Luge 16
1 Yesu da Ea ado ba: su dunuma amane sia: i, “Muni ouligisu dunu afae da bagade gagui dunu ea liligi ouligilalu. Amo muni ouligisu da ea hina ea muni udigili ha: digi, noga: le hame ouligi. Amaiba: le, eno dunu da bagade gagui hina ema ouligisu ea hou olelei.
Оповів же Він й учням Своїм: „Один чоловік був багатий, і мав управи́теля, що оска́ржений був перед ним, ніби він перево́дить маєток його.
2 Amaiba: le, hina dunu da muni ouligisu ema misa: ne sia: ne, ema amane sia: i, ‘Na da dia houba: le adi sia: nababala: ? Dia muni amola liligi huluane ouligisu hou huluane nama olelema. Bai di da amo ouligisu hou bu hamomu da hamedei galebe.’
І він покликав його, і до нього сказав: „Що́ це чую про тебе? Дай звіт про своє управи́тельство, бо більше не зможеш рядити“.
3 Amalalu, muni ouligisu dunu da ea asigi dawa: su ganodini amane dawa: i, ‘Na da adi hamoma: bela: ? Na hawa: hamosu na hina da hedofamuba: le, na adi hamoma: bela: ? Na gasa hameba: le, osobo gasa: mu hamedei galebe. Na gogosiasa: besa: le, eno dunuma muni udigili edegemu hamedei.
І управи́тель почав міркувати собі: „Що́ я маю робити, коли пан управи́тельство відійме від мене? Копати не можу, просити соромлюсь.
4 A! Defea! Na hamomu na dawa: Na hina da na hawa: hamosu hedofasea, eno dunu ilia nama aowasu hamoma: ne, na da agoane hamomu.’
Знаю, що́ я зроблю́, щоб мене прийняли́ до домів своїх, коли буду я ски́нений із управи́тельства“.
5 Amalalu, dunu eno ilia da ea hina ema dabe imunu galu. E da amo dunu huluane ema misa: ne sia: i. E da ilima amane sia: i, ‘Na hinama, di da dabe habodayane imunu ganabela: ?’
І закликав він на́різно кожного з боржників свого пана, та її питається першого: „Скільки винен ти панові моєму?“
6 Afadafa da bu adole i, ‘Na da olife susuligi gaga 100 agoane imunu gala.’ Ema e amane sia: i, ‘Defea! Dabe imunu meloa lale, hedolowane 50 fawane bu dedema.’
А той відказав: „Сто кадок оливи“. І сказав він йому: „Візьми ось розписку свою, швидко сідай та й пиши: п'ятдеся́т“.
7 Eno dunuma e amane sia: i, ‘Di da dabe habodayane imunu ganabela: ?’ E bu adole i, ‘Na da widi daba 1000 agoane imunu gala,’ Muni ouligisu dunu da ema amane sia: i, ‘Defea! Dabe imunu meloa lale, 800 fawane dedema.’
А потім питається другого: „А ти скільки винен?“І той відказав: „Сто кірців пшениці“. І сказав він йому: „Візьми ось розписку свою й напиши: вісімдеся́т“.
8 Amalalu, ogogosu muni ouligisu dunu da dawa: iwane hamoiba: le, ea hina da ema nodone sia: i. Bai osobo bagade dunu ilia muni ouligisu hou da hadigi lai dunu ilia muni ouligisu hou baligisa. (aiōn g165)
І пан похвалив управи́теля цього невірного, що він мудро вчинив. Бо сини цього світу в своїм поколінні мудріші, аніж сини світла. (aiōn g165)
9 Amaiba: le na dilima sia: sa. Muni da osobo bagade liligi fawane. Be osobo bagade dunu da dilima asigima: ne, muni ouligisu hou noga: le hamoma. Agoane hamosea, hobea amo hou da dagoiwane ba: beba: le, Gode da dilima misa: ne sia: beba: le, dilia da Hebene sogega doaga: sea, ilia dima hahawane yosia: mu. (aiōnios g166)
І Я вам кажу́: „Набувайте дру́зів собі від багатства неправедного, щоб, коли промине́ться воно, прийняли вас до вічних осель. (aiōnios g166)
10 Nowa da liligi fonobahadi noga: le ouligisia, e da liligi bagade ouligisu dawa: mu. Be nowa da liligi fonobahadi ogogolewane ouligisia, ea da hou bagade amo ganodini ogogomu.
Хто вірний в найменшому, — і в великому вірний; і хто несправедливий в найменшому, — і в великому несправедливий.
11 Amaiba: le, di da osobo bagade liligi amola muni ogogole ouligisia, nowa da dilima liligidafa amola munidafa amo ouligisu hou ima: bela: ? Hamedafa imunu!
Отож, коли в несправедливім багатстві ви не були вірні, — хто вам правдиве довірить?
12 Dilia da dunu eno ea liligi ogogolewane ouligisia, nowa da dilia liligidafa dilima ima: bela: ?
І коли ви в чужому не були́ вірні, — хто ваше вам дасть?
13 Hawa: hamosu dunu da hina aduna elama hawa: hamomu da hamedei. Agoane hamosea, hina afadafa e da higamu, enoma e da asigimu. Hina afadafa ema e da nodone sia: mu, enoma e da hihimu. Gilisili Gode Ea hawa: hamosu, amola muni labe elama asigi hou hamomu da hamedei galebe.”
Жа́ден раб не може служи́ть двом панам, — бо або одно́го знена́видить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого зне́хтує. Не можете Богові й мамо́ні служити!“
14 Amo sia: nababeba: le, Fa: lisi dunu ilia da muni hanaiba: le, Yesuma ba: sola: i.
Чули все це й фарисеї, що були́ сріблолюбці, та й стали сміятися з Нього.
15 Be Yesu da ilima amane sia: i, “Dilia da eno dunu ilia siga hahawane ba: ma: ne, ogogole hamosa. Be dilia dogo ganodini asigi dawa: su dialebe, Gode da ba: lala. Be liligi amoma osobo bagade dunu ilia nodone dawa: sa, amo liligi Gode da higasa.
Він же промовив до них: „Ви себе видаєте за праведних перед людьми́, але ваші серця знає Бог. Що бо високе в людей, те перед Богом гидо́та.
16 Gode Ea Fi dunu da musa: Mousese ea Sema amola Balofede dunu ilia olelesu amoha esalu. Amalalu, Yone Ba: bodaise da misi. Amola wali dunu da Gode Ea Hinadafa Hou Sia: Ida: iwane gala olelesa. Lalegagumu hanai dunu da hanaiba: le, amo hou ganodini golili sa: imusa: gasawane ludusa.
Зако́н і Пророки були до Івана; відтоді Царство Боже благовісти́ться, і кожен силку́ється втиснутись в ньо́го.
17 Be mu amola osobo bagade da hedolowane mugululi, hamedafa ba: mu. Be Sema dedei fonobahadi fawane da hamedafa mugulumu.
Легше небо й земля промине́ться, аніж одна риса з Зако́ну загине.
18 Nowa dunu da ea uda fisiagale, eno lasea, e da inia uda adole lasu hou hamosa. Amola nowa dunu da uda egoa fisiagai, amo lasea e da inia uda adole lasu hou hamosa.
Кожен, хто дружи́ну свою відпускає, і бере собі іншу, той чинить пере́люб. І хто побереться з тією, яку хто відпустив, той чинить пере́люб.
19 Musa bagade gagui dunu da osobo bagadega esaloba, e da yoi abula ida: iwane ga: si. E eso huluane sadima: ne, ha: i manu ida: iwane nasu.
Один чоловік був багатий, і зодягався в порфі́ру й віссо́н, і щоденно розкішно бенкетува́в.
20 Hame gagui nabadodafa dunu ea dio amo La: salase esalu. Ea da: i da aiya fawane dialu. E masunu hamedeiba: le, eno dunu ilia gaguli asili, bagade gagui dunu ea logo holeiga ligisisu.
Був і вбогий один, на ім'я́ йому Ла́зар, що лежав у воріт його, стру́пами вкритий,
21 E da ha: i manu hameba: le, e da bagade gagui ea ha: i manu daladabe ea fafaiha sa: i lale manusa: dawa: i galu. Wa: me da ea aiya ilia gona: suga heheloa: su.
і бажав годува́тися кри́шками, що зо сто́лу багатого падали; пси ж прихо́дили й рани лизали йому́.
22 Amalalu, hame gagui dunu da bogoi. E bogoloba, a:igele dunu da ea a: silibu amo A: ibalaha: me ea afoguga dafulili fimusa: oule asi. Bagade gagui dunu amola da bogole, uli dogone sali ba: i.
Та ось сталось, що вбогий умер, — і на Авраамове ло́но відне́сли його анголи́. Умер же й багатий, — і його поховали.
23 Bagade gagui dunu da Ha: idisi amo ganodini se nabawane esalu. E da ea si ba: le gadole, A:ibalaha: me sedagawane lelebe ba: i. La: salase da A: ibalaha: mela dafulili lelebe ba: i. (Hadēs g86)
І, те́рплячи муки в аду́, звів він очі свої, та й побачив здаля Авраама та Лазаря на лоні його. (Hadēs g86)
24 Ba: beba: le, e da A: ibalaha: mema ha: giwane wele sia: i, ‘Ada! Nama asigima! La: salase da nama misa: ne sia: ma! Ea lobo sogo hanoga gele, na gona: suga anigagima: ne digilisima: ne asunasima! Na lalu ganodini esalebeba: le, se bagade naba!’
І він закричав та сказав: „Змилуйся, отче Аврааме, надо мною, і пошли мені Ла́заря, — нехай умочить у воду кінця свого пальця, і мого язика́ прохоло́дить, бо я мучуся в по́лум'ї цім!“
25 Be A: ibalaha: me da ema bu adole i, ‘Nagofe! Bu dawa: ma! Di da osobo bagadega esaloba, liligi ida: iwane fawane ba: i galu. La: salase da se fawane nabi. Wali e da guiguda: hahawane esala, be di da se naba.
Авраам же промовив: „Згадай, сину, що ти вже прийняв за життя свого добре своє, а Лазар так само — лихе; тепер він тут ті́шиться, а ти мучишся.
26 Eno amola, ani dogoa amogai da adobo bagadeba: le, ani da afafai dagoi. Gui esala dunu dima masunu da hamedei ba: mu. Amola dia la: idi esalebe dunu guiguda: misunu da hamedei ba: mu!
А крім того всього́, поміж нами та вами велика безо́дня поста́влена, так що ті, що хо́чуть, перехо́дити не можуть ізвідси до вас, ані не переходять ізвідти до нас“.
27 Amalalu, musa: bagade gagui dunu da bu adole i, ‘Amaiba: le, Ada, na dima bagade edegesa. La: salase da na osobo bagade ada ea diasuga masa: ne sia: ma.
А він відказав: „Отож, отче, благаю тебе, щоб його ти послав у дім ба́тька мого,
28 Amoga da nolalali biyale esala. Ilia se nabasu soge goega: i doaga: sa: besa: le, e da ilima sisasu olelema: ne, di asunasima!’
бо п'ятьох братів маю, — хай він їм засві́дчить, щоб і вони не прийшли на це місце стражда́ння!“
29 Be A: ibalaha: me da bu adole i, ‘Mousese amola ba: la: lusu dunu ilia sia: dedei diala. Amo ilia nabimu da defea.’
Авраам же сказав: „Вони мають Мойсея й Пророків, — нехай слухають їх!“
30 Amalalu, e da A: ibalaha: mema bu sia: i, ‘Hamedei ada A: ibalaha: me! Be bogoi dunu wa: legadole ilima adosea, ilia da wadela: i hou fisili, Godema sinidigimu.’
А він відказав: „Ні ж бо, отче Аврааме, — але коли при́йде хто з мертвих до них, то покаються“.
31 Be A: ibalaha: me bu sia: i, ‘Ilia Mousese amola balofede dunu ilia sia: dedei dialebe amo dafawaneyale hame dawa: sea, dunu bogoi wa: legadobeba: le amola ilia da dafawaneyale hame dawa: mu.’”
Йому ж він відказав: „Як Мойсея й Пророків не слухають, то коли хто й із мертвих воскресне, — не йня́тимуть віри!“
