Mousese Ea Malasu 14
1 Dilia da Hina Gode Ea Fi dunu. Amaiba: le, dilia dunu bogobeba: le, didiga: sea, dilia da: i gobiheiga mae abigima amola dilia dialuma mae ougelema.
Ви сини Господа, Бога вашого, — не будете робити нарізів, і не вистрига́йте волосся над вашими очима за поме́рлого,
2 Dilia da Hina Gode Ea: dunu fi. E da dunu fifi asi gala amo huluane hodole, dilima fawane ilegei dagoi.
бо ти святий наро́д для Господа, Бога твого, і Господь тебе вибрав, щоб був ти Йому ви́браним наро́дом зо всіх народів, що на поверхні землі.
3 Hina Gode da ha: i manu da ledo gala ilegei galea, amo mae moma.
Не будеш їсти жодної гидо́ти.
4 Ohe fi dilia manu da defea da bulamagau, sibi, goudi,
Оце та худоба, що ви будете їсти: віл, кожне з овець і кожне з кіз,
5 dia, soge sibi, soge goudi, a:deloubi amola
о́лень, і са́рна, і бу́йвіл, і ла́ня, і зубр, і антило́па, і жира́фа.
6 adi ohe fi ilia emo sasafo adobo amola ilia gisi hedesini esaga salawane aduga: le guda: le bu hi naha.
Кожну з худоби, що має розділені копи́та та що має копи́та, роздвоєні розри́вом, що жує жу́йку між худобою, — те будете їсти.
7 Be ohe fi ilia emo da sasafo adobo, be ilia gisi hedesini esaga salawane aduga: le guda: le bu hi hame naha, amo da sema - mae moma. ‘Ga: mele’, ‘la: bidi’ amola ‘igi ba: dege’ da ledoba: le mae moma. Ilia ha: i manu da hedesini esaga salawane aduga: le guda: le bu hi naha, be ilia emo da sasafo adobo hame.
Тільки цього не будете їсти з тих, що жують жуйку й що мають розділені копи́та, розщіплені: верблю́да, і зайця, і тушка́нчика, бо вони жують жуйку, та копит не розділили, — нечисті вони для вас.
8 Gebodafa mae moma. Ilia da ledo gala. Ilia da emo sasafo adobo gala be ilia ha: i manu da hedesini esaga salawane aduga: le guda: le bu hi naha hame hamosa. Agoaiwane ledo ohe fi amo mae moma amola ilia bogoi da: i hodo mae digili ba: ma.
І свині́, бо має розділені ра́тиці, а жуйки не жує, — нечиста вона для вас: їхнього м'яса не будете їсти, а до їхнього па́дла не доторкне́теся.
9 Menabo amo da aiya galebe, amo dilia manu da defea.
Оце будете їсти зо всього, що в воді, — усе, що має плавці та луску́, будете їсти.
10 Be hano ganodini esalebe fi huluane da aiya hame gala amo mae moma. Amo da dilima ledo gala.
А все, що не має плавців та луски, не будете їсти, — нечисте воно для вас.
11 Ledo hamedei sio fi dilia manu da defea.
Кожного чистого птаха будете їсти.
12 Be amo dedei sio mae moma - buhiba, sia, sedia, waialima sononi, wida, aowa ahea, ‘gala: ini’, ‘beliga: ne’ amola ganeba.
А оце, чого з них ви не будете їсти: орла́, і ґри́фа, і морського орла,
і ко́ршака, і со́кола за родом його,
і всякого кру́ка за родом його,
і стру́ся, і сови, і я́струба за родом його,
пу́гача, й і́біса, і ле́бедя,
і пеліка́на, і сича́, і риба́лки,
і бу́сла, і ча́плі за родом її, і о́дуда, і кажана́.
19 Amola agime, gugu, aowaba amola huluane agoaiwane liligi ougia galebe da dilima ledo gala. Amo huluane mae moma.
І кожне плазуюче з пта́ства — нечисте воно для вас, не будете їсти.
20 Be ledo hamedei agoaiwane liligi dilia manu da defea.
Кожного чистого птаха будете їсти.
21 Ohe fi da hi bogoi, amo mae moma. Ga fi dunu dilia fi amo ganodini esala amo ilia manu da defea. O hou eno dilia da ohe hisu bogoi amo ga fi dunu eno ilima bidi lama. Be dilia da Hina Gode Ea fidafa. Amaiba: le, mae moma. Dilia sibi o goudi mano amo ea ame ea dodo maga: me ganodini mae gobema.”
Не будете їсти жодного па́дла, — даси його прихо́дькові, що в брамах твоїх, і він їстиме його, або продаси чужи́нцеві, бо ти народ святий для Господа, Бога свого. Не будеш варити ягняти в молоці матері його.
22 “Dilia ‘daide’ la: ididili ligisima. Amo da dilia ifabi ha: i manu legei nabuane fifili afadafa Godema ima.
Конче даси десятину з усього врожа́ю насіння твого, що рік-річно на полі зросте́.
23 Amasea, Hina Gode Ea dilia Ema nodomusa: ilegei sogebi afae amoga asili, Ea midadi dilia gagoma, waini, olife susuligi, bulamagau magobo amola sibi magobo amo nabuane fifili afae moma. Dilia eso huluane Hina Godema nodoma: ne hamoma.
І будеш ти їсти перед лицем Господа, Бога свого, у місці, яке Він вибере, щоб Ім'я́ Його перебува́ло там, десятину збіжжя свого, виноградного соку свого, і оливки своєї, і перворідних худоби своєї великої й худоби своєї дрібно́ї, щоб навчився ти боятися Господа, Бога свого, по всі дні.
24 Be Godema nodomu sogebi da dilia diasu baligili sedade ba: sea, amola ‘daide’ amo Gode da dima hahawane i amo da amoga gaguli masunu da hamedei ba: sea, agoane hamoma.
А коли дорога буде занадто довга для тебе, так що не зможеш поне́сти того́, бо буде занадто далеке від тебе місце, яке вибере Господь, Бог твій, щоб покласти Ім'я́ Своє там, коли поблагосло́вить тебе Господь, Бог твій,
25 Dia ha: i manu ‘daide’ bidi lale, muni fawane Godema nodone sia: ne gadosu sogebi amoga gaguli masa.
то даси в сріблі, і зав'яжеш те срібло в руці своїй, і пі́деш до місця, яке вибере Господь, Бог твій.
26 Amogawi, amo muniga dilia hanai lama. Ohe hu, sibi mano, waini hano o agoai hano - amo lale, dilia Hina Gode ba: ma: ne, dilia amola dilia sosogo fi da hahawane moma: mu.
І витратиш те срібло на все, чого буде жадати душа твоя, — на худобу велику й худобу дрібну, і на вино, і на п'янки́й напі́й, і на все, чого зажадає від тебе душа твоя, і будеш ти їсти там перед лицем Господа, Бога свого, і будеш тішитися ти та дім твій.
27 Dilia Lifai dunu dilia moilai ganodini esala amo mae gogolema. Bai ilia da soge hame gagusa.
А Левит, що живе́ по брамах твоїх, — не кидай його, бо нема йому частки й спа́дку з тобою.
28 Ode osodayale huluane gidigisia, dilia ha: i manu legei ‘daide’ amo gaguli misini dilia moilai amo ganodini legema.
На кінці трьох років відділиш усю десятину свого врожаю в тім році, і покладеш у брамах своїх.
29 Amo ha: i manu da Lifai (bai ilia da soge hame gagusa), ga fi, guluba: mano amola didalo dilia moilai ganodini esala amo moma: ne gilisima. Ilia da misini ilia hanaiga manu. Dilia da agoane hamosea, Hina Gode da dilia hawa: hamosu huluane hahawane dogolegelewane fidimu.
І при́йде Левит, бо нема йому частки й спа́дку з тобою, і прихо́дько, і сирота, і вдова, що в брамах твоїх, і будуть їсти й наси́тяться, щоб поблагослови́в тебе Господь, Бог твій, у кожному чині твоєї руки, що будеш робити.
