< গীতসংহিতা 125 >
1 একটি আরোহণ সংগীত। যারা সদাপ্রভুর উপর আস্থা রাখে তারা সিয়োন পর্বতের মতো হয়, তারা পরাজিত হয় না অথচ চিরস্থায়ী হয়।
Пісня сходження. Ті, хто надію покладає на Господа, – немов гора Сіон, яка не захитається, [але] повік перебуває.
2 পর্বতমালা যেমন জেরুশালেমকে ঘিরে আছে, সদাপ্রভু তেমনই তাঁর প্রজাদের চারিদিকে আছেন এখন থেকে অনন্তকাল পর্যন্ত।
Як гори навколо Єрусалима, так Господь навколо Свого народу віднині й повіки.
3 দুষ্টরা ধার্মিকদের দেশে রাজত্ব করবে না, কারণ তাহলে ধার্মিকেরা হয়তো মন্দ কাজ করার জন্য প্রলোভিত হতে পারে।
Не спочине жезл нечестивих над долею праведних, щоб не простягнули праведні руки свої до беззаконня.
4 হে সদাপ্রভু, যারা ভালো কাজ করে, যারা হৃদয়ে ন্যায়পরায়ণ, তুমি তাদের মঙ্গল করো।
Господи, будь добрим до добрих і справедливих у серцях своїх!
5 কিন্তু যারা ভুল পথে পা বাড়ায় সদাপ্রভু তাদের অনিষ্টকারীদের সাথে দূর করে দেবেন। ইস্রায়েলে শান্তি বিরাজ করুক।
А тих, хто блукає манівцями своїми, нехай полишить Господь ходити разом із тим, хто чинить беззаконня. Мир над Ізраїлем!