Ndu Manzaniba 8
1 Shawulu a nyme ngame ni kwu ma, nitu ki nivi baki, kikle watu ni ya a vu Ekklisiya wa a he ni Urishilima, u biwa ba kpatre Rji nda nyme niwu, ba vra ga ni gbungblu wu Judea mba Samaria, nda don manzaniba meyen.
Савл же схвалював це вбивство. Того дня почалося велике гоніння проти церкви в Єрусалимі, і всі, окрім апостолів, були розсіяні по Юдеї та Самарії.
2 Ndhi bi hu ngyengre me ba ban Istifanus ka rhu nda son ndayi kpukpeme.
Благочестиві люди поховали Стефана й гірко оплакали його.
3 Ama Shawulu a kri gbangban nda ni so kpa Ikklisiya meme. Ata ri ni ko niko nda gbi lilon baba mmba, nda tru ba sru niko u tro.
Савл же руйнував церкву: він заходив до осель, виволікав чоловіків та жінок та кидав їх у в’язницю.
4 Na kima me biwa ba kpa nyeme nda vera hi kankan ba zren zita bla lan trea.
А тим часом ті, що були розсіяні, проповідували слово Доброї Звістки всюди, де вони проходили.
5 Filibus a grjhi hi ni kikle gbu wu Samaria ndaka d'bu bla nibawu nitu kristi.
Филип прийшов до одного міста Самарії та проповідував там Христа.
6 Kpaandhi ba ki si sren ton ni tre wa Filibus a si bla'a, ni yo sron ni bubu riri, ba wowu nda toh kpi bi tsro-ya wa'a ti'a.
Безліч народу уважно слухало, що казав Филип, та бачило знамення, які він робив:
7 Meme brji ba rhurhi ni mi ndhi gbugbuu wa ana hon son ni mimba, nda ni yi ni kri gro nikle lan, ndhi bi lilo chon gble, ndana zrenna ba kpa si kpamba.
з багатьох одержимих нечисті духи виходили з гучним криком, і багато паралізованих та калік отримали зцілення.
8 Nituki ndhi bi gbuu'a ba ngri kpukpome.
І велика радість охопила все місто.
9 Ni gbukima, ndhiri a he wandi ba yo ndema ndiSiman, wa ata tsro ka, nda ni kandhi tsi shishi nda gyur. Bi Samaria du ba baniwu ti ndriori ninkon.
А був у тому місті один чоловік, на ім’я Симон, який, займаючись чаклунством, дивував усіх мешканців Самарії, видаючи себе за когось великого.
10 Wawu ndhi bi Samaria, rhini bi tsitsa hi ni bi ninkon mba, bata sren ton niwu ndatre ndi “Gu yi a gbengblen irjhi wa ba yo Azangbengble”
Усі люди, від малого до великого, уважно слухали його, кажучи: «Цей чоловік – сила Божа, яка зветься Великою».
11 Ba yo ton ni trema nitu wa rhi ni dedewa azi tsibashishi nidu ka'a wa a ta tsro ba.
Вони були уважні до нього, бо вже довгий час він дивував їх своїм чаклунством.
12 Ama niwa ba kpa tre wa Filibus a sia d'bu lha nitu tre ndindi wu Irji mba nde Yesu. Kristi, ba vu ba ti baptisma, lilon baba mmba wawumbawu.
Але коли [жителі] повірили Филипові, який проповідував Добру Звістку Царства Божого та ім’я Ісуса Христа, то чоловіки й жінки були охрещені.
13 Siman ngame a kpanyme. Hu gon baptisma ma, a kha ta son zuni Filibus mu. Niwa a toh kpi bi tsro-ya baba kikle ndu wa a si'ahe, a bwu nguyo ni w'ho.
Навіть Симон повірив та був охрещений. Він постійно тримався Филипа, дивуючись великим чудесам та знаменням, які відбувалися.
14 Niwa manzani ba ni Urishilima ba wo ndi Samaria ba kpa lantre Irji, ba ton Bitrus mba Yonana hi ni ba.
Коли апостоли в Єрусалимі почули, що в Самарії прийняли Слово Боже, то надіслали до них Петра та Івана.
15 Niwa ba grjhiye, ba bre Rji ni bawu, ndi du ba kpa Ruhu Tsatsra.
Ці, прийшовши, помолилися за них, щоб вони отримали Святого Духа.
16 Nitu, ye niton kima, Ruhu tsatsra na ri he wu grjhiri ni ba, bana kpa baptisma ni nde Bachi Yesu megen.
Бо Дух Святий ще не зійшов на жодного з них, вони були охрещені тільки в ім’я Господа Ісуса.
17 Mle Bitrus mba Yohana ba sa wo nitumba, U ba kpa ruhu tsatsra'a.
Потім Петро та Іван поклали на них руки, і вони отримали Святого Духа.
18 Niwa Siman a to ndi ba nu Ruhu Tsatsra niwa ba manzani ba ba sawo nitumba, a chu nkle ni nuba.
Коли Симон побачив, що через покладання рук апостолів дається Дух, то приніс їм гроші,
19 A tre ndi “Ne gbengle kima ngame, wandi mita sawo nitu ko nha, wa ka kpa Ruhu Tsatsra”
кажучи: ―Дайте й мені таку силу, щоб усі, на кого я покладу руки, отримували Святого Духа.
20 Ama Bitrus a lha niwu ndi “Du nkle silva me qu timeme ni wu, nitu wu ya ndi wu iya kpa Kyauta Irji ni nklen.
Але Петро відповів: ―Нехай твоє срібло згине разом із тобою, якщо ти припустив, що дар Божий можливо придбати за гроші.
21 Wuna he ni rabo ni kpeyina, don suron me na he bi ni irji na.
У тебе немає ні частки, ні спадщини в цій справі, бо твоє серце не праве перед Богом.
22 Nitu kima, U ka don meme dri me ndi bre Baci, nidu anita kpayeme ani wrulhe, meme kpe wa wuna yo suron ni wu'a.
Отже, покайся в цьому злі та молись Господеві, може, Він простить задум твого серця.
23 Mi to ndi wu he ni mi ntson lo suron mba ni nkon meme.
Бо я бачу, що ти наповнений гіркотою та пов’язаний неправдою.
24 Siman k'ma sawu ndi “bre Bachi nimu, du ko kpe riri wa wu tre na hon nitumuna.
Симон відповів: ―Помоліться Господу за мене, щоб нічого з того, що ви сказали, не сталося зі мною.
25 Niwa ba bla kpe wa ba to'a nda tre lantre Bacia, Bitrus mba Yohanna ba k'ma ni hi Urishilima, nda zi bla trendindi ni kauyuka gbu bi Samaria.
Петро та Іван свідчили й звіщали там Слово Господнє. Потім вони повернулися до Єрусалима, проповідуючи Добру Звістку в багатьох самарянських селах.
26 Zizan, malaika Baci a tre ni Filibus ndi “Lunde ndi hu nkon wa grjhi hi kogbo, wa a kru grjhi rhini Urishilima hi ni Gaza (Nkon yi hi ni hammada).
Ангел Господа сказав Филипові: «Підведися та йди на південь, на дорогу, що веде з Єрусалима до Гази через пустелю!»
27 A lunde nda ku nko hi. Nikima aka zontu ni guri, wa a rhini Ethiopia, dandandu wa wu kikle ma'aji u Candace Samariya wu Ethiopia. Wawu yi kpi bi yo suron wa'a bana he ni woma. Ana ye ni Urishilima nda ni ye hi sujada.
Филип встав та пішов. І ось один ефіопський євнух, високий чиновник та наглядач усієї скарбниці ефіопської цариці Кандаке, який прийшов до Єрусалима поклонитися,
28 A k'ma tahi nda son ni ng'ma wu hon ma nda sia karanta tre anabi Ishaya.
тепер повертався додому. Він сидів у своїй колісниці та читав пророка Ісаю.
29 Ruhu Rji a lha ni Filibus ndi “hi ni bubu wa a hea, ni hi kri nha ni ng'ma hu henma”.
Дух сказав Филипові: «Підійди до цієї колісниці та тримайся біля неї».
30 Niki filibus a tsutsu hi niwa, nda wo a sia bla tre anabi Ishaya, nda mye “ka U mla to kpewa u si bla'a?”.
Филип побіг до колісниці та почув, що євнух читає пророка Ісаю. Він запитав: ―Ти розумієш, що читаєш?
31 Wa a kri sa wu ndi, “Mi tihe hama ni du ndior ye tsro me?” A yo Filibus du hon hi ni wu niti ng'ma, nda hi kuson nha niwu.
Той відповів: ―Як же мені зрозуміти, якщо ніхто не навчає? І запросив Филипа піднятися та сісти поряд із ним.
32 Zizan bubu vunvu wu lantre wa lgu Ethiopia a sia bla ana to yi, “Ba vu gbron si hi to nt'ma wa ba jiwu hi han, mba toh vivre nt'ma wa a kri ni gbamgbi ni mi biwa ba si le niwu'a niki ana bwu nyuma.
А місце з Писання, яке він читав, було таке: «Як вівцю на забій, повели Його; і як ягня безголосе перед тими, хто стриже його, так і Він не відкрив Своїх уст.
33 Ni mi yama, gatre wu janji ama iba ban meme no nha ni to bla nitu biwa baka rhurhini wu, hpu ma. Ba ban vrima rhurini meme.
Його було принижено та позбавлено справедливого суду. І хто зможе говорити про Його нащадків? Бо життя Його забирається від землі».
34 Wame Dandaudu a mye Filibus ndi, “mi bre'u, hla mu, anabi si tre nitu nha? nitu kpamamu ka nitu ndiori kan?
Євнух запитав Филипа: ―Благаю, скажи мені, про кого говорить пророк? Про себе чи про когось іншого?
35 Filibus a lu si tre, rhi ni lantre yi wu vunvu tre Rji nda bla ndidi tre nitu Yesu niwu.
Тоді Филип, почавши від цього Писання, розповів йому Добру Звістку про Ісуса.
36 Niwa ba kihi ni nkon, ba ye tsra ni bubu ma ri'u Dandaudu a tre ndi “Toh, imma he yi, naye ni zuudu ti baptisma nimu na?
Тим часом, їдучи дорогою, вони наблизилися до води, і євнух промовив: ―Ось вода! Що мені заважає бути охрещеним?
37 Chiche vunvu bi sen wu bi ma, bana he ni ndan na. Filibus a tre ndi, “wuta kpanyeme ni suron me ki ti baptisma niwu “Dandaudu a k'ma sawu ndi mi kpanyme ndi Yesu Kristi a hi vren irji.
Филип сказав: ―Якщо віриш усім твоїм серцем, то можна. Євнух відповів: ―Я вірю, що Ісус Христос – Син Божий.
38 Niki, dandaudu a du ngma kukri. Ba grjhi hi ni mi mma. Filibus mba dandauda, U Filibus a ti baptisma niwu.
Він наказав зупинити колісницю. Вони обидва – Филип та євнух – зайшли у воду, і Филип охрестив його.
39 Niwa ba hon wru rhi ni mi mma'a, ruhu Rji a nzu Filibis hi kado, u dandaudu ana la too ngana, ama a vu nkoma si hi nda ngiri.
А коли вони вийшли з води, Дух Господа забрав Филипа, і євнух його більше не бачив. Радіючи, він продовжив свою дорогу.
40 Filibus aka rhu kri ni azotus, nda zren zu ni gbungblu ki, nda ni d'bu bla tre ndidi ni gbu biki, har nda ka kri ni caesaria.
Филип же опинився в Азоті й, проходячи через усі міста, проповідував Добру Звістку, поки не дійшов до Кесарії.
