< গীতসংহিতা 136 >
1 সদাপ্রভুর ধন্যবাদ করো, কারণ তিনি মঙ্গলময়।
Дя́куйте Господу, — добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!
2 দেবতাদের ঈশ্বরের ধন্যবাদ করো।
Дя́куйте Богу богі́в, бо навіки Його милосердя!
3 প্রভুদের প্রভুর ধন্যবাদ করো,
Дя́куйте Влади́ці влади́к, бо навіки Його милосердя!
4 তাঁর প্রশংসা করো যিনি একাই মহৎ ও আশ্চর্য কাজ করেন,
Тому, хто чу́да великі Єди́ний вчиня́є, бо навіки Його милосердя!
5 যিনি নিজের প্রজ্ঞাবলে এই আকাশমণ্ডল সৃষ্টি করেছেন,
Хто розумом небо вчинив, бо навіки Його милосердя!
6 যিনি জলধির উপরে পৃথিবী বিস্তার করেছেন,
Хто землю простя́г над водою, бо навіки Його милосердя!
7 যিনি বড়ো বড়ো জ্যোতি সৃষ্টি করেছেন—
Хто світи́ла великі вчинив, бо навіки Його милосердя!
8 দিনের উপর শাসন করতে সূর্য,
сонце, щоб вдень панува́ло воно, бо навіки Його милосердя!
9 রাত্রির উপর শাসন করতে চাঁদ ও তারকামালা;
місяця й зорі, щоб вони панува́ли вночі, бо навіки Його милосердя!
10 যিনি মিশরের প্রথমজাতদের আঘাত করেছিলেন,
Хто Єгипет побив був у їхніх перворі́дних, бо навіки Його милосердя!
11 যিনি ইস্রায়েলকে তাদের মধ্য থেকে মুক্ত করলেন
і Ізраїля вивів з-між них, бо навіки Його милосердя!
12 তাঁর শক্তিশালী হাত ও প্রসারিত বাহু দিয়ে;
рукою міцно́ю й раме́ном простя́гненим, бо навіки Його милосердя!
13 যিনি লোহিত সাগর দু-ভাগ করলেন
Хто море Червоне розтя́в на части́ни, бо навіки Його милосердя!
14 যিনি ইস্রায়েলীদের তার মধ্যে দিয়ে বার করে আনলেন,
і серед нього Ізраїля перепрова́див, бо навіки Його милосердя!
15 কিন্তু ফরৌণ ও তার সেনাবাহিনীকে যিনি লোহিত সাগরে নিক্ষেপ করলেন;
і фараона та ві́йсько його вкинув у море Червоне, бо навіки Його милосердя!
16 যিনি তাঁর প্রজাদের মরুপ্রান্তরের মধ্য দিয়ে পরিচালিত করলেন,
Хто провадив наро́д Свій в пустині, бо навіки Його милосердя!
17 যিনি মহান রাজাদের আঘাত করলেন,
Хто великих царів повбива́в, бо навіки Його милосердя!
18 এবং শক্তিশালী রাজাদের বধ করলেন—
і поту́жних царів переби́в, бо навіки Його милосердя!
19 ইমোরীয়দের রাজা সীহোনকে,
Сиго́на, царя аморе́ян, бо навіки Його милосердя!
і О́ґа, Баша́ну царя, бо навіки Його милосердя!
21 এবং তাদের দেশ অধিকারস্বরূপ বণ্টন করলেন,
і Хто землю їхню дав на спа́дщину, бо навіки Його милосердя!
22 নিজের দাস ইস্রায়েলকে অধিকার দিলেন,
на спа́док Ізра́їлеві, Своєму рабові, бо навіки Його милосердя!
23 আমাদের দৈন্য দশায় তিনি আমাদের স্মরণ করলেন
Хто про нас пам'ята́в у пони́женні нашім, бо навіки Його милосердя!
24 আমাদের শত্রুদের কবল থেকে আমাদের উদ্ধার করলেন,
і від ворогів наших ви́зволив нас, бо навіки Його милосердя!
25 তিনি সব প্রাণীকে খাবার দেন,
Хто кожному тілові хліба дає, бо навіки Його милосердя!
26 স্বর্গের ঈশ্বরের ধন্যবাদ করো।
Дя́куйте Богу небесному, бо навіки Його милосердя!