Da:i Dione Dawa:i Olelesu 9
1 Na da amo dawa: i liligi bu bagadewane dawa: lalu, agoane dawa: i. Gode da bagade dawa: su amola moloidafa dunu ilia hamobe huluane ouligisa. Amola ilia asigi hou amola higasu hou huluane ouligisa. Dunu afae da ema fa: no doaga: mu hou hamedafa dawa:
Ото ж бо все це я до серця свого взяв, і бачило серце моє все оце, що праведні й мудрі та їхні учи́нки — у Божій руці, так само любов чи нена́висть: Люди́на не знає нічого, що є перед нею!
2 Be amo da osobo bagade hou hame afadenesa. Hobea misunu hou da defele moloidafa dunu amola wadela: i hamosu dunu, noga: i dunu amola wadela: i dunu, Gode Ea hou lalegagui amola hame lalegagui, gobele salasu hamobe dunu amola gobele salasu hame hamobe, ilima defele doaga: sa. Hou da moloidafa dunuma doaga: be da hou amo da wadela: i hamosu dunuma doaga: be, amo hame baligisa. Hou da dunu amo da sia: ilegebeba: le doaga: be, da hou amo sia: hame ilegesu dunuma doaga: be, hame baligisa.
Однакове всім випадає: праведному і безбожному, доброму й чистому та нечистому, і тому́, хто жертву прино́сить, і тому, хто жертви не приносить, як доброму, так і грішникові, тому, хто кляне́ться, як і тому, хто клятви боїться!
3 Fa: no misunu hou da dunu huluanedafa ilima defele doaga: be. Amola amo hou da hou eno osobo bagadega diala defele, defea hame gala. Osobo bagade dunu da esalebeba: le, ilia asigi dawa: su da wadela: i hou amola doulasi hou amoga nabai gala. Amalalu, ilia da hedolowane bogosa.
Оце зле у всім, що під сонцем тим ді́ється, — що одна́кове всім випада́є, і серце лю́дських синів повне зла, і за життя їхнього безу́мство в їхньому серці, а по то́му до мертвих відходять.
4 Be nowa da osobo bagadega esalea, da dafawane hamoma: beyale dawa: su fonobahadi gala. Wa: me esalebe da laione wa: me bogoi ea hou baligisa.
Хто знахо́диться поміж живих, той має надію, бо краще собаці живому, ніж ле́вові ме́ртвому!
5 Dafawane! Esalebe dunu da ilia fa: no da bogomu amo dawa: Be bogoi dunu da dawa: mu hamedei. Ilia da noga: i bidi eno lamu hamedei. Eno dunu da ili dafawane gogolesa.
Бо знають живі, що помруть, а померлі нічо́го не знають, і заплати немає вже їм, — бо забута і пам'ять про них,
6 Ilia asigi hou, higasu hou amola ilia hanai hou da ili galu bogoi dagoi. Ilia da osobo bagade hamobe liligi amoga bu hamedafa gilisimu.
і їхнє коха́ння, і їхня нена́висть, та за́здрощі їхні загинули вже, і нема вже їм ча́стки навіки ні в чо́му, що під сонцем тим ді́ється!
7 Defea! Hamoma! Dia ha: i manu hahawane moma! Dia waini hano hahawane moma! Gode da amo da defea dawa: sa.
Тож іди, їж із радістю хліб свій, та з серцем веселим вино своє пий, коли Бог уподо́бав Собі твої вчинки!
8 Eso huluane fedege agoane, abula ahia: iai salima amola dia dialuma da: iya susuligi sogadigima!
Нехай кожного ча́су одежа твоя буде біла, і нехай на твоїй голові не бракує оли́ви!
9 Gode da dima udigili esalusu iabe, amo ganodini, di amola dia sasagesu uda ali hahawane esaloma! Hamedei eso huluane amoga, hahawane ba: mu. Bai dia esalusu amoga di da amo dabe fawane lamu.
Заживай життя з жінкою, яку ти кохаєш, по всі́ дні марно́ти твоєї, що Бог дав для тебе під сонцем на всі́ дні марно́ти твоєї, — бо оце твоя доля в житті та в твоєму труді́, що під сонцем ним тру́дишся ти!
10 Dia hawa: hamosea, gasa fili hamoma! Bai di bogoi sogebi doaga: sea, hawa: hamomu amola asigiga dawa: mu amola bagade dawa: su hou huluane bu hamedafa ba: mu. Amola di da bogoi soge amogawi masunu. (Sheol h7585)
Все, що всилі чинити рука твоя, теє роби, бо немає в шео́лі, куди ти йде́ш, ні роботи, ні ро́здуму, ані знання́, ані мудрости! (Sheol h7585)
11 Na da eno liligi dawa: i. Osobo bagadega, hehenasu bagade dawa: dunu da eso huluane hame baligisa, amola beda: hamedei dunu da eso huluane gegesu ganodini hame hasala. Bagade dawa: su dunu da eso huluane ilia labe defele, muni hame laha. Bagade dawa: su dunu da eso huluane bagade gaguiwane hame ba: sa. Amola hawa: hamosu dawa: dunu da eso huluane ouligisu hou hamoma: ne hame heda: sa. Dunu huluane da se nabasu ba: sa.
Зно́ву я бачив під сонцем, що біг не у ско́рих, і бій не в хоро́брих, а хліб не в премудрих, і не в розумних багатство, ні ласка — у знавців, — а від ча́су й наго́ди залежні вони!
12 Dia bogomu eso dima manebe, amo di hame dawa: Sio saniga sa: i agoai amola menabo segega dabe agoai, ninia wadela: i eso amoga ninia hame dawa: i, saniga sa: i dagoi ba: mu.
Бо ча́су свого люди́на не знає, мов риби, поло́влені в па́губну сітку, і мов пта́хи, захо́плені в сі́льце, — так хапа́ються лю́дські сини за час лиха, коли воно на́гло спадає, на них!
13 Na da eno liligi ba: i. Amo da ado digisu amo osobo bagade dunu da bagade dawa: su hou agoane ba: sa.
Також оцю мудрість я бачив під сонцем, і велика для мене здавалась вона:
14 “Moilai fonobahadi dialebe ba: i. Amo ganodini, dunu bagahame fawane esalebe ba: i. Gasa bagade hina bagade dunu da amo moilai doagala: i. Ea dadi gagui da moilai sisiga: le, gagoi gadelale sa: imusa: momagei.
Було мале місто, і було в ньому мало людей. І раз прийшов цар великий до нього, й його оточи́в, і побудува́в проти нього велику обло́гу.
15 Hame gagui dunu afae da amogai esalu. E da bagade dawa: beba: le, amo moilai gaga: musa: dawa: defele galu. Be dunu afaega da amo ea hame dawa: digi.”
Але в ньому знайшлася люди́на убога, та мудра, і вона врятувала те місто своєю премудрістю, — та пізніше ніхто не згадав про цю вбогу люди́ну!
16 Na da eso huluane agoane sia: su. Bagade dawa: su hou da gasa baligisa. Be dunu huluane da hame gagui dunu da dawa: su gala amo hame dawa: sa. Amola ilia da hame gagui dunu ea fada: i sia: hame naba.
І я говорив: Краща мудрість за силу; одна́ко пого́рджується мудрість бідного, і не слухаються його слів!
17 Bagade dawa: su dunu ea asaboi sia: nabimu da defea. Be ouligisu dunu da gagaoui dunu ilia gilisili sia: fasu ganodini, amo ea wesu nabimu da defea hame.
Слова мудрих, почуті в споко́ї, кращі від крику володаря поміж безглу́здими.
18 Bagade dawa: su hou ea hamobe da gegesu liligi ilia hamobe baligisa. Be wadela: i hamosu dunu afae da hou noga: iwane bagohame wadela: lesimusa: dawa:
Мудрість краща від зброї військо́вої, але один грішник погубить багато добра́.
