Gesami Hea:su 109
1 Gode! Na Dima nodosa! Amaiba: le, mae ouiya: le fima!
Для дириґента хору. Псалом Давидів.
2 Wadela: i hamosu dunu amola ogogosu dunu da nama doagala: i. Ilia da na hou ogogolewane olelesa. Ilia da bai hame amomane nama udigili doagala: sa.
бо мої вороги́ порозкрива́ли на мене уста́ нечести́ві та пе́льки лукаві, язиком неправди́вим говорять зо мною!
І вони оточили мене словами нена́висти, і без причини на мене воюють,
4 Na da ilima asigisa, amola ili fidima: ne Dima sia: ne gadosa. Be amomane, ilia da nama higale ha lai gala.
обмовля́ють мене за любов мою, а я — молюся за них,
5 Na da ilima noga: i hou amola asigi hou hamosa. Be ilia nama wadela: i dabe iaha.
вони віддають мені злом за добро, і не́навистю — за любов мою!
6 Nama ha lai dunuma fofada: ma: ne, ogogosu fofada: su dunu ilegema. Ema ha lai dunu da e diwaneya udidimu da defea.
Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана́ нехай стане!
7 E da fofada: nanu, dafawane wadela: i hou hamoi dagoi ba: mu da defea. Ea sia: ne gadosu amolawane da fofada: su ganodini, wadela: i sia: ne gadosu ba: mu da defea.
Як буде суди́тись — нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!
8 E da hedolo bogomu da defea. Amola ea bidi lamusa: hawa: hamosu, enoga gesoamu da defea.
Нехай дні його будуть коро́ткі, хай інший маєток його забере́!
9 Ea mano da guluba: mano agoane ba: mu da defea. Amola ea uda da didalomu da defea.
Бодай діти його стали си́ротами, а жінка його — удовою!
10 Ea mano da diasu hamedene, udigili edegesa doulalalumu da defea. Dunu oda ilia da ea mano ilia diasu mebua esalebe, amodili sefasimu da defea.
І хай діти його все мандру́ють та же́брають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!
11 Dunu ilima e da muni imunu gala, ilia ea gagui liligi huluanedafa samogemu da defea. Liligi huluane e bidi lamusa: hawa: hamoi, amo huluane ga fi dunu ilia lamu da defea.
Бодай їм тене́та розставив лихва́р на все, що його, і нехай розграбу́ють чужі його працю!
12 Amola dunu afadafa da ema hamedafa dogolegemu da defea. Amola ea guluba: mano yolesi da enoga hamedafa ouligimu da defea.
Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його си́ротам милости!
13 Egaga fifi mabe huluane bogogia: mu da defea. Amola eno buga: le fifi mabe, ilia da ea dio gogolemu da defea.
Щоб на зни́щення стали наща́дки його, бодай було скре́слене в другому роді ім'я́ їхнє!
14 Hina Gode da eso huluane ea aowalalia wadela: i hou dawa: lalumu da defea. Amola eme ea wadela: i hou hamedafa gogolema: ne olofomu da defea.
Беззаконня батькі́в його хай пам'ята́ється в Господа, і хай не стирається гріх його матері!
15 Hina Gode da eso huluane ilia wadela: i hou hamedafa gogolemu da defea. Be fa: no fifi mabe, ilia da ili hamedafa dawa: mu da defea.
Нехай будуть вони перед Господом за́вжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять, —
16 Amo dunu da eno dunuma asigimusa: hamedafa dawa: i, amola e da hamedafa gagui dunu amola hahani dunu huluane se iawene fane legesu.
во́рог бо не пам'ятав милосердя чини́ти, і напастува́в був люди́ну убогу та бідну, та серцем засму́чену, щоб убивати її!
17 E da dunu gagabui aligima: ne hanasa. Be e da gagabuiga aligimu da defea. E da enoma hahawane dogolegele hou imunu higasa. Amaiba: le, enoga ema hahawane dogolegele hou hame imunu da defea.
Полюбив він прокля́ття, бодай же на нього воно надійшло! — і не хотів благослове́ння, — щоб воно віддалилось від нього!
18 E da eso huluane abula ga: nelala defele, e da eso huluane eno dunuma gagabui aligima: ne dawa: i. Ea gagabui da hima hano agoane ea da: i ganodini gasogimu da defea, amola ea gasa ganodini susuligi agoane gasogimu da defea.
Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, прося́кло воно, як вода, в його ну́тро, та в кості його, мов олива!
19 Amo gagabui aligisu da hina: da: i abulaga sosobe agoane amola eso huluane bulu idinigibi agoane aligimu da defea.
Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягне́ться, і за пояс, що за́вжди він ним підпере́жеться!
20 Hina Gode! Na ha lai dunu ilia da nama lasogole sia: sa. Amo dunuma agoane se dabe ima.
Це заплата від Господа тим, хто мене обмовля́є, на душу мою нагово́рює зло!
21 Be Na Ouligisudafa Hina Gode! Dia ilegele sia: i defele, na fidima. Amola na gaga: ma! Bai Di da Dia noga: idafa hou amola asigidafa hamosu dawa:
А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Йме́ння Свого́, що добре Твоє милосердя, — мене порятуй,
22 Na da hame gagui amola hahanisa, amola na da se bagadedafa naba.
бо я вбогий та бідний, і зра́нене серце моє в моїм ну́трі!
23 Na da daeya galu da: i baba agoai hedolowane alalolesimu agoai gala. Na da danuba: agoai, foga mini asi dagoi.
Я ходжу́, мов та тінь, коли хи́литься день, немов сарана́ — я відки́нений!
24 Na da ha: i hame nabeba: le, muguni gasa hamedene emo healesa. Na da: i da geloga: le gasa dabua heda: i.
Коліна мої знеси́лилися з по́сту, і ви́худло тіло моє з недостачі оливи,
25 Dunu ilia da naba: le oufesega: sa, amola ilia nama higale busa: gi fofoga: sa.
і я став для них за посміхо́вище, коли бачать мене, — головою своєю хитають.
26 Na Hina Gode! Na fidima! Dia eso huluane mae fisili asigidafa hou, amoga na gaga: ma.
Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!
27 Di fawane da na gaga: su dunu. Na ha lai dunu, ilia amo dawa: digima: ne, Di hamoma.
І нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчини́в!
28 Ilia da na aligima: ne gagabumu. Be Di da na hahawane esaloma: ne hamomu. Nama se iasu dunu, amo Di hasalasima. Na, Dia hawa: hamosu dunu, da hahawane ba: mu da defea.
Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови́! Вони повстають, та нехай засоро́млені бу́дуть, а раб Твій раді́тиме!
29 Na ha lai dunu da gogosiamu da defea. Ilia gogosiasu da abula agoane ili dedebomu da defea.
Хай зодя́гнуться га́ньбою ті, хто мене обмовля́є, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!
30 Na da Hina Godema ha: giwane nodone wele sia: mu. Na da dunu ilia gilisisu amogai Ema nodone sia: mu.
Я уста́ми своїми хвали́тиму голосно Господа, і між багатьма́ Його сла́вити буду,
31 Bai E da hame gagui dunu gaga: sa. Dunu mogili da hame gagui dunuma medoma: ne fofada: sa. Be Hina Gode da ili gaga: sa.
бо стоїть на правиці убогого Він для спасі́ння від тих, хто осуджує душу його!
