Luke 7
1 Ni wa Yesu kle trema wa tre shishi ndji nda hi ni Kapanawum.
Коли [Ісус] закінчив говорити до народу, який слухав Його, то зайшов до Капернаума.
2 Akwe soja ri wa he ki ahi ni ner kon ma wa mi som tsutse, a buma si kpama nda yiza que.
Раб одного сотника, яким він дорожив, тяжко захворів і був при смерті.
3 Soja wo labari Yesu nda dru ndji bi ninkon bi Yahudawa, hla dun Irji ye nda warka ni vren koh ma.
Почувши про Ісуса, сотник надіслав до Нього юдейських старійшин просити Його, щоб прийшов зцілити раба.
4 Baya wa bu ye ni Yesu ndu bra tsutsi na tre ayi tsa du tie wayi ni wu.
Прийшовши до Ісуса, вони щиро благали Його, кажучи: «Він достойний, щоб Ти зробив це для нього,
5 Ani son gbugbo, wawu yi men Choch nita wu.
бо він любить наш народ і побудував нам синагогу».
6 Yesu chi ka ni wuba. U wa ana zren bran nkon rji ni koh rina, soja tru kpukpan ma duba hla ni wu, “Bachi, na tie kpa me ya na, wu toh mina tsra dun-wu ye ri ni koh mu na.
Ісус пішов разом із ними. І коли Він був недалеко від дому, сотник надіслав своїх друзів сказати Йому: «Господи, не турбуйся, бо я не достойний, щоб Ти увійшов під мій дах.
7 Domin wuyi mi na ban ndi mi tsra dun mi ye ni wu na, u wuti hla tre riri mi toh ivren koh mu ni fie sikpa.
Тому й себе я не вважав гідним, щоби прийти до Тебе, але скажи [лише] слово, і одужає мій слуга.
8 Me ngame mi he ndji ninkon, mi he ni Sojoji wa ba he ni wo'mu. Mi ti hla ni rhi ndi 'hi,' wa ka hi, miti hla ni rhi ngari ndi 'Ye,' wa ka ye, u ni vren ndu koh mu'a, tie nayi, wa ka tie.”
Бо і я людина підвладна й маю під своєю владою підлеглих воїнів. Кажу одному: „Іди!“– і він іде, а іншому: „Прийди!“– і він приходить, і рабу моєму: „Зроби це!“– і він робить».
9 Wa Yesu wo naki, ayi mamaki nda gbaya ndji ba ba ta wu nda tre, Mi hla yiwu, ni gbu Israila mina toh ndji iri gin gbagba nayina.
Почувши це, Ісус здивувався, обернувся до народу, що йшов за Ним, та промовив: «Кажу вам: навіть в Ізраїлі Я не знайшов такої великої віри».
10 Biwa ba ton ndu ba gbaye ni kon nda ton vren koh ma aha sikpa.
Повернувшись додому, посланці знайшли раба здоровим.
11 Ni veh ri, Yesu tsi hi ni gburi wa bayo ndi Nain. Mri kohma bahe niwu, ndji gbugbu u.
Наступного дня [Ісус] пішов до міста, що зветься Наїн; разом із Ним ішли Його учні та великий натовп.
12 A yi kritsa ni gbu, bu ban gburi awuri ri iyinma grji wawu na tsrina, ndji gbugbu ni gbu ba he niwu.
Коли ж Він наблизився до воріт міста, саме виносили померлого, єдиного сина в матері, котра була вдовою; разом із нею було чимало народу з міста.
13 Ni toh, Irji alika ni tausayi ma, nda tre niwu ni yi na.
Побачивши її, Господь змилосердився над нею й сказав: «Не плач!»
14 Aye nda akwati bi ba akwati ba kukri nda la ivren tsey mi la niwu lunde.
І, підійшовши, торкнувся труни, а ті, що її несли, зупинилися. Тоді [Ісус] промовив: «Юначе! Кажу тобі, встань!»
15 Ikmo lunde nda sorma tre Yesu ka nu no iyima.
Мертвий піднявся, сів та почав говорити. І [Ісус] віддав його матері.
16 I sissri vu ba wawu mba, ba omangyiri ni Irji, nda la ba chu annabi ri kikle ma ni mi mbu, i Irji jan ndi ma.
Усіх охопив страх, і прославляли Бога, кажучи: «Великий пророк з’явився між нами!» і «Бог прийшов на допомогу своєму народові!»
17 Itre Yesu hi kon ni ntsen ni gbu Yahudiya ni gbungblu ba kagon ni wu'a.
І розійшлася ця звістка про Нього по всій Юдеї та по всій тій країні.
18 Mri koh Yohana ba la niwu gbegbeme ikpiyi.
Учні Івана сповістили його про все це. І він, прикликавши двох своїх учнів,
19 Yohana yo mri koh mah ha nda ton ba ndu hi ni ndji Yesu. Ba miye u ye? kon akwai ri ki ya konri ye
надіслав їх до Господа спитати: ―Ти Той, Хто має прийти, чи нам чекати іншого?
20 Baye wiewiere ni ndji ba tre, Yohana wuyi Batisma, aton ta, diki mbye wuyi u ye'a, ko akwai ndji ri wakiyi yakon yema?
Прийшовши до Нього, чоловіки сказали: ―Іван Хреститель надіслав нас до Тебе спитати: «Ти Той, Хто має прийти, чи нам чекати іншого?»
21 Ni nton ki ndji gbugbu wu ba samu sikpa, iyamba kle, meme ruhu bri ba.
Саме тоді Він зцілив багатьох від хвороб, недуг та злих духів і багатьом сліпим дарував зір.
22 Yesu amsa nda hla bawa, hi ndi hla ni Yohana kpe bi wo, ni kpe bi toh ni hishi mbi. Bi ra shishi baya, bi nkpurju za ba lunde zren, bi kuturu ba kpa ngla kpa, mangbi ton ba wo-tre, biwa ba kyu ba kma lunde ni vri, u biwa ba he nimi wa ba wo tre ndindima.
У відповідь Він сказав: ―Ідіть і скажіть Іванові те, що ви бачили та чули: сліпі прозрівають, каліки ходять, прокажені очищаються, глухі чують, мертві оживають, а бідним проповідується Добра Звістка.
23 Indji wa ana ka wo tre mu na nitu bi zren mu a kpa lulu.
І блаженний той, хто не спокуситься через Мене.
24 U wa mri koh Yohana ba rju ni hi kpamba, Yesu kma ni hla ni gbugbu ndji ba nitu Yohana, “Ahi ngye bi rju hi ni miji si wa bi toh? Indji biwa vi ngyungyu ni fu yi hlega?
Коли посланці Івана відійшли, [Ісус] почав говорити народові про Івана: «На що ви ходили подивитися в пустелю? На тростину, розхитану вітром?
25 U bi rju hi ni wa bi toh ngye yi? Indji wa a sru nklon bi ndindi ma? Yayi, biwa ba sru kpi bi tie nklen u nda ni son ni mi iro ba he ni mi koh ba chu.
На кого ви виходили дивитись? На людину, одягнену в м’яку одежу? Але ж ті, що розкішно одягаються й живуть у розкоші, знаходяться в царських палацах.
26 U bina rju hi ni ra ni wa bi toh ngye? Anabi? E, Mi hla ni yiwu, zan u anabi'a.
То на кого ви ходили дивитись? На пророка? Так, Я кажу вам, навіть більше, ніж на пророка!
27 Wayi a wawu wa ba nha ngame ni wuh. yra mitub manzo gaba niyin, wa shi mle kon teh niyi.
Він той, про кого написано: „Ось Я посилаю Мого посланця перед обличчям Твоїм, який приготує дорогу перед Тобою“.
28 Mi hla yiwu, ndi wa mba bagrji, ba wa nda zah Yohana.
Кажу вам: нема більшого за Івана серед народжених жінками, але найменший у Царстві Божому більший за нього».
29 Baya ndji gbugbu bawo niki, ni bi kpa nklen gandu ba ya ba kpa Irji a ndindima. Ba biwa Yohana yi Batisma bawu.
Весь народ, а також і митники, що слухали Його, визнавши справедливість Бога, хрестились хрещенням Івана.
30 Farisawa ni wa ba ton tre zru Yahudawa bawa, ana Yohana yi Batisma ni bawu na, ba na ya nda ni tre lan na.
А фарисеї та законники відкинули волю Божу про себе й не хрестились у нього.
31 Yesu hla ni ge mi hada ndji bi tsara yi? Ba he hi he?
«Із ким Мені порівняти людей з цього покоління, – сказав [Ісус], – і на кого вони схожі?
32 Ba he na mri ba tsi ron ni kasuwa, nda ni tre ni kpamba, “Ki nvri injon ni yiwu, u bina nglu na. ki ban je kyu, u bina yi na.
Схожі на дітей, котрі сидять на базарі та кличуть одне одного, кажучи: „Ми грали вам на сопілці, а ви не танцювали. Ми співали вам жалібні пісні, а ви не плакали“.
33 Nakiyi Yohana aye, na ri hla, ana son mah na bi tre ahe ni brji.
Прийшов Іван Хреститель, який не їсть хліба й не п’є вина, а ви кажете: „Має демона!“
34 Ivren Ndji ye nda ri nda ni so ibi tre yah, ndji branda so, a kpa bi kpa nklen gandu ni bi lahtre.
Прийшов Син Людський, Який їсть і п’є, а ви кажете: „Ось чоловік – ненажера й п’яниця, приятель митників та грішників“.
35 Imri ma wawu ba he ni wayu.
Однак мудрість виправдана всіма її дітьми».
36 Ni viri Bafarisen, ri bre Yesu ye ni koh ma bawu ri. Wa Yesu ri ni koh Bafarisen, a kuson ni tebru nda ri lla.
Один із фарисеїв запросив Його поїсти з ним. Зайшовши в дім фарисея, [Ісус] сів за стіл.
37 Iwa ri lah tre, a rju rji ni mi gbu nda wo Yesu he ni koh Bafarisen, nda ri lla. Nda ye ni ri iyema ni alabasta iyi ri wuwi ma.
І ось одна жінка з того міста, яка була грішницею, дізналася, що Він сидить за столом у домі фарисея. Вона принесла алебастровий глечик із дуже дорогим миром
38 Nda ye kluwei na Yesu nda tsi yi nda jum nza ma ni ma shishi ma nda sezah ma ni nfutu ma a tre kauna ma nimu zah gban zah mu ni turare.
та, припавши до ніг [Ісуса] ззаду, плачучи, почала слізьми обмивати Його ноги й волоссям своєї голови витирати їх, цілувала Його ноги й мастила миром.
39 Bafarisen yo Yesu bi ninkon ma, ato naki nda tre ni suron ma nda ndji yi ana anabi njanji yi ani toh ndi wayi meme iwa, wa si tawu ndji wu lahtre.
Побачивши це, фарисей, який запросив [Ісуса], подумав собі: ―Якби Він був пророком, то знав би, що жінка, яка торкається до Нього, – грішниця.
40 Yesu kpa nyime nda hla ni wu Siman, mi son hla niwu ikperi, wa tre, hla Malam.
Тоді Ісус звернувся до нього: ―Симоне, маю тобі щось сказати! Той відповів: ―Говори, Учителю!
41 Yesu hla ndji ri inu hla niwu ndji ha bari lah kudi niwu, ndji rima sule deri, irima ani hu rima sule hamsi.
У одного позикодавця було двоє боржників: один був винен п’ятсот динаріїв, а інший – п’ятдесят.
42 Bana he kudi baya hana igu wruhle bawu, hari mba, iri me nimi mba ani fi son igu?
Та оскільки вони не мали, чим віддати, він простив обох. Отже, хто з них буде любити його більше?
43 Siman hla mi ya wa kudi ma bran, Yesu hla niwu, wu hla ndindi.
Симон відповів: ―Я думаю, що той, якому більше простив. [Ісус] відповів: ―Правильно ти розсудив.
44 Yesu kma hi ni wa'a nda hla ni Siman wu toh wayi, mi ye ni koh me, wu na ne mma wu ngla zah muna, wawu ne, ni mashishi ma a ngla zah mu niwu, nda se zah mu ni nfutu ma.
І, обернувшись до жінки, сказав Симонові: ―Бачиш цю жінку? Я зайшов у твій дім, а ти не дав Мені води для ніг, вона ж своїми слізьми обмила Мої ноги та волоссям обтерла їх.
45 Iwu u na tsro son nimu na i wawu tie tu wa mi ye ni wa, ana bri mena.
Ти не привітав Мене поцілунком, а вона, відколи Я зайшов, не перестає цілувати Мої ноги.
46 Iwu wu na gban nye ni tumu na, a gban izah mu ni nye ni nfutu ma.
Ти не намастив Моєї голови олією, а вона миром намастила Мої ноги.
47 A he na kiyi wa i lutre ma a bran anu kpa awa bran, nda tsro son wu brama. Wa ba wruhle ni vi fime a suron vi fime kame.
Тому кажу тобі: прощаються її численні гріхи, бо вона багато полюбила, а кому мало прощається, той мало любить.
48 Baya wayi ala niwu, ba wru la tre me hle niwu.
[Потім Ісус] промовив до неї: ―Прощаються гріхи твої!
49 Wa ba son niki, ba son tre kpa-mba, wayi anha wa ani wru lahtre hle?”
А всі, хто сидів із Ним за столом, почали думати про себе: «Хто Він такий, що й гріхи прощає?»
50 Yesu hla niwu, isuron ndindima anu ceto me, hi ni si kpa.
Він же сказав жінці: ―Віра твоя спасла тебе, іди з миром.
