Yosiua 1
1 Hina Gode Ea hawa: hamosu dunu Mousese da bogoi dagoloba, Hina Gode da Mousese ea fidisu dunu amo Yosiua (Nane egefe) ema sia: i.
І сталося по смерті Мойсея, раба Божого, і сказав Господь до Ісуса, сина Нави́нового, Мойсеєвого слуги, говорячи:
2 E amane sia: i, “Na hawa: hamosu dunu Mousese da bogoi dagoi. Defea! Di amola Isala: ili dunu huluane, dilia liligi momagele, Yodane Hano degele, soge amo Na da dilima iaha amo ganodini golili sa: ima.
„Мойсей, раб Мій, помер. А тепер уставай, перейди цей Йорда́н ти та ввесь народ цей до того кра́ю, що Я даю їм, Ізраїлевим синам.
3 Na da Mousesema sia: i defele, Na da di amola Na fi dunu huluane dilima soge huluane dilia osa: gimu, amo dilima imunu.
Кожне місце, що стопа́ ноги вашої сту́пить на ньому, Я дав вам, як Я говорив був Мойсеєві.
4 Dilia soge alalo da wadela: i hafoga: i soge ga (south) diala amoga asili Lebanone Goumi ga (north) doaga: mu. Eso mabadi la: idi Iufala: idisi Hano amoga asili dilia Hidaide dunu ilia soge huluane lale, eso dabe la: idi Medidela: inia Hano Wayabo Bagade amoga doaga: mu.
Від пустині й цього Лива́ну й аж до Великої Річки, річки Ефра́ту, увесь край хітте́ян, і аж до Великого моря на за́хід буде ваша границя.
5 Yosiua! Di esalea, eno dunu da di hasalimu hamedei ba: mu. Na da Mousese fidi, amo defele eso huluane di fidimu. Na da di hamedafa fisimu.
Не встоїть ніхто перед тобою по всі дні життя твого. Як був Я з Мойсеєм, так буду з тобою, — не залишу́ тебе й не покину тебе.
6 Di gasa bagade mae beda: iwane esaloma. Na fi dunu da soge, Na da ilia aowalali ilima imunu ilegele sia: i, amo gesowale fisia, di da ilima bisili ahoasu ouligisu dunu esalumu.
Будь сильний та відва́жний, бо ти зробиш, що народ цей посяде той край, що Я присягнув був їхнім батька́м дати їм.
7 Be di gasa bagade mae beda: iwane esaloma. Hamoma: ne sia: i huluane Na hawa: hamosu dunu Mousese da dima i, amo nabawane hamoma. Dia hou huluane hahawane ba: ma: ne, amo hamoma: ne sia: i huluane noga: le fa: no bobogema.
Тільки будь дуже сильний та відважний, щоб доде́ржувати чинити за всім тим Зако́ном, що наказав був тобі Мойсей, Мій раб, — не відхи́лишся від нього ні право́руч, ні ліво́руч, щоб щастило тобі в усьому, де ти будеш ходити.
8 Dilia da Nama nodone sia: ne gadosea, eso huluane amo sema buga idima. Eso amola gasi, ea bai hogole ba: ma. Liligi huluane amo ganodini dedei noga: le nabima. Amasea, dilia da bagade gagui amola hou huluane didili hamone, hahawane ba: mu.
Нехай книга цього Зако́ну не відійде від твоїх уст, але будеш розду́мувати про неї вдень та вночі, щоб доде́ржувати чинити все, що написано в ній, бо тоді зробиш щасливими доро́ги свої, і тоді буде щастити тобі.
9 Mae gogolema! Na da di gasa bagade amola mae beda: iwane hamoma: ne sia: i. Mae da: i dioma amola mae beda: ma! Bai Na, dilia Hina Gode, Na da dilia ahoabe huluane amo sigi ahoa.
Чи ж не наказав Я тобі: будь сильний та відва́жний? Не бійся й не лякайся, бо з тобою Госпо́дь, Бог твій, у всьому, де́ ти будеш ходити“.
10 Amalalu, Yosiua da Isala: ili fi ouligisu dunu ilima amane sia: i,
І наказав Ісус урядникам наро́ду, говорячи:
11 “Abula diasu gilisisu amo ganodini asili, Isala: ili dunuma amane sia: ma, ‘Ha: i manu momagema. Bai eso udiana asili dilia da Yodane Hano degele, soge amo dilia Hina Gode da dilima iaha amo gesowale fimu.’
„Перейдіть посеред табо́ру, і накажіть наро́дові, говорячи: Приготуйте собі пожи́ву на дорогу, бо по трьох днях ви перехо́дите цей Йорда́н, щоб увійти посісти той край, що Господь, Бог ваш, дає вам його на спадщину“.
12 Yosiua da fi mogili amo Liubene, Ga: de amola Eso Mabadi la: idi Mana: se fi ilima amane sia: i,
А Руви́мовому й Ґадовому та половині пле́мени Манасіїного Ісус сказав, говорячи:
13 “Dawa: ma! Hina Gode Ea hawa: hamosu dunu Mousese da dilia Hina Gode da soge Yodane Hano dilia wali lela amo eso mabadi la: idi amo, dili fima: ne dilima imunu sia: i.
„Пам'ятайте те слово, що вам наказав був Мойсей, раб Господній, говорячи: Господь, Бог ваш, що відпочи́нок дає вам, дав вам цей край.
14 Dilia uda, mano amola ohe fi da guiguda: esaloma. Be dilia dadi gagui dunu ilia gegesu liligi gaguli, dilia eno na: iyado Isala: ili dunu amo fidima: ne, ilima bisili hano degema.
Ваші жінки́, діти ваші та ваша худоба зоста́нуться в кра́ї, що дав вам Мойсей по той бік Йорда́ну, а ви пере́йдете озбро́єні перед вашими братами, усі сильні військо́ві, і допоможете їм,
15 Ilia da Yodane Hano eso dabe la: idi soge amo dilia Hina Gode da ilima i, amo gesowale fima: ne dilia fidima. Ilia da amo soge lai dagosea, dilia buhagili, soge Yodane Hano eso mabadi la: idi amo Hina Gode Ea hawa: hamosu dunu Mousese da dilima i, amo ganodini fima.”
аж поки Господь не дасть відпочи́нку вашим братам, як вам, і посядуть і вони той край, що Господь, Вог ваш, дає їм. І ви ве́рнетеся до краю вашого спа́дку, і посядете його, що дав вам Мойсей, раб Господній, по той бік Йорда́ну на схід сонця“.
16 Isala: ili dunu da Yosiuama bu adole i, “Defea! Ninia da dia sia: i huluane hamomu. Dia adi sogega nini asunahoasea, ninia da amogai masunu.
А вони відповіли́ Ісусові, говорячи: „Усе, що накажеш нам, ми зро́бимо, і до всього, куди пошлеш нас, пі́демо.
17 Ninia da Mousese ea sia: nabasu, amo defele dia sia: nabimu. Amola dia Hina Gode da Mousese fidi amo defele E da di fidimu da defea.
Усе так, як слухалися ми Мойсея, так будемо слу́хатися тебе́, тільки нехай буде Господь, Бог твій, з тобою, як був Він із Мойсеєм.
18 Nowa da dia sia: hame nabasea, amo dunu ninia da medole legemu. Be di gasa bagade amola mae beda: iwane hamoma!”
Кожен, хто буде неслухня́ний нака́зам твоїм, і не буде слухатися слів твоїх щодо всього, що накажеш йому, нехай буде вбитий. Тільки будь сильний та відважний!“
