< Malasu 31 >

1 Goe da gogolosu sia: amo hina bagade Lemiuele ea: me da ema sia: i,
Слова Лемуїла, царя Масси́, що ними навчала його його мати:
2 “Di da na dogolegei manodafa. Na da Godema sia: ne gadoiba: le, E da di nama i. Na da dima adi adoma: bela: ?
„Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх?
3 Dia gasa huluane dagosa: besa: le, wadela: i uda adole lasu hou maedafa hamoma. Dia muni amoga mae galagama, wadela: i uda adole lasu amoga. Amo wadela: i uda da hina bagade dunu wadela: lesimusa: dawa:
Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів!
4 Lemiuele! Nabima! Hina bagade dunu da waini (adini) hame manu da defea. Amola ilia waini hame hanamu da defea.
Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м,
5 Be ilia da adini nasea ilia da sema gogolesa amola ilia da hame gagui dunu ilia moloiwane fofada: su hame dawa: sa.
щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва!
6 Adini da amo dunu bogolalebe ilia liligi, amola nowa dunu da da: i dioi bagade galea amo ilia liligi.
Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим:
7 Amaiba: le, ilia nawene, hame gagui hou amola da: i dioi hou gogolema: ne manu da defea.
він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме!
8 Nowa dunu da ha: gi sia: mu gogolei galea, amo fidima: ne ha: gi sia: ma. Gasa hame dunu fidima: ne ouligima!
Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним.
9 Ili fidili, molole sia: ne fofada: ma. Moloiwane hame gagui amo gaga: ma amola fidima: ne fofada: ma!”
Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного.
10 Moloidafa uda lamu da hogoi helele gasa bagade ba: sa. Moloidafa uda ea lasu da igi noga: i muni bagadega lasu amo bagadewane baligisa.
Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел:
11 Amo uda ea egoa da idua ea hou da moloidafa dafawaneyale dawa: sa. Amola egoa da eso huluane liligi defele gagui dialumu.
довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку!
12 Amaiwane uda esalea, egoa noga: le fidisa amola egoama da: i diosu hame iaha.
Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя.
13 E da eso huluane hawa: hamosa esala. E da wulo gobea ha: sa amola abula amuna esala.
Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками.
14 E da dusagai bagade defele, ha: i manu amo soge sedadega gaguli maha.
Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій.
15 Agoaiwane uda e da hame hadigia, wa: legadole, ea sosogo fi amogili ha: i manu gobesa, amola ea fidisu a: fini ilima hawa: hamosu hamoma: ne olelesa.
І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм.
16 Amaiwane uda e da soge ba: lalu bu amo soge bidilasa. Amola muni ea lai amoga e da amo soge ganodini waini hawa: bugisa.
Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградинка.
17 Agoaiwane uda e da gasa bagade gala. Amola e da hawa: obenane gasa bagade hamosa.
Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої.
18 E da ea hamobe huluane ea lamu defei amo dawa: Amola e da gasibi galu mae helefili, hawa: hamonana.
Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі.
19 Amaiwane uda da hifawane gobea ha: le, amola ea abula hi fawane amuna.
Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають.
20 E da hame gagui dunu ilima asigiba: le, liligi iaha.
Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
21 Anegagi eso doaga: sea e da hame da: i diosa. Bai e da ea sosogo fi ilia anegagi abula hahamoi dagoiba: le.
Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім.
22 E da ea sosogo fi ilia golamusa: fafai amo da: iya abula ida: iwane fa: sisa. Amola e da oga: yei abula amo sala.
Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її.
23 Egoa da dunu huluane ilia e dawa: Amola e da ea fi ganodini bisilua esala.
Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю.
24 Amaiwane uda da abula amola idinigisu bulu hahamosa. Amalalu, e da bidi lasu dunu ilima amo liligi bidi lasa.
Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́.
25 Amola amo uda e da gasa bagade amola eno dunu da ema nodosa. Amola e da fa: no misunu hou amoga hame beda: sa.
Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня.
26 Amola e da asabole, dawa: le sia: sa.
Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́.
27 Amola amo uda da mae hihini amola hame helefisa. E da ea sosogo fi ilia hanai liligi huluane defele hamosa.
Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть.
28 Ea mano amola egoa da ema hahawane nodosa.
Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її:
29 Egoa da ema amane sia: sa, “Uda oda da noga: i, be dia hou da uda huluane ilia hou baligidafa.”
„Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“
30 Uda mogili da ogogole obebenale hamosa. Amola noga: iwane ba: su hou da fisi dagoi ba: mu. Be nowa uda da Hina Gode Ea hou ida: iwane dafawaneyale dawa: sea, amo udama nodomu da defea.
Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена!
31 Amaiwane uda da noga: le hamoiba: le, e da dabe ea hamoi defele lamu da defea. Amola dunu huluane ema nodomu da defea. Sia: Ama Dagoi
Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“

< Malasu 31 >