчі нічого Він їм не казав, а учням Своїм самотою вияснював усе.
35 Ni yalu chachuki a tree diba zah gran hi komu.
І сказав Він до них того дня, коли вечір настав: „Перепли́ньмо на той бік“.
36 I ba lude niwume a ni mique na ka ndiba don.
І, лишивши наро́д, узяли із собою Його, як у чо́вні Він був; і інші човни́ були з Ним.
37 Se ihen lude ni gbegbelen na wuru man sur ni mi guea ta shu.
І зняла́ся ось буря велика, а хвилі вливалися в чо́вен, аж чо́вен водою вже був перепо́внився!
38 Wa si kurna ni kogon mi gue iba shemme u du lude na ya duna kur kpahlena ndi ba ba kuhlema.
А Він спав на кормі́ на подушці... І вони розбудили Його та й сказали Йому: „Учителю, чи Тобі байдуже́, що ми гинемо?“
39 Iwa lude da yarhan ni kikle gwugwu mba ima duba son nigbagbi shishiman ba chu
Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: „Мовчи, перестань!“І стих вітер, — і тиша велика настала.
40 A miyen ba, age nuyi sisiri? Har zizan bina hei ni bangaiskiya na?
І сказав Він до них: „Чого́ ви такі полохливі? Чому віри не маєте?“
41 Iba tie sisiri, adi a indi birimen nayi a tre ni gwugwu ba I ma u ba wo niwu.
А вони налякалися стра́хом великим, і говорили один до одно́го: „Хто ж це такий, що вітер і море слухня́ні Йому?“