Jean 4
1 An Aotrou, o vezañ gouezet o devoa ar farizianed klevet e rae hag e vadeze muioc'h a ziskibien eget Yann,
Коли Ісус дізнався, що фарисеї почули, начебто Він хрестить більше учнів, ніж Іван, –
2 (koulskoude ne oa ket Jezuz e-unan a vadeze, met e ziskibien)
хоча сам Ісус не хрестив, а хрестили Його учні, –
3 a guitaas Bro-Judea, hag a zistroas e Galilea;
то залишив Юдею й знову пішов до Галілеї.
4 met, ret e oa dezhañ tremen dre Samaria.
Йому треба було пройти через Самарію,
5 Erruout a reas eta en ur gêr eus Samaria, anvet Sikar, tost d'an douar en devoa Jakob roet d'e vab Jozef.
і Він прийшов у самарянське місто Сихар, неподалік від землі, яку Яків дав своєму синові Йосифові.
6 Eno e oa puñs Jakob. Jezuz eta, skuizh gant an hent, a azezas e-kichen ar puñs; war-dro ar c'hwec'hvet eur e oa.
Там була криниця Якова, і Ісус, утомившись від дороги, сів [відпочити] біля криниці. Було десь близько шостої години.
7 Ur wreg samaritan o vezañ deuet evit tennañ dour, Jezuz a lavaras dezhi: Ro din da evañ.
Одна жінка з Самарії прийшла по воду. Ісус сказав їй: ―Дай Мені напитися!
8 E ziskibien a oa aet e kêr, evit prenañ boued.
(Його учні пішли до міста купити їжі.)
9 Ar wreg samaritan a respontas dezhañ: Penaos, te hag a zo yuzev, a c'houlenn da evañ diganin-me, ur Samaritanez? (Rak ar Yuzevien ne zarempredont ket gant ar Samaritaned.)
Жінка-самарянка сказала Йому: ―Як Ти, юдей, просиш пити в мене – жінки-самарянки? (Річ у тім, що юдеї не спілкуються з самарянами.)
10 Jezuz a respontas hag a lavaras dezhi: Mar anavezjes donezon Doue, ha piv eo an hini a lavar dit: Ro din da evañ, te a c'houlennje da-unan digantañ, hag eñ a roje dit dour bev.
Ісус відповів їй: ―Якби ти знала про дар Божий і Хто Той, Що каже тобі: «Дай Мені напитися!», ти б сама просила в Нього, і Він дав би тобі живої води.
11 Ar wreg a lavaras dezhañ: Aotrou, te ne'c'h eus netra evit tennañ dour, hag ar puñs a zo don; a-belec'h eta ez pefe an dour bev-se?
Жінка сказала: ―Господи, Ти навіть відра не маєш, а криниця глибока, звідки ж у Тебе жива вода?
12 Brasoc'h out eget hon tad Jakob en deus roet deomp ar puñs-mañ hag en deus evet e-unan anezhañ, kenkoulz evel e vibien hag e loened?
Невже Ти більший від нашого батька Якова, який дав нам криницю і сам із неї пив, а також його сини та його стада?
13 Jezuz a respontas dezhi: Piv bennak a ev eus an dour-mañ en devo c'hoazh sec'hed;
Ісус відповів: ―Кожен, хто п’є цю воду, знову захоче пити.
15 Ar wreg a lavaras dezhañ: Aotrou, ro din an dour-se, evit na'm bo ken sec'hed, ha na zeuin ken da dennañ dour amañ.
Жінка сказала Йому: ―Господи, дай мені такої води, щоб я більше не хотіла пити й не приходила сюди черпати.
16 Jezuz a lavaras dezhi: Kae, galv da bried, ha deus amañ.
Він сказав їй: ―Іди, поклич свого чоловіка та приходь сюди.
17 Ar wreg a respontas: Ne'm eus pried ebet. Jezuz a lavaras dezhi: Lavaret mat ec'h eus: Ne'm eus pried ebet;
Вона відповіла: ―У мене немає чоловіка. Ісус сказав: ―Ти добре відповіла, що не маєш чоловіка.
18 rak pemp pried ac'h eus bet; hag an hini a zo ganit bremañ n'eo ket da bried; gwir ac'h eus lavaret e kement-se.
Адже в тебе було п’ять чоловіків, і той, з ким ти зараз живеш, тобі не чоловік. Тут ти сказала правду.
19 Ar wreg a lavaras dezhañ: Aotrou, gwelout a ran out ur profed.
Жінка сказала Йому: ―Господи, я бачу, що Ти пророк.
20 Hon tadoù o deus azeulet war ar menez-mañ, ha c'hwi a lavar penaos al lec'h e pelec'h eo ret azeuliñ eo Jeruzalem.
Наші батьки поклонялися на цій горі, а ви, [юдеї, ] кажете, що в Єрусалимі те місце, де потрібно Йому поклонятися.
21 Jezuz a lavaras dezhi: Gwreg, kred ac'hanon; an amzer a zeu ma n'azeulor ken an Tad na war ar menez-mañ nag e Jeruzalem.
Ісус відповів: ―Повір Мені, жінко, прийде час, коли не будете поклонятися Отцеві ні на цій горі, ні в Єрусалимі.
22 C'hwi a azeul ar pezh n'anavezit ket; evidomp-ni, ni a azeul ar pezh a anavezomp, rak ar silividigezh a zeu eus ar Yuzevien.
Ви, [самаряни], поклоняєтесь тому, чого не знаєте, ми ж знаємо, Кому поклоняємося, бо спасіння – від юдеїв.
23 Met an eur a zeu, ha deuet eo dija, ma'c'h azeulo ar gwir azeulerien an Tad e spered hag e gwirionez, rak an Tad a c'houlenn ar seurt azeulerien-se.
Але прийде час, і вже прийшов, коли справжні поклонники будуть поклонятися Отцеві в Дусі та істині, бо таких поклонників шукає Собі Отець.
24 Doue a zo Spered, hag eo ret d'ar re en azeul, e azeuliñ e spered hag e gwirionez.
Бог є Дух, і хто поклоняється Йому, той повинен поклонятися в Дусі та істині.
25 Ar wreg a lavaras dezhañ: Gouzout a ran penaos ar Mesiaz, an hini a c'halver Krist, a dle dont; pa vo-eñ deuet, e tisklêrio deomp an holl draoù.
Жінка сказала Йому: ―Я знаю, що має прийти Месія, Якого називають Христос. Коли Він прийде, Він нам усе пояснить.
26 Jezuz a lavaras dezhi: Me eo, me, an hini a gomz ouzhit.
Ісус сказав їй: ―Це Я, Той, Хто говорить із тобою.
27 War gement-se, e ziskibien a erruas, hag e oant souezhet dre ma komze gant ur wreg; koulskoude hini anezho ne lavaras dezhañ: Petra a c'houlennez? Pe, perak e komzez ganti?
У той час повернулися Його учні й дивувалися, що Він говорить із жінкою. Однак ніхто не запитав: «Чого хочеш?» або: «Чому розмовляєш із нею?»
28 Neuze ar wreg a lezas he fod-dour, a yeas e kêr, hag a lavaras d'an dud:
Тоді жінка залишила своє відро, повернулася до міста та сказала людям:
29 Deuit da welout un den en deus lavaret din kement am eus graet; ne vefe ket eñ ar C'hrist?
«Ходіть та побачите Чоловіка, Який сказав мені все, що я зробила! Чи Він часом не Христос?»
30 Mont a rejont eta eus kêr, hag ez ejont d'e gavout.
Тоді [люди] вийшли з міста та прийшли до Ісуса.
31 Koulskoude, e ziskibien a bede anezhañ, o lavarout: Mestr, debr.
У цей час Його учні просили Його: ―Равві, поїж!
32 Met eñ a lavaras dezho: Me am eus da zebriñ ur boued n'anavezit ket.
Але Він сказав їм: ―Я маю їсти іншу їжу, про яку ви не знаєте.
33 An diskibien a lavare eta an eil d'egile: Unan bennak en defe degaset da zebriñ dezhañ?
Тоді учні почали говорити один до одного: «Чи не приніс Йому хтось їсти?»
34 Jezuz a lavaras dezho: Va boued eo ober bolontez an hini en deus va c'haset, ha peurober e oberenn.
Ісус сказав їм: ―Моя їжа в тому, щоб чинити волю Того, Хто надіслав Мене, і звершити Його справу.
35 Ne lavarit ket ez eus c'hoazh pevar miz ac'han d'an eost? Setu, me a lavar deoc'h: Savit ho taoulagad, ha sellit ouzh ar maezioù a wenna dija evit an eost.
Хіба ви не говорите: «Ще чотири місяці, і будуть жнива?» Отже, Я кажу вам: підійміть ваші очі й подивіться на поля, бо вони вже білі, готові для жнив.
36 An hini a ved en deus ur gopr, hag a zastum frouezh evit ar vuhez peurbadus, evit m'en em laouenaio an hini a had ivez gant an hini a ved. (aiōnios g166)
Жнець отримує свою винагороду. Він збирає врожай для вічного життя, щоб раділи разом – той, хто сіє, і той, хто жне. (aiōnios g166)
37 Rak e kement-mañ eo gwir ar gomz-mañ: Unan all eo an hader, hag unan all eo ar meder.
У цьому справджується слово: один сіє, а інший жне.
38 Me am eus ho kaset e-lec'h n'hoc'h eus ket labouret; reoù all o deus labouret, ha c'hwi a zo aet war o labour.
Я надіслав вас жати не те, над чим ви трудилися. Інші трудилися, а ви їхню працю пожинаєте.
39 Kalz eus Samaritaned ar gêr-se a gredas ennañ, abalamour da gomz ar wreg; roet he devoa an testeni-mañ: Lavaret en deus din kement am eus graet.
Багато самарян із того міста увірувало в Ісуса через слова, засвідчені жінкою: «Він сказав мені все, що я зробила».
40 Ar Samaritaned eta, o vezañ deuet d'e gavout, a bedas anezhañ da chom ganto; hag e chomas daou zevezh eno.
Коли самаряни прийшли до Нього, то просили Його залишитися з ними, і Він залишався там два дні.
41 Hag un niver brasoc'h a gredas abalamour d'e gelennadurezh.
І ще більше увірувало через Його Слово.
42 Hag e lavarent d'ar wreg: N'eo ket abalamour da'z lavar eo e kredomp, rak klevet hon eus anezhañ hon-unan, hag ec'h anavezomp penaos hemañ eo e gwirionez Salver ar bed[, ar C'hrist].
Вони казали жінці: «Ми вже віримо не через твої слова, а тому що ми самі чули й знаємо, що Він дійсно Спаситель світу».
43 Daou zevezh goude, ez eas kuit ac'hano, evit mont e Galilea,
Через два дні Він вирушив звідти до Галілеї.
44 rak Jezuz e-unan en devoa disklêriet penaos ur profed n'eo ket enoret en e vro.
Адже Ісус Сам свідчив, що пророк на своїй батьківщині пошани не має.
45 Pa oa erru e Galilea, e voe degemeret mat gant ar C'halileiz o devoa gwelet kement en devoa graet e Jeruzalem deiz ar gouel; rak int ivez a oa aet d'ar gouel.
Проте коли Він прибув до Галілеї, галілеяни прийняли Його гостинно, тому що вони були в Єрусалимі на святі Пасхи та бачили все, що Він там зробив.
46 Jezuz a zeuas eta a-nevez da Gana e Galilea, e-lec'h m'en devoa graet gwin gant dour. Ha, bez' e oa e Kafarnaoum un Aotrou a di ar roue a oa klañv e vab.
[Ісус] знов прийшов у Кану Галілейську, де перетворив воду у вино. На той час у Капернаумі син одного придворного був хворий.
47 An den-mañ, o vezañ anavezet penaos Jezuz a oa deuet eus Judea da C'halilea, a yeas d'e gavout hag a bedas anezhañ da ziskenn evit yac'haat e vab, rak mont a rae da vervel.
Почувши, що Ісус прийшов з Юдеї до Галілеї, він прийшов до Нього й благав, щоб Він прийшов зцілити його сина, який був при смерті.
48 Jezuz a lavaras: Ma ne welit ket a sinoù hag a virakloù, ne gredit ket.
Ісус сказав йому: ―Якщо ви не побачите ознак та чудес, ніколи не повірите!
49 An Aotrou-mañ a di ar roue a lavaras dezhañ: Aotrou, diskenn, a-raok ma varvo va bugel.
Придворний відповів Йому: ―Господи, прийди, доки мій син не помер.
50 Jezuz a lavaras dezhañ: Kae, da vab a vev. An den-mañ a gredas ar pezh en devoa Jezuz lavaret dezhañ, hag a yeas kuit.
Ісус відповів йому: ―Іди, твій син буде жити. Чоловік повірив тому, що сказав Ісус, та пішов.
51 Evel ma tiskenne, e vevelien a zeuas a-raok dezhañ, hag a lavaras dezhañ: Da vab a vev.
Коли він був іще в дорозі, раби зустріли його й сказали, що його син живий.
52 Eñ a c'houlennas outo da bet eur e oa en em gavet gwelloc'h. Hag int a lavaras dezhañ: Dec'h d'ar seizhvet eur, an derzhienn a guitaas anezhañ.
Він запитав, о котрій годині йому стало краще, і вони сказали: «Вчора о сьомій годині гарячка залишила його».
53 Hag an tad a anavezas e oa d'an eur-se en devoa Jezuz lavaret dezhañ: Da vab a vev; hag e kredas, eñ hag holl dud e di.
Батько зрозумів, що це сталося тоді, коли Ісус сказав: «Твій син буде жити». І повірив він та увесь його дім.
54 Jezuz a reas an eil mirakl-se en e zistro eus Judea da C'halilea.
Це було друге знамення, яке зробив Ісус після того, як повернувся з Юдеї в Галілею.
