Asunasi Dunu Ilia Hou 15
1 Be eno dunu ilia da Yudia soge yolesili, A:dioge moilaiga misini, Yesuma fa: no bobogesu dunuma amane olelei, “Dilia da Mousese ea Sema defele, gadofo damusu hou hame hamosea, Gode Ea gaga: su hou hamedafa ba: mu!”
А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: „Якщо ви не обріжетеся за звича́єм Мойсеєвим, то спастися не можете“.
2 Amo olelebeba: le, Bolo amola Banaba: se da ilima sia: ga gegei. Amalalu, Yesu Ea fa: no bobogesu fi dunu da fofada: nanu, Bolo, Banaba: se, amola A: dioge dunu mogili ili asunasi. Ilia da Yelusaleme moilai bai bagade amoga asunasi dunu amola asigilai dunu, ilima bai adole ba: musa: gini asunasi.
Коли ж суперечка повстала й чимале змага́ння в Павла́ та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло́ та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апо́столів й старших у Єрусалим.
3 Sese dunu da amo dunu asunasi. Ahoanoba, ilia Finisia amola Samelia, amo soge baligilaloba, dunu fi ilima Dienadaile dunu da sinidigili Godema buhagi amo olelebeba: le, Yesu Ea fa: no bobogesu dunu da hahawane bagade ba: i.
Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікі́ю та Самарі́ю, розповідаючи про поганське наве́рнення, і радість велику чинили всім браттям.
4 Ilia Yelusaleme moilai bai bagade amoga doaga: le, Yesu Ea fa: no bobogesu dunu huluane, asunasi dunu amola asigilai dunu huluane, ilima hahawane bagade yosia: i. Ilia hou hamoiba: le, Gode da gasa bagade hamoi, amo huluane ilia Yelusaleme fi ilima olelei.
Коли ж в Єрусалим прибули́ вони, були прийняті Церквою, та апо́столами, та старши́ми, і вони розповіли́, як багато вчинив Бог із ними.
5 Be mogili Yesu Ea fa: no bobogesu fi dunu, ilia da Fa: lisi gilisisu amo ganodini esalu dunu, amo da wa: legadole amane sia: i, “Musa: hame lalegagui Dienadaile dunu ilia Yesu Ea hou lalegagusia, ilia gadofo damuma: mu amola Mousese ea Sema huluane nabawane hamoma: mu!”
Але дехто, що вві́рували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрі́зувати й наказати, щоб Зако́на Мойсеєвого берегли.
6 Amaiba: le, asunasi dunu amola sese asigilai dunu, amo hou fofada: musa: gilisi.
І зібрались апо́столи й старші, щоб розглянути справу оцю.
7 Sedagawane fofada: nanu, Bida da wa: legadole amane sia: i, “Na fi dunu! Dilia dawa: ! Musa: ninia fi amo ganodini, Gode da na da Dienadaile dunuma Ea Sia: Ida: iwane Gala olelemusa: , ilegei dagoi.
Як велике ж змага́ння повстало, Петро встав і промовив до них: „Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене́, щоб погани почули слово Єва́нгелії через у́ста мої, та й увірували.
8 Gode da dunu huluanedafa ilia asigi dawa: su liligi dawa: E da Dienadaile dunuma hahawane bagade amo olelema: ne, Ea musa: Ea A: silibu Hadigidafa Gala ninima iasu amo defele, E da Dienadaile dunuma i dagoi.
І засві́дчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам,
9 E da ilima amola ninima hou hisu hisu hame hamoi. E da defele hamoi dagoi. Ilia da Yesu Ea hou dafawaneyale dawa: beba: le, Ea da ilia wadela: i hou gogolema: ne olofoi.
і між нами та ними різни́ці Він жодної не вчинив, очистивши вірою їхні серця.
10 Amaiba: le, dilia da abuliba: le Godema ougima: ne ado ba: ma: bela: ? Ninia amola ninia aowalali dunu da amo musa: sema bagade liligi dioi bagade ba: beba: le, hamomu da hamedeiwane ba: i. Amaiba: le, abuliba: le amo dioi bagade liligi Yesu Ea fa: no bobogesu dunuma olelesala: ?
Отож, чого Бога тепер споку́шуєте, щоб учням на шию покласти ярмо́, якого ані наші отці, ані ми не здола́ли поне́сти?
11 Hame mabu! Hina Yesu Gelesu da ninima hahawane dogolegele iabeba: le, ninia Ea hou dafawaneyale dawa: be amola nini Helo logoga ahoasu ga: i dagoi ba: sa. Musa: hame dawa: su dunu da amo hou defele, Yesu Ea gaga: su hou ba: sa!”
Та ми віруємо, що спасе́мося благода́ттю Господа Ісуса так само, як і вони“.
12 Banaba: se amola Solo da Gode Ea gasa bagade musa: hame ba: su dawa: digima: ne olelesu hou ela da Dienadaile dunu fi amo ganodini hamoi, amo ilima olelelaloba, dunu gilisisu da ouiya: le esalu.
І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знаме́на та чу́да вчинив через них Бог між поганами!
13 Ela sia: dagobeba: le, Ya: mese amane sia: i, “Na fi dunu! Nabima!
Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: „Мужі-браття, послухайте також мене.
14 Gode da Dienadaile dunu fi ilima Ea asigi hou olelema: ne, Ema fa: no bobogema: ne dunu fi ilegei dagoi. Saimone da amo hou ninima olelei dagoi.
Си́мон ось розповів, як зглянувся Бог від поча́тку, щоб вибрати люд із поганів для Йме́ння Свого.
15 Musa: balofede dunu ilia sia: Gode Sia: Dedei Buga ganodini dedei diala da amo hou defele olelesa, amane,
І пророчі слова́ з цим погоджуються, як написано:
16 ‘Hina Gode da amane sia: sa; Hobea, Na da bu misini, Da: ibidi ea hina bagade hou bu wa: lesimu. Amo da wadela: lesiba: le dafai, be Na da bu hahamomu.
„Пото́му вернуся, і відбуду́ю Давидову ски́нію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її,
17 Amasea, eno osobo bagade fifi asi gala dunu da Nama doaga: mu. Na da Na fi ganodini esaloma: ne, Dienadaile dunu ilegei dagoi. Amo dunu huluane da nama misunu.
щоб шукали Господа люди зосталі та всі наро́ди, над якими Ім'я́ Моє кликано, — говорить Господь, що чинить це все!
Господе́ві відвіку відо́мі всі вчинки Його“. (aiōn g165)
19 Ya: mese da eno amane sia: i, “Na agoane dawa: ! Dienadaile dunu ilia waha Godema sinidigilala, ilima ninia se imunu da defea hame galebe.
Тому ду́маю я, щоб не турбувати поган, що до Бога наверта́ються,
20 Be amo hou fisili, ninia ilima meloa dedene imunu da defea. Amane, ‘Ha: i manu da loboga hamoi ogogosu ‘gode’ o wadela: i a: silibu ilima imunusa: lai dagoiba: le sema hamoi, amo mae moma. Amola wadela: i uda lasu hou amola sama da ea sama adole lasu hou, amo agoai hou huluane mae hamoma. Amola maga: me mae moma amola ohe fi amo da galogoa ga: iba: le medoi amo mae moma!’
але написати до них, щоб стри́мувались від занечи́щення і́дольського, та від блу́ду, і задушени́ни, і від кро́ви.
21 Bai Mousese ea Sema da musa: amola wali, ilia Sa: bade eso huluane sinagoge diasu ganodini idilala. Amola ilia da moilai huluane amo ganodini, ea sia: olelelala.”
Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавенда́вна, і щосуботи читають його в синагогах“.
22 Amalalu, asunasi dunu, sese asigilai dunu amola Yesu Ea fa: no bobogesu dunu huluane, fofada: nanu, ilia gilisisu amoga dunu enoma ilegemusa: dawa: i galu. Amo dunu ilia amola Bolo amola Banaba: se, A:dioge moilaiga asunasimusa: dawa: i. Ilia da dunu aduna, amo Yudase (eno dio da Basaba: se, ) amola Sailase, ela hou hahawane ba: i. Amaiba: le, ilia da amo dunu asunasi.
Тоді постановили апо́столи й старші з ці́лою Церквою вибрати му́жів із них, і послати до Антіохі́ї з Павло́м та Варна́вою Юду, що зветься Варса́вва, і Силу, му́жів проводирів між братами,
23 Ilia meloa dedene, ili gaguli masa: ne i, amane, “Ninia asunasi dunu amola sese asigilai dunu - dilia olalali - ninia da dili Dienadaile dunu A: dioge moilai, Silia soge amola Silisia soge amo ganodini esala, dilima asigi sia: sa.
написавши свої́ми руками оце́: „Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохі́ї, і Си́рії, і Кілікі́ї: Вітаємо вас!
24 Ninia gilisisu dunu mogili da asili, ilia sia: beba: le dilima se bagade iasu, amo ninia nabi dagoi. Be amo hou hamomusa: , ninia da ilima hamedafa sia: i.
Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не дору́чували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі,
25 Amaiba: le, ninia gilisili, fofada: nanu, dilima ilegei adole iasu dunu asunasimusa: dawa: i galu. Ela da ninia dogolegei na: iyado Banaba: se amola Bolo sigi masunu.
то ми постановили однодушно, зібравшися, щоб о́браних мужів послати до вас із коханими нашими — Варнавою та Павло́м,
26 Banaba: se amola Bolo da Hina Gode Yesu Gelesu Ea hawa: hamobeba: le, eno dunu ilia ela medole legemusa: dawa: i galu.
людьми́ тими, що ду́ші свої віддали́ за Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа.
27 Defea! Ninia Yudase amola Sailase, dilima asuna ahoa. Ela da lafidili, nini meloa dedei liligi defele dilima adole imunu.
Тож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме.
28 Gode Ea A: silibu Hadigidafa Gala amola nini, da asigi dawa: su afadafa hamoi dagoi amane. Dilia dioi bagade liligi amoma mae dawa: ma. Be hagudu dedei liligi fawane nabawane hamoma.
Бо зво́лилось Духові Святому і нам, — тягару́ вже нія́кого не наклада́ти на вас, окрім цього необхідного:
29 ‘Ha: i manu da loboga hamoi ogogosu ‘gode’ ma wadela: i a: silibu ilima imunusa: lai dagoiba: le sema hamoi, amo mae moma. Maga: me mae moma. Ohe fi amo da galogoa ga: iba: le medoi amo mae moma. Amola wadela: i uda lasu hou huluane mae hamoma. Amo liligi huluane fisili, dilia hou ida: iwane hamosu dunu agoane ba: mu. Dilima asigisa!’
стри́муватися від ідольських жертов та крови, і задушени́ни, та від блу́ду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!“
30 Ilia da sia: adole iasu dunu asunasi. Ilia da A: dioge moilaiga doaga: le, ilia sia: beba: le, Yesu Ea fa: no bobogesu fi dunu huluane da gilisi dagoi. Amalalu, ilia da ilima meloa dedei i.
Посланці́ ж прийшли в Антіохі́ю, і, зібравши наро́д, доручили листа.
31 Ilia da amo sia: idibiba: le, amola asigi sia: amo ganodini dedei ba: beba: le, hahawane bagade ba: i.
А перечитавши, раділи з поті́шення того.
32 Yudase amola Sailase, (ela amola da balofede hou dawa: i) ela da ilima mae beda: iwane, ilia dogo denesima: ne amola gasa ima: ne, sia: sedagawane olelei.
А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьо́рували та зміцняли братів.
33 Ela da amo moilaiga esalu, Yesu Ea fa: no bobogesu fi dunu da ela olofoiwane ela asunasi dunuma buhagima: ne asunasi.
А як перебули́ вони там якийсь час, то брати їх відпустили з миром до тих, хто їх вислав.
34 Be Sailase da amogawi bu esalumusa: dawa: i.
Але Сила схотів лиши́тися там, а Юда вернувся до Єрусалиму.
35 Bolo amola Banaba: se ela amola da A: dioge moilaiga esalu. Ela amola eno dunu bagohame da gilisili Hina Gode Ea sia: Ida: iwane olelelalu.
А Павло з Варнавою в Антіохії жили́, навчаючи та благові́стячи ра́зом із іншими багатьома́ Слово Господнє.
36 Fa: no, Bolo da Banaba: sema amane sia: i, “Defea! Ninia buhagili, ninia musa: moilaiga nini Hina Gode Sia: olelei, ninia fi dunu ilia waha esalebe hou ba: musa: masunu da defea!”
А по декількох днях промовив Павло́ до Варнави: „Ходімо знов, і відвідаймо наших братів у кожному місті, де ми провіщали Слово Господнє, — як вони пробува́ють“.
37 Banaba: se da Yone Maga sigi masunu dawa: i galu.
А Варнава хотів був узяти з собою Івана, що зва́ний був Ма́рком.
38 Be Bolo da amo dunu sigi masunu higa: i galu. Bai Yone Maga da musa: ea hawa: hamosu mae dagole, Ba: mafilia soge udigili yolesili, sinidigili buhagi.
Та Павло́ вважав за потрібне не брати з собою того, хто від них відлучився з Памфілії, та з ними на працю не йшов.
39 Bolo amola Banaba: se, da sia: ga gegei. Sia: ga bagade gegeiba: le, ela da afafai. Banaba: se da Yone Maga oule asili, foga ahoasu dusagai amo ganodini fila heda: le, Saibalase ogaga doaga: musa: asi.
І повстала незгода, і розлучились вони між собою. Тож Варнава взяв Ма́рка, і попли́нув до Кіпру.
40 Be Bolo da fidisu dunu eno amo ea dio Sailase amo ilegele, yolesili asi. Ahoabeba: le, Gode da ela hahawane dogolegele fidima: ne, Yesu Ea fa: no bobogesu fi dunu da Godema sia: ne gadoi.
А Павло вибрав Силу й пішов, Божій благода́ті братами доручений.
41 Ela da Silia amola Silisia, amo soge ganodini Gode Ea fa: no bobogesu fi huluane ilima gasa ima: ne lalu.
І проходив він Си́рію та Кілікі́ю, Церкви́ зміцнюючи.
