Yoube 12
1 Yoube da amane sia: i,
А Йов відповів та й сказав:
2 “Dafawane! Dilia da dunu huluane ilia lafi agoai gala! Dilia da bogosea, asigi dawa: su noga: idafa amolawane da bogoi dialebe ba: mu!
„Справді, — то ж ви́ тільки люди, і мудрість із вами помре́!
3 Be na asigi dawa: su da dilia asigi dawa: su defele gala. Dilia hou da na hou hame baligisa. Dilia waha sia: be amo dunu huluane ilia dawa:
Таж і я маю розум, як ви, — я не нижчий від вас! І в ко́го немає такого, як це?
4 Be wali na na: iyadodafa amolawane ilia naba: le habosesele oufesega: sa. Be na hou da moloidafa amola na da wadela: le hamosu hame dawa: Be musa: , Gode da na sia: ne gadosu nabane, adole iasu.
Посміхо́вищем став я для друга свого, я, що кли́кав до Бога, і Він мені відповіда́в, — посміхо́вищем став справедливий, невинний.
5 Dilia da bidi hamosu hame dawa: Be dilia da nama habosesele oufesega: sa. Dilia da dunu amo da dafamu gadenei, amo fasa.
Нещасли́вцю погорда, — на думку спокійного, — пригото́влена для спотика́ння ноги́!
6 Wamolasu dunu amola Gode Ea hou hame lalegagui dunu ilia ‘gode’ da ilila: gasa fawane. Be ilia da osobo bagadega olofoiwane esala.
Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гніви́ть, у то́го, хто ніби то Бога прова́дить рукою своєю.
7 Be sio fi amola ohe fi da dilima olelemusa: dawa:
Але запитай хоч худо́бу — і навчить тебе, і пта́ство небесне — й тобі розповість.
8 Dilia osobo bagadega amola hano wayabo bagadega esalebe liligi, amo ilia da dilima olelema: ne, adole ba: mu da defea.
Або говори до землі — й вона ви́вчить тебе, і розкажуть тобі риби мо́рські.
9 Ilia huluane da Hina Gode da ili hamoi, amo dawa:
Хто б із цьо́го всього́ не пізнав, що Господня рука це вчинила?
10 Gode Hi fawane da Ea hamoi liligi huluane, ilia esalusu ouligisa. Dunu huluane ilia esalusu da Ea gasaha diala.
Що в Ньо́го в руці душа всього живого й дух кожного лю́дського тіла?
11 Be dilia! Dilia gona: su da ha: i manu ea hedai hahawane naba. Amo defele, dilia ge da udigili sia: dabe hahawane naba.
Чи ж не ухо слова́ розбирає, піднебі́ння ж смакує для себе пожи́ву?
Мудрість — у ста́рших, бо до́вгість днів — розум.
13 Da: i hamoi dunu ilia da asigi dawa: su bagade gala. Be Gode da asigi dawa: su bagadedafa amola gasa bagade gala. E da Ea hawa: hamomu defele, gasa bagadedafa gala.
Мудрість та сила — у Нього, Його рада та розум.
14 Gode da dunu ilia gagui liligi mugulusia, nowa da bu gaguma: bela: ? Gode da dunu amo se iasu diasu ganodini sanasisia, nowa da amo se iasu diasu logo doasima: bela: ?
Ось Він зруйнує — й не буде воно відбудо́ване, замкне́ чоловіка — й не буде він ви́пущений.
15 Gode da gibu dabe logo ga: sisia, ha: bagade ba: sa. E da gibu bagade iasisia, hano da bagadewane heda: le, osobo dedebosa.
Ось Він стримає во́ди — і висохнуть, Він їх пустить — то землю вони переве́рнуть.
16 Gode da gasa bagade amola E da Ea ha lai dunu eso huluane hasala. Ogogosu dunu amola dunu ilima ilia ogogoi, ilia gilisili Gode Ea gasaha esalebe.
В Нього сила та за́дум, у Нього заблу́джений і той, хто призво́дить до блу́ду.
17 Gode da ouligisu dunu ilia asigi dawa: su samogesa. E da bagade dawa: su ouligisu dunu ilia hou afadenene, amasea ilia da gagaoui dunu agoai hamosa.
Він уво́дить у по́милку ра́дників, і обезу́млює су́ддів,
18 E da hina bagade dunu ilia ouligibi fadegale, ili se iasu diasu ganodini sala.
Він розв'язує пу́та царів і припері́зує по́яса на їхні сте́гна.
19 E da gobele salasu dunu amola gasa bagade dunu, ilia hou fonobosa.
Він провадить священиків босо, і потужних повалює,
20 Osobo bagade dunu da eno dunu ilia hou dafawaneyale dawa: be. Be Gode da amo dunu ouiya: ma: ne, ilia lafi ga: sisa. E da da: i hamoi dunu ilia bagade dawa: su hou samogesa.
Він надійним уста́ відіймає й забирає від ста́рших розумність.
21 E da gasa bagade ouligisu dunu gogosiama: ne hamosa, amola ilia gasa bagade hou hedofasa.
На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює.
22 E da gasi bagade sogebi amoga hadigi iasisa.
Відкриває Він речі глибокі із те́мряви, а темне прова́дить на світло.
23 E da fifi asi gala amo gasa bagade heda: ma: ne hamosa. Amalalu, E da amo fifi asi gala hasalasili, ili gugunufinisisa.
Він робить наро́ди поту́жними — й знову їх нищить, Він наро́ди поши́рює, й потім виво́дить в неволю.
Відіймає Він розум в наро́дніх голі́в на землі та блука́ти їх змушує по бездоро́жній пусте́лі, —
25 E da ilia ouligisu dunu gagaoui dunu agoane hamosa. Amasea, ilia da udigili doulasili, gasi ganodini adini ba: i dunu defele feloasa.
вони ходять навпо́мацки в те́мряві темній, і Він упроваджує їх в блукани́ну, мов п'я́ного!
