2 Hou Olelesu 23
1 Gobele salasu dunu Yihoida da ode gafeyale ouesalu, A:dalaia fadegamusa: dawa: i. E da dadi gagui ouligisu dunu biyale e fidima: ne ilegei. Ilia dio da A: salaia (Yihoula: me egefe), Isiama: iele (Yihouhaina: ne egefe), A:salaia (Oubede egefe), Ma: iasia (Ada: iya egefe), amola Ilisiafa: de (Sigalai egefe).
А сьо́мого року зміцнився Єгояда й прийняв сотників: Азарію, Єрохамового сина, і Ізмаїла, сина Єгохананового, і Азарію, сина Оведового, і Маасею, сина Адаї, і Елісафата, сина Зіхрієвого, — в умову з собою.
2 Ilia da Yuda moilai bai bagade amoga asili, Lifai fi dunu amola sosogo fi huluane ilia ouligisu dunu amo bu Yelusalemega oule misi.
І обійшли вони Юду, і зібрали зо всіх Юдиних міст Левитів та голів Ізраїлевих домів, і прийшли до Єрусалиму.
3 Ilia huluane da Debolo Diasu ganodini gilisili, amogawi hina bagade egefe Youa: sie, e hana bagade hawa: hamoma: ne ilegei. Yihoiada da ilima amane sia: i, “Hina bagade bogoi amo ea mano da goea! Hina Gode da hina bagade Da: ibidi egaga fi dunu da hina bagade hamoma: ne ilegele sia: i. Amaiba: le, Youa: sie da hina bagade hamomu.
І ввесь збір склав у Божому домі умову з царем. І сказав їм Єгояда: „Оце царськи́й син буде царювати, як говорив Господь про Давидових синів.
4 Ninia da agoane hamomu. Dilia gobele salasu dunu amola Lifai fi dunu da Sa: bade eso hawa: hamomusa: masea, mogi udiana amoga afae da Debolo Diasu Logo Ga: su sosodo aligima: ne sia: ma!
Оце та річ, яку зробите: третина з вас, що прихо́дите в суботу, із священиків та з Левитів, будете за придве́рних біля порогів.
5 Mogi udiana afae eno da hina bagade uda ea diasu sosodo aligima: ne sia: ma! Mogi udiana amoga, eno da Debolo Bai Logo Ga: suga sosodo aligima: ne sia: ma! Dunu huluane da Debolo Diasu gagoi ganodini gilisima: ne sia: ma!
А третина — при царсько́му домі, а третина — при брамі Єсод, а ввесь наро́д — у подві́р'ях Господнього дому.
6 Gobele salasu dunu amola Lifai fi dunu amo da hawa: hamomusa: misi, ilia fawane da Debolo Diasu ganodini golili sa: imu. Bai ilia fawane da nigima: dodofei. Eno dunu huluane da Hina Gode Ea hamoma: ne sia: i defele, gadili aligima: mu.
І нехай не входить до Господнього дому ніхто, окрім священиків та тих, хто прислуго́вує із Левитів, — вони вві́йдуть, бо освя́чені вони, а ввесь народ буде пильнувати Господньої сторо́жі.
7 Lifai fi dunu da hina bagade sisiga: le leluwane, gegesu gobihei duga: le gadolewane, hina bagade Youa: sie noga: le gema: mu! E da habidili ahoasea, dili e sigi masa. Nowa da Debolo ganodini golili sa: imusa: dawa: sea, amo medole legema!”
І оточать Левити царя навко́ло, кожен із своєю зброєю в руці своїй; а хто чужий увійшов би до дому, нехай буде забитий! І будете ви з царем при вході його та при виході його“.
8 Ouligisu dunu ilia da Yihoida ea hamoma: ne sia: i defele hamoi. Ilia da ilia dunu, gilisisu amo da Sa: bade esoga helefi amola gilisisu amo da Sa: bade esoga hawa: hamonanu, amo huluane Yihoidama oule asi.
І зробили Левити та ввесь Юда все, що наказав священик Єгояда. І взяли кожен людей своїх, що приходять у суботу та відходять у суботу, бо священик Єгояда не звільнив черг.
9 Yihoida da musa: hina bagade Da: ibidi ea goge agei amola ludasa: besa: le da: igene ga: su liligi huluane Debolo diasu ganodini modaligi, amo lale, ouligisu dunu ilima i.
І дав священик Єгояда сотникам ра́тища, і малі щити́, і інші щити́, що належали цареві Давидові, що були в Божому домі.
10 Amola e da dunu ilia gegesu gobihei duga: le gadole, amo hina bagade Youa: sie gemusa: , Debolo diasu midadi sisiga: le dadalema: ne asunasi.
І поставив він увесь народ, а кожен мав свою зброю в руці своїй, від правого боку дому аж до лівого боку дому, при же́ртівнику та при домі, навко́ло біля царя.
11 Amalalu, Yihoida da Youa: sie amo gadili oule asili, hina bagade habuga ea dialuma da: iya figisili, meloa amo ganodini da hina bagade ilia sema dedei ema i. Amalalu, e da Youa: sie ea dialuma da: iya susuligi sogagala: le, e Yuda hina bagade hamoma: ne mogili gagale ilegei. Dunu huluane da lobo fane, amane wele sia: i, “Hina bagade da sedagili esalumu da defea!”
І ви́вели вони царсько́го сина, і поклали на нього корону та звої Зако́ну. І зробили вони його царем, і пома́зали його Єгояда та сини його, та й крикнули: „Нехай живе цар!“
12 Hina bagade uda A: dalaia da sosodo aligisu dunu amola gilisi dialu dunu ilia nodosa gugulubi amo nababeba: le, e da hehenaia Debolo diasuga doaga: loba, dunu bagohame amogawi gilisi dialebe ba: i.
І почула Аталія голос наро́ду, що бігав та сла́вив царя, і прийшла до наро́ду до Господнього дому.
13 Amogawi, e da hina bagade gaheabolo, Yuda fi ilia hou defele, duni bugi bagade Debolo Diasu logo holeiga dialu, amo dafulili lelebe ba: i. Ouligisu dunu huluane amola dalabede fulabosu dunu ilia da e sisiga: le lelefulu. Amola dunu huluane da hahawane wele sia: nanebe amola dalabede fulabolalebe ba: i. A: dalaia da bagadewane da: i dioiba: le, ea abula gadelale, ha: giwane amane wele sia: i, “Hohonosu! Hohonosu da doaga: i dagoi.”
І побачила вона, аж ось цар стоїть на помо́сті своїм при вході, а при царі зверхники та су́рми, а ввесь народ краю радіє та сурми́ть у су́рми, а співаки — з музичними знаря́ддями, що подавали до ві́дома знаки́ на хвалу́. І роздерла Аталія шати свої та й крикнула: „Змова, змова!“
14 Yihoida da A: dalaia amo Debolo diasu sogebi ganodini medole legei ba: mu higa: i galu. Amaiba: le e da dadi gagui wa: i ouligisu dunu ilima amane hamoma: ne sia: i, “A: dalaia amo sosodo aligisu dunu ilia dadalei dogoa amoga gadili oule masa. Nowa da e gesea, amo medole legema!”
А священик Єгояда наказав сотникам, поставленим над ві́йськом, і сказав до них: „Виведіть її поміж шере́ги, а хто інший пі́де за нею, — нехай буде забитий мече́м!“Бо священик сказав: „Не заб'єте її в Господньому домі!“
15 Ilia da A: dalaia gagulaligili, hina bagade diasuga gaguli oule asili, Hosi Logo Ga: sua amogai, e medole legei dagoi.
І зробили їй про́хід, і вона вийшла входом Кінської брами до царсько́го дому, і там забили її.
16 Gobele salasu dunu Yihoida da amane hamoma: ne sia: beba: le, hina bagade Youa: sie amola Yuda fi dunu da Hina Godema ilia da Ea fidafa fawane esaloma: ne, dafawane ilegele sia: su hamoi.
І склав Єгояда умову між собою й між усім наро́дом та між царем, щоб бути народом Господнім.
17 Amalalu, dunu huluane da ogogosu ‘gode’ Ba: ile ea debolo diasuga asili, amo mugululi, wadela: lesi. Ilia da oloda amola loboga hamoi ‘gode’ agoai liligi loboga hamoi, amo huluane gugunufinisi. Amola ilia da oloda amo ilia midadi, Ba: ile gobele salasu dunu Ma: da: ne, medole legei dagoi.
І ввійшов увесь наро́д до Ваалового дому, та й порозбива́ли його та же́ртівники його, і бовва́нів його зо́всім полама́ли, а Маттана, Ваалового священика, убили перед же́ртівниками.
18 Yihoida da gobele salasu dunu amola Lifai fi dunu amo Debolo Diasu ouligima: ne asunasi. E da ilima ilia da hina bagade Da: ibidi ilima ilegei hawa: hamosu, amola Mousese ea Sema defele, Hina Godema gobele salasu hawa: hamoma: ne sia: i. Amola ilia gesami hea: lala dusu hou amola lolo nasu hou huluane ouligima: ne sia: i.
А в Господньому домі Єгояда віддав уря́ди на руку священиків та Левитів, яких поділив Давид над Господнім домом, щоб прино́сити Господні цілопа́лення, як написано в Мойсеєвім Зако́ні, з радістю та зо співом, за уста́вом Давидовим.
19 Amola Yihoiada da sosodo aligisu dunu amo Debolo Logo Ga: su ouligima: ne ilegei. Ilia hawa: hamosu da nigima: hamoi dunu Debolo ganodini golili dasa: besa: le, ilia logo ga: musa: ilegei.
А при брамах Господнього дому поставив він придве́рних, щоб не ввійшов хто будь-чим нечистий.
20 Amalalu, e amola dadi gagui wa: i ouligisu dunu amola hina bagade da: i sosodo aligisu dunu, ilia da hina bagade amo Debolo diasu fisili, hina bagade diasuga oule asi. Dunu huluane da ili bobogei. Youa: sie da Sosodo Aligisu Logo Ga: su amoga hina bagade diasu golili sa: ili, hina bagade fisu amoga fila heda: i.
І взяв він сотників, і вельмож, і тих, що старшину́ють над наро́дом, та ввесь наро́д кра́ю, і відвели́ царя з Господнього дому. І ввійшли вони через горі́шню браму до царсько́го дому, і посадили царя на троні царства.
21 Dunu huluane da hahawane bagade ba: i. Moilai bai bagade da olofosu ba: i. Bai A: dalaia da gegesu gobiheiga fane legei dagoi ba: i.
І радів увесь народ кра́ю, а місто заспоко́їлося. А Аталію вбили мече́м.
