< लूका 2 >

1 तैन दिहैड़न मां रोम मुलखेरे महाराज़े औगुस्तुसे एलान कियूं कि, दुनियारे सारे मैन्हु केरि गिनती की गाए।
І трапилося тими днями, — вийшов нака́з царя А́вгуста переписати всю землю.
2 ए पेइली मैन्हु केरि गिनती थी, ज़ै सीरिया इलाकेरे गवर्नर क्विरिनियुसेरे वक्ते मां भोइ।
Цей пе́репис перший відбувся тоді, коли вла́ду над Си́рією мав Квірі́ній.
3 ते सारे लोक, मैन्हु केरि गिनतरे लेइ नवं लिखाने अपने-अपने पूर्वजां केरे नगर जो च़ले जे।
І всі йшли записатися, кожен у місто своє.
4 यूसुफ भी गलील इलाकेरे नगर नासरते मरां यहूदिया इलाके मां दाऊदेरे नगर बैतलहम मांजो च़लो, किजोकि तै दाऊद राज़ेरे खानदाने मरां थियो।
Пішов теж і Йо́сип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеє́м, бо похо́див із дому та з роду Давидового,
5 ताके तैड़ी मरियमी सेइं साथी ज़ैस सेइं तैसेरी कुड़माइ भोरी थी ते तै दोज़ींती थी नवं लिखाए।
щоб йому записатись із Марією, із ним зару́ченою, що була́ вагітна́.
6 तैन केरे तैड़ी रेइतां तैसारे गल्हे बिशनेरो वक्त अव।
І сталось, як були́ вони там, то настав їй день породити.
7 ते तैस पेइलू मट्ठू भोवं ते तैसां तैन फैल्हड़ी मां पलेटतां खुरली मां रख्खू किजोकि तैन धर्मशाली मां कोन्च ठार न थी मैल्लोरी।
І породила вона свого Пе́рвенця Сина, і Його сповила́, і до я́сел поклала Його́, — бо в за́їзді місця не стало для них.
8 किछ पुहाल राती एक्की ड्लबड़े मां गब्बां केरो पैरहो केरते थिये।
А в тій стороні були́ пастухи, які пильнували на полі, і нічно́ї пори вартували отару свою.
9 ते परमेशरेरो स्वर्गदूत तैन कां बांदो भोव ते परमेशरेरी महिमारी लौ तैन केरे च़ेव्रे पासन बलने लगी ते तैना बड़े डेरि जे।
Аж ось а́нгол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня ося́яла їх. І вони перестра́шились стра́хом великим,
10 तैखन स्वर्गदूते तैन जो ज़ोवं, “डरा नन्ना, किजोकि अवं तुसन अक बड़ी खुशखबरी शुनाने ओरोईं, ज़ै खुशी सैरी लोकां केरे लेइ भोली।
Та а́нгол промовив до них: „Не лякайтесь, бо я ось благовіщу́ вам радість велику, що станеться лю́дям усім.
11 अज़ बैतलहमे मां ज़ैन दाऊद राज़ेरू नगर थियूं, तुश्शे लेइ अक मुक्ति देनेबालो ज़रमोरोए यानी यीशु मसीह प्रभु।
Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
12 तैसेरो तुश्शे लेइ ए निशान भोलो कि तुसन अक मट्ठू फैल्हड़ी मां पलैट्टेरू गाल्हरे बेइर खुरली मां मैलेलू।”
А ось вам ознака: Дитину сповиту ви зна́йдете, що в я́слах лежатиме“.
13 ते अकदम तैस स्वर्गदूते सेइं होरे भी स्वर्गदूत बांदे भोए ते तैना परमेशरेरी तारीफ़ केरने लगे ते एन ज़ोने लगे,
І ось ра́птом з'явилася з а́нголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
14 “स्वर्गे मां परमेशरेरी महिमा भोए, ते ज़मीनी पुड़ तैन मैनन् शान्ति मैल्ले, ज़ैन पुड़ परमेशर खुशे।”
„Слава Богу на висоті, і на землі спокій, у людях добра воля!“
15 ज़ैखन स्वर्गदूत पुहालां केरे सामने वापस स्वर्गे मांजो च़ले जे। पुहाल एप्पू मांमेइं ज़ोने लगे, “एज्जा अस बैतलहम नगरे मां गाम ज़ै बिस्तार प्रभुए असन दित्तोरोए तैस हेरम।”
І сталось, коли анголи́ відійшли від них в небо, пастухи зачали́ говори́ти один о́дному: „Ходім до Вифлеєму й побачмо, що́ сталося там, про що́ сповістив нас Господь“.
16 एल्हेरेलेइ तैना लूशी तैट्ठां च़ले जे ते तैड़ी पुज़े ते सच़्च़े तैड़ी मरियम, यूसुफ ते निकड़ो बच्चो फैल्हड़ी मां पलेट्टोरो गोरू केरि गाल्हरे बेइर खुरली मां मैल्लो।
І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йо́сипа, та Дитинку, що в я́слах лежала.
17 ते पुहाल एन हेरतां ज़ै गल तैन एस बच्चेरे बारे मां ज़ोरी थी सेब्भन सेइं ज़ोने लगे।
А побачивши, розповіли́ про все те, що́ про Цю Дитину було́ їм зві́щено.
18 पुहालां केरि गल्लां शुन्तां सारे लोक हैरान रेइजे।
І всі, хто почув, дивувались тому, що́ їм пастухи говорили.
19 पन मरियम सैरी गल्लां अपने दिले मां रेखतां सोचने लगी।
А Марія оці всі слова́ зберігала, розважаючи, у серці своїм.
20 ते पुहालन ज़ेन्च़रे तैनी स्वर्गदूते ज़ोरू थियूं, तैनेईं अपनि एछ़्छ़ेईं तैन सब किछ लेइतां परमेशरेरी तारीफ़ केरते वापस घरजो च़ले जे।
Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
21 अठोवं दिहाड़े ज़ेइस तैसेरो खतनो केरनेरो वक्त अव त तैसेरू नवं यीशु रख्खू। एन तैन नवं आए, ज़ैन स्वर्गदूते मरियमारे दोज़ींतीए भोने करां पेइले रख्खेरू थियूं।
Коли ж ви́повнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був а́нгол назвав, перше ніж Він в утро́бі зачався.
22 ज़ैखन मूसेरे कानूनेरे मुताबिक तैसेरे शुच्चे भोनेरे दिहाड़े पूरे भोए, त यूसुफे ते मरियमा यीशु यरूशलेम नगरे मांजो नीयो ताके तैस प्रभुए कां अर्पण केरन।
А коли — за Зако́ном Мойсея — минулися дні їхнього очи́щення, то до Єрусалиму прине́сли Його, щоб поставити Його перед Господом,
23 ज़ेन्च़रे प्रभुएरे कानूने मां लिखोरूए, “सारां पेइलां मट्ठां परमेशरे लेइ पवित्र भोलां।”
як у Зако́ні Господнім написано: „Кожне дитя чоловічої ста́ті, що розкриває утро́бу, має бути посвя́чене Господу“,
24 ज़ेन्च़रे प्रभुएरे कानूने मां लिखोरूए कि, “अक जोड़ी गुघू केरि या कबूतरेरे दूई बच्चे बलिदानेरे लेइ आन।”
і щоб жертву скла́сти, як у Зако́ні Господньому сказано, — „пару горлича́т або двоє голубеня́т“.
25 तैस वक्ते यरूशलेम नगरे मां अक मैन्हु थियो, तैसेरू नवं शमौन थियूं, तै बड़ो धर्मी ते भक्त मैन्हु थियो, तै मसीह बलगने लोरो थियो, कि तै एज्जेलो ते इस्राएली लोकन शान्ति देलो, ते तैस पुड़ पवित्र आत्मा थियो।
І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семе́н, — люди́на праведна та благочести́ва, — що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.
26 पवित्र आत्मा तैस पुड़ बांदू कियूं, कि ज़ां तगर तू प्रभुएरे मसीह न लाएलो तांतगर न मरेलो।
І від Духа Святого йому було зві́щено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.
27 तैस दिहाड़े शमौन पवित्र आत्मा च़लाव, तै आत्मिक शेक्ति सेइं मन्दरे मां अव तैखन यीशु भी तैसेरे अम्मा बाजेईं अन्तर आनोरो थियो, कि तैसेरेलेइ मूसेरे कानूनेरे मुताबिक कमाम।
І Дух у храм припрова́див його. І як внесли Дитину Ісуса батьки́, щоб за Нього вчинити звича́єм зако́нним,
28 त शमौने बच्चो कुम्मे मां ट्लातो ते परमेशरेरी तारीफ़ केरने लगो।
тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
29 “हे प्रभु तीं ज़ै अपनो वादो कियोरोए अपने दासे आनन्दे सेइं मरने दे।
„Нині відпускаєш раба Свого́, Владико, за словом Твоїм із ми́ром,
30 किजोकि मीं अपने एछ़्छ़ेईं सेइं मुक्ति देनेबालो लाव, ज़ै तीं सैरी लोकां केरे लेइ भेज़ोरोए।
бо побачили очі мої Спасі́ння Твоє,
31 ज़ै तीं सैरी कौमां केरे सामने तियार कियोरोए।
яке Ти приготува́в перед всіма наро́дами,
32 तै, परमेशर गैर कौमन पुड़ बांदो केरनेरे लेइ लौ आए, ते इस्राएली लोकां केरे लेइ अक बड़ी महिमा भोए।”
Світло на просвіту поганам і на славу наро́ду Твого Ізраїля!“
33 यीशुएरे अम्मा बाजी शमौनेरी एना गल्लां शुन्तां हक्के-बक्के भोए।
І дивувалися ба́тько Його й мати тим, що про Нього було́ розповіджене.
34 तैखन शमौने तैन बरकत दित्ती, ते तैसेरी अम्मा मरियम सेइं ज़ोवं, “हेरा, इन मट्ठू एल्हेरेलेइ ठहरावरो, कि इस्राएले मां बड़े लोकां केरे लेइ नाश भोनेरी ते मुक्ति मैलनेरी वजा भोए, तै परमेशरेरी तरफां अक निशान आए पन बड़े लोक तैसेरे खलाफ भोले।
А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: „Ось призначений Цей багатьо́м на падіння й устава́ння в Ізраїлі, і на знак спереча́ння, —
35 ताके बड़े दिलां केरे खियाल खुल्ली गान ते तीं बड़ो दुःख भोनोए ज़ेन्च़रे तलवार कटतीए।”
і меч душу проши́є самій же тобі, — щоб відкрились думки́ сердець багатьох!“
36 तैड़ी अक कुआन्श थी ज़ै नबिन थी, तैसारू नवं हन्नाह थियूं, अशेरेरे खानदाने मरां अक मैन्हु ज़ेसेरू नवं फनूएल थियूं, हन्नाह तैसेरी कुई थी तै बड़ी बुढी थी तै अपने ड्लाहेरां बाद सत साल अपने मुन्शे सेइं साथी रहोरी थी।
Була й Анна пророчиця, дочка́ Фануїлова з племени Аси́рового, — вона дожила́ до глибокої старости, живши з мужем сім ро́ків від свого дівува́ння,
37 तै विधवा थी तैसारी उमर चूरासी साल थी तै मन्दरे मरां न थी गाती ते रात दिहैड़ी प्रार्थना ते कने बरतां रखती ते परमेशरेरी आराधना केरती रहती थी।
удова ро́ків вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі поста́ми й моли́твами.
38 तैखन तै भी तैड़ी एइतां परमेशरेरू शुक्र केरने लगी ते बच्चेरे बारे मां तैन सेब्भन सेइं गल्लां लाई केरने, ज़ैना बलगने लोरे थिये कि परमेशरे यरूशलेम नगरेरे लोकन छुटानेरे लेइ मसीह भेज़नोए।
І години тієї вона надійшла, Бога сла́вила та говорила про Нього всім, хто визво́лення Єрусалиму чекав.
39 ज़ैखन मरियम ते यूसुफे मूसेरे कानूनेरे मुताबिक यीशुएरो खतनो कियो, त तैना गलील इलाके मरां अपने नगर नासरते मांजो जे।
А як виконали за Зако́ном Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.
40 तैन मट्ठू बडोतू जेवं ते अक्लमन्द भोतू जेवं किजोकि परमेशरेरो तैस पुड़ बड़ो अनुग्रह थियो।
А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробува́ла.
41 यीशुएरे अम्मा बाजी हर साल फ़सह तिहारेरी दिहाड़ी बनाने यरूशलेम नगरे मां गाते थिये।
А батьки́ Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
42 ज़ैखन यीशु 12 सालां केरो भोव त तैना रीतरे मुताबिक यरूशलेम नगरे मां जे।
І коли мав Він дванадцять ро́ків, вони за звича́єм на свято пішли.
43 ज़ैखन तिहार बीतू त यीशुएरे अम्मा बाजी वापस घरजो आए त यीशु यरूशलेम नगरे मां रेइ जेव ते तैसेरे अम्मा बाजी कोई पतो न थियो।
Як дні ж свята скінчи́лись були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лиши́вся, а Йо́сип та мати Його не знали того.
44 तैनेईं बुझ़ू कि यीशु होरि मैनन् सेइं साथी अग्रोवं जोरोए, तैना अपने रिशतेदारन ते ज़ान पिशानी बालन मां तोपने लगे।
Вони ду́мали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж ро́дичами та знайо́мими.
45 ज़ैखन तैन यीशु न मैल्लो त तैना वापस तोपते-तोपते यरूशलेम नगरे मां पुज़े।
Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.
46 ट्लेइयोवं दिहाड़े तैन यीशु मन्दरेरे अंगने मां बुज़ुर्ग लोकन सेइं गलबात केरतो ते तैन सेइं सवाल जुवाब केरतो मैल्लो।
І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислу́хував їх, і запитував їх.
47 ज़ैना लोक तैसेरी गल्लां शुन्ने लोरे थिये तैना यीशुएरी गल्लां शुन्तां हैरान रेइजे।
Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.
48 ज़ैखन तैसेरे हाज बव्वेईं यीशु लाव त तैना हैरान रेइजे ते ज़ोने लगे, “मट्ठां तीं असन सेइं एन कुन कमाव? तेरे हाज बव तीं तोपते-तोपते परेशान भोइ जे।”
І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: „Дитино, — чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбо́ю шукали Тебе“.
49 यीशु तैन सेइं ज़ोवं तुस मीं किजो तोपने लग्गोरो थिये? “तुसन पतो नईं कि मीं अपने बाजेरे घरे मां रानू ज़रूरी थियूं?”
А Він їм відказав: „Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?“
50 पन तैन तैना गल्लां केरि समझ़ न आई कि, एन केरो कुन मतलब आए।
Та не зрозуміли вони того сло́ва, що Він їм говорив.
51 तैखन तै अपने अम्मा बाजी सेइं साथी नासरत नगरे मां अव ते अपने अम्मा बाजी कां राव ते मरियमा एना सैरी गल्लां अपने दिले मां रेख्खी।
І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухня́ний. А мати Його зберігала оці всі слова́ в своїм серці.
52 यीशु अक्ली मां भी ते कदे मां भी बेडोतो जेव ते परमेशरेरी ते इन्सानेरी कृपाई मां बद्धतो जेव।
А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.

< लूका 2 >