< Hosia 7 >
1 Na da Na fi Isala: ili amo bu uhinisimusa: amola ili bu bagade gaguma: ne hamomusa: dawa: sea, Na da ilia wadela: i hou hamonanebe fawane ba: sa. Ilia enoma enoma wamolasa. Ilia da inia diasu gadelale sa: ili, wamolasa. Ilia logoga eno dunu gagulaligili, liligi wamolasa.
Коли Я лікую Ізраїля, то виявляю гріх Єфремів та зло Самарі́ї, бо роблять вони неправдиве, і зло́дій прихо́дить, грабує на вулиці ба́нда.
2 Na da ilia wadela: i hou hame gogolemu. Be ilia da amoga hamedafa dawa: Ilia wadela: i hou da ilia hou huluane sisiga: sa. Amola Na da amo wadela: i hou ayale ba: lumu hamedei.”
І не ду́мають в серці своє́му, що Я пам'ятаю про все їхнє зло. тепер їхні вчинки ось їх оточи́ли і перед обличчям Моїм постава́ли.
3 Hina Gode da amane sia: sa, “Dunu da wadela: le ilegele, hina bagade amola ea ouligisu dunu ilima ogogosa.
Вони злістю своєю втішають царя, а своїми обма́нами — зве́рхників.
4 Ilia huluane da odoga: su dunu. Ilia higa: i hou da laluga gobele nasu ganodini ginabisibi agoane gala. Agi ga: gi hamosu dunu da falaua momagele, agi ga: gi egegema: ne, lalu gegesosa. Amo ogogosu dunu ilia hou da agoaiwane gala.
Усі вони чинять пере́люб, мов піч, яку пе́кар розпа́лює, що напа́лювати перестає́, як тісто замісить та вкисне воно.
5 Ilia da hina bagade ea lolo nabe esoga, hina bagade amola ea ouligisu dunu ilima waini hano bagade iabeba: le, hina amola ea ouligisu dunu da feloale amola gagaoui agoane ba: i.
У святко́вий день нашого царя похворі́ли князі́ від жа́ру вина, і він простяг до насмі́шників руку свою.
6 Dafawane! Ilia da wadela: i ilegei hamobeba: le, gobele nasu lalu agoane nesu. Gasi afaega ilia ougi da nenanu, hahabe lalu agoane heloa: gala: i.
Бо їхнє ну́тро, як піч, у них пала́є їхнє серце: всю ніч спить їхній гнів, а на ра́нок горить, як палю́чий огонь.
7 Ilia ougi da gia: i bagadeba: le, ilia da ilia ouligisu dunu fane lelegei. Ilia hina bagade huluane da eno baligia enoenoia fane lelegei dagoi ba: i, be dunu afae da Nama ili fidima: ne hamedafa sia: ne gadosa.”
Вони́ всі гаря́чі, як піч, і су́ддів своїх пожира́ють. Усі царі їхні попа́дали, між ними ніко́го нема, хто б кли́кав до Мене.
8 Hina Gode da amane sia: sa, “Isala: ili dunu da agi ga: gi gogobei agoane gala. Ilia da ili sisiga: le fifi asi gala da ili fidimu dawa: sa.
Змішався Єфрем із наро́дами, Єфрем став млинце́м, що печеться непереве́рнений.
9 Be ilia ga fi ili fidimu dawa: beba: le, ilila: gasa da fisi dagoi ba: sa. Be amo ilia hame dawa: Ilia eso da mugamu gadenei, be amo ilia hame dawa:
Його силу чужі пожирають, та про те він не знає, вже й воло́сся посивіло в нього, а того́ він не знає.
10 Isala: ili fi dunu ilia gasa fi hou da fedege agoane ilima diwaneya udidisa. Se nabasu hou bagade da ilima doaga: i dagoi. Be amo mae dawa: le, ilia da Na, ilia Hina Gode, Nama hame sinidigi.
І гордість Ізраїля свідчить на нього, і до Господа, Бога свого вони не верта́ються, і не шукають Його у всім цім.
11 Isala: ili da gagaoui musuni defele, udigili dadoula hahagila ahoa. Degabo ilia da Idibidi ilia ili fidima: ne wele adole ba: sa. Amalu, ilia Asilia amoma hehenasa.
А Єфрем став, як голуб, — нерозумний, немудрий: закликають в Єгипет, а йдуть в Асирію.
12 Be ilia da sio agoane baligili ahoasea, Na da ili gagulaligima: ne, efega ididiginisimu. Ilia wadela: i hou bagade hamobeba: le, Na da ilima se imunu.
Як пі́дуть вони, розтягну́ Свою сітку над ними, — стягну їх додолу, мов птаство небесне, — за злобою їхньою Я їх караю.
13 Ilia da wadela: lesi dagoi ba: mu! Ilia da Na yolesiagai amola Nama lelei dagoi. Ilia da wadela: lesi dagoi ba: mu! Na da ili gaga: musa: dawa: i, be ilia da Nama ogogole fawane nodone sia: ne gadosu.
Горе їм, бо від Мене вони відійшли́, погу́ба на них, бо повстали вони проти Мене! Хоч Я викупив їх, та вони проти Мене говорять неправду.
14 Ilia da Nama moloiwane hame sia: ne gadoi. Be ilia da udigili hame lalegagui dunu agoane, ili gobele gisalu gagala: sa amola a: iya gusa: sa. Ilia da gagoma amola waini hano adole ba: ma: ne sia: ne gadosea, ilia da hame lalegagui dunu agoane ilia da: i fofa: ginisisa. Dafawane! Ilia da lelesu dunudafa!
І вони в своїм серці не кличуть до Мене, як виють на ло́жах своїх, точать сварку за хліб та вино, і відступають від Мене.
15 Na da ili fofoi amola ilima gasa i. Be ilia da Na wadela: ma: ne ilegesu.
А Я їх картав, їхні раме́на зміцняв, а вони зло на Мене заду́мують.
16 Ilia da Na yolesili, gasa hame ogogosu ‘gode’ ilima fa: no bobogelalu. Ilia da guga: loi oulali defele, molole hamomu hamedei. Ilia ouligisu dunu da gasa fili sia: beba: le, ilia da ludulala se nabawene bogomu. Amasea Idibidi dunu da oumu.
Вони наверта́ються, та не до Всевишнього, стали, немов той обма́нливий лук. Упадуть від меча їхні князі́ за гордість свого язика́, — це їхня нару́га в єгипетськім кра́ї!