Yoube 30
1 Be wali na afoha ayeligi dunu da nama habosesesa. Ilia eda da dunu hamedeiba: le, ilia da na wa: me amo na sibi wa: i sosodo aligimusa: fidima: ne, na da logo hame doasimu galu.
А тепер насміхаються з мене молодші від мене літами, ті, що їхніх батьків я бриди́вся б покласти із псами отари моєї.
2 Ilia da gasa guminisi dunu, gasa hameba: le, na hawa: hamosu hamomu hamedei ba: i.
Та й сила рук їхніх для чого бува́ла мені? Повня сил їх мину́лась!
3 Ilia da hame gagui amola ha: aligiba: le, ilia da gasia hafoga: i sogebiga, hafoga: i ifa difi gagisu.
Само́тні були в недоста́тку та голоді, ссали вони суху землю, зруйновану та опустілу!
4 Ilia da hafoga: i soge ifalabo liligi a: le fasili, nasu. Hame hedai ‘isu doa: su’ ifa ea difi amolawane nasu.
рвали вони лободу́ на кущах, ялівце́ве ж коріння було їхнім хлібом.
5 Dunu eno da wamolasu dunuma wele sia: ne, sefasibi defele, ilima wele sia: ne sefasi.
Вони були ви́гнані з-поміж людей, кричали на них, немов на злоді́їв,
6 Ilia da magufu gelabo, gafulu ganodini dogoi, amo ganodini golasu.
так що вони пробува́ли в яру́гах долин, по я́мах під земних та скелях,
7 Ilia da wadela: i sogega sigua ohe defele hulalu. Ilia da ifalabo haguduga gogodogagini esalusu.
ревіли вони між кущами, збирались під те́рням, —
8 Ilia da dio hamedene, hamedeidafa dunu esalu. Eno dunu ilia da sogega gadili sefasi.
сини нерозумного й діти неславного, вони були ви́гнані з кра́ю!
9 Be wali ilia da misini, nama oufesega: ne habosesesa. Na da ilima oufesega: su liligi fawane gala.
А тепер я став піснею їм, і зробився для них погово́ром.
10 Ilia da nama higale hamosa. Ilia da ili hou da na hou bagade baligisa dawa: Amola ilia da misini, na odagia defo adugagala: sa.
Вони обриди́ли мене, віддали́лись від мене, і від мойого обличчя не стримали сли́ни,
11 Gode da na gasa hame amola hahani hamoi dagoi. Amaiba: le, amo hamedei dunu da ougi bagadewane nama doagala: sa.
бо Він розв'яза́в мого пояса й мучить мене, то й вони ось вузде́чку із себе відкинули перед обличчям моїм.
12 Amo dunu wa: i da na odagiaba doagala: sa. Na iliba: le beda: ga hobeasa. Ilia da na dafawanedafa hasalima: ne ilegelala.
По прави́ці встають жовтодзю́бі, но́ги мені підставляють, і то́пчуть на мене дороги нещастя свого.
13 Ilia da na hobeamu logo hedofasa. Ilia na gugunufinisimusa: , logo hogosa. Ilia logo hedofamu dunu da hame gala.
Пори́ли вони мою сте́жку, хо́чуть мати ко́ристь із мойого життя, немає кому їх затримати, —
14 Ilia da na gaga: i dobea holelesisi gelabodili nama soagalaguda: sa.
немов через ви́лім широкий прихо́дять, валяються попід румо́вищем.
15 Na da beda: su hou amoga hasali dagoi. Na hahawane hou da hedolo fo mabe agoai, asi dagoi ba: sa. Na bagade gagui hou da mu mobi defele, asi dagoi ba: sa.
Оберну́лось страхіття на мене, моя слава проне́слась, як вітер, і, як хмара, мину́лося щастя моє.
16 Na da wali bogomu gadenei galebe. Na se nabasu amo uhimu da hamedei.
А тепер розливається в мене душа моя, хапають мене дні нещастя!
17 Gasia, na gasa huluane da sesedudaha. Se da na da: iba: le gadigadidudabe da hame yolesa.
Вночі мої кості від мене віддо́вбуються, а жи́ли мої не вспоко́юються.
18 Gode da na abula mugia gaguli, bebenoagisisa.
З великої Божої сили зміни́лося тіло моє, і неду́га мене опері́зує, мов той хіто́н.
19 E da na gaguli, fafua gisalugala: sa. Na hou da osobo gulu hame baligisa.
Він укинув мене до болота, і став я подібний до по́роху й по́пелу.
20 Gode! Na da Dima wele sia: sa, be Di da nama hame adole iaha. Na Dima sia: ne gadosea, Di da na sia: hame naba.
Я кли́чу до Тебе, та Ти мені відповіді не даєш, я перед Тобою стою́, Ти ж на мене лише придивля́єшся.
21 Di da nama mae asigiliwane hamosa. Dia gasa huluane amoga nama se iaha.
Ти зміни́вся мені на жорстокого, мене Ти женеш силою Своєї руки.
22 Dia da na foga mini masa: ne, logo doasisa. Di da gibula bobodobe isu amoga, na mini laha.
На вітер підняв Ти мене, на нього мене посадив, і робиш, щоб я розтопи́всь на спусто́шення!
23 Na dawa: ! Dunu huluane ilima misunu hou defele, Di da na bogoma: ne oule ahoa.
Знаю я: Ти до смерти прова́диш мене, і до дому зібра́ння, яко́го призна́чив для всього живого.
24 Na da wadela: lesi dagoi. Di da nama asigima: ne fawane, na edegesa. Dia abuliba: le nama doagala: sala: ?
Хіба не простяга́є руки́ потопе́льник, чи він у нещасті своїм не кричить?
25 Na da bidi hamosu lai dunuma asigiba: le, dinanu. Amola hame gagui dunuma asigilalu.
Чи ж не плакав я за бідаре́м? Чи за вбогим душа моя не сумувала?
26 Na da hahawane hou amola hadigi hou nama misa: ne dawa: i. Be bidi hamosu amola gasi amo fawane nama doaga: i.
Бо чекав я добра́, але лихо прийшло, сподівався я світла, та темно́та прийшла.
27 Na da da: i dioi amola se nabasu amoga fawane sagodigi diala. Na da eso huluane se fawane nabala.
Киплять мої ну́трощі й не замовка́ють, зустріли мене дні нещастя,
28 Na da alaloyo amo ganodini ahoa. Na da dunu ilia odagiaba wa: legadole, fidima: ne adole ba: sa.
ходжу́ почорнілий без сонця, на зборі встаю та кричу́.
29 Na sia: da sigua wa: me amola wida (osadaligi) ilia ga: be defele, da: i dioi amola fofagi agoai naba.
Я став братом шака́лам, а струся́там — това́ришем,
30 Na gadofo da afadenene, bunumai hamoi dagoi. Na da asugiga dogolosa.
моя шкіра зчорніла та й лу́питься з мене, від спеко́ти спали́лися кості мої.
31 Na da musa: hahawane gesami hea: su nabi. Be wali na da disa gugulubi fawane naba.
І стала жало́бою а́рфа моя, а сопі́лка моя — зойком плачли́вим.
