Luka 7
1 bwiko Yeecu dim dikero gwam ca yi nobo tiye cin do ken kafarnaum
Коли [Ісус] закінчив говорити до народу, який слухав Його, то зайшов до Капернаума.
2 fiya cuwo nii kwene durko nuwa diker dor Yeecu ri, contwom nobo dur yahudawa ro, a ken co na bou na twam canga ceu
Раб одного сотника, яким він дорожив, тяжко захворів і був при смерті.
3 la cin bou Yeecu nin cin ken co yi co ti ki “nii wo lam wo ma macinen wo tiye
Почувши про Ісуса, сотник надіслав до Нього юдейських старійшин просити Його, щоб прийшов зцілити раба.
4 wori ci cwi bitene nye ti co ca munyinen bi kur kwamaro urcalimau
Прийшовши до Ісуса, вони щиро благали Його, кажучи: «Він достойний, щоб Ти зробив це для нього,
5 nyori Yeecu bwan cinen ten. la fiya cuwo ci dadom kange kuweri, nii kwene durko twom farub cebo a yi co, teluwe kwom de dor mwero, wori ma labo wo mwabouti lomiyeu
бо він любить наш народ і побудував нам синагогу».
6 nyori ma tubo dor miro na nii wo lami mwa bouti cinen, tok ka ker koni, canga mi an kwam.
Ісус пішов разом із ними. І коли Він був недалеко від дому, сотник надіслав своїх друзів сказати Йому: «Господи, не турбуйся, бо я не достойний, щоб Ти увійшов під мій дах.
7 mo keneu, mi nii woki bi kwang kere dor nob kwenebo kang mikeu, nyi wo mi yari, co ya kange mi bouri, co bou, canga miu no ca ma wori can mani
Тому й себе я не вважав гідним, щоби прийти до Тебе, але скажи [лише] слово, і одужає мій слуга.
8 la Yeecu nuwa wori, co nyiman nii wo, con yila nobo bwan cinententiye, con yii ci, “miyi komti, mor kiraila gwam, ma fiyobo nii ki bilen ke na weu.
Бо і я людина підвладна й маю під своєю владою підлеглих воїнів. Кажу одному: „Іди!“– і він іде, а іншому: „Прийди!“– і він приходить, і рабу моєму: „Зроби це!“– і він робить».
9 fiya cuwo nobo ca twome a yilaure loweri, ci fiya canga wo twam
Почувши це, Ісус здивувався, обернувся до народу, що йшов за Ним, та промовив: «Кажу вам: навіть в Ізраїлі Я не знайшов такої великої віри».
10 kutanbo bwiko cuwori
Повернувшись додому, посланці знайшли раба здоровим.
11 Yeecu yaken cinar loro kange ci cuwoti ki Naim, nob tomange cebo fiya nob ducce woya kange ceu
Наступного дня [Ісус] пішов до міста, що зветься Наїн; разом із Ним ішли Його учні та великий натовп.
12 la ci bi dom kangenyilo cinar loreu di, cin ki nii kange wo bwiyam meu, cobwe wiin nece nin [wuro] nawiye kwale nubo ducce cinar loron wo kange co.
Коли ж Він наблизився до воріт міста, саме виносили померлого, єдиного сина в матері, котра була вдовою; разом із нею було чимало народу з міста.
13 Yeecu to cori, cin bunang co cin yii co, “ciire wiye”
Побачивши її, Господь змилосердився над нею й сказав: «Не плач!»
14 la conyaa con tei kwanni wo ci tuu bilen do cika nobo tum ki bilen nen tim cok con yico, bwe, mi kwenu”
І, підійшовши, торкнувся труни, а ті, що її несли, зупинилися. Тоді [Ісус] промовив: «Юначе! Кажу тобі, встань!»
15 bilen do kwenum, nyoten tok ka kereko, Yeecu neken co nece nin
Мертвий піднявся, сів та почав говорити. І [Ісус] віддав його матері.
16 la tai to tam ci gwam, cin yoten ci caklang kwama ti,” nii tomange kwama dur kwennu more nye kwama to nobo loceu
Усіх охопив страх, і прославляли Бога, кажучи: «Великий пророк з’явився між нами!» і «Бог прийшов на допомогу своєму народові!»
17 fulen kere wo dor Yeecu yalti bi ten yahudiya gwam kange buro bi dom kange ceu
І розійшлася ця звістка про Нього по всій Юдеї та по всій тій країні.
18 bibei tomange yuwana yi co dike buro gwam
Учні Івана сповістили його про все це. І він, прикликавши двох своїх учнів,
19 la yuwana cuwo bi bei tomange ce yob, tom ciYeecu nin ciya me co” mo nii bou tiye kakaa nyo nintang kane?
надіслав їх до Господа спитати: ―Ти Той, Хто має прийти, чи нам чекати іншого?
20 cin bo bidom Yeecu nin di cin toki, “yuwana nii yuu mwem tiye tom nyo munen ki nyi me, “mo wo bou tiye kakaa nyi nintang kange?”
Прийшовши до Нього, чоловіки сказали: ―Іван Хреститель надіслав нас до Тебе спитати: «Ти Той, Хто має прийти, чи нам чекати іншого?»
21 tabbo cin twabangum nubo ki twira kange wo ki yuwa kelkeleb beu, nobon fukmau, cin neci toka fiye.”
Саме тоді Він зцілив багатьох від хвороб, недуг та злих духів і багатьом сліпим дарував зір.
22 la Yeecu ciya cinen ki, kom ya ko yi yuwana, dike nuwa kime towe kange dike ka nuwa fukma tofiyeti kilendo ya yamti, walebbo cin twam, nubo mani nuwa tiye ti nuwai, nobo bwiyame kwennum, fuwabbo nuwa fulen keret
У відповідь Він сказав: ―Ідіть і скажіть Іванові те, що ви бачили та чули: сліпі прозрівають, каліки ходять, прокажені очищаються, глухі чують, мертві оживають, а бідним проповідується Добра Звістка.
23 nii wo ne bilen keret dikero mi matiyeri nii bibwiyer,
І блаженний той, хто не спокуситься через Мене.
24 bwiko bi bei tomange yuwana cuwe, Yeecu yici kerdor yuwana,”ye ka crr yera ka totiye? yerayuwana moktiye ka
Коли посланці Івана відійшли, [Ісус] почав говорити народові про Івана: «На що ви ходили подивитися в пустелю? На тростину, розхитану вітром?
25 ye ka cer yera ka owe? nii ki kulendo twaba nyeu to, nubo ki kulenkyemereu, ci nuwa lima ti loni liyabe
На кого ви виходили дивитись? На людину, одягнену в м’яку одежу? Але ж ті, що розкішно одягаються й живуть у розкоші, знаходяться в царських палацах.
26 ye ka ya yera ka towe? nii tomange kwama ong mi yi komti la nii tomange
То на кого ви ходили дивитись? На пророка? Так, Я кажу вам, навіть більше, ніж на пророка!
27 wuro co nii ci mulangi cer ki “to mi tom mweu ni tomange ti kaa mo wo a ywelmwen nuretiye
Він той, про кого написано: „Ось Я посилаю Мого посланця перед обличчям Твоїм, який приготує дорогу перед Тобою“.
28 mi yi komti mor nubo natub bowe, mani na yuwana, nyori nii wo na bi duware mor liyar kwama reu laco
Кажу вам: нема більшого за Івана серед народжених жінками, але найменший у Царстві Божому більший за нього».
29 la nubo gwam, ki nob yuwana kyemerek nuwa nyori, cin ciya kwama nii wucake, wori cin yuu cinenen mwembo ki yuu mwemer yuwana
Весь народ, а також і митники, що слухали Його, визнавши справедливість Бога, хрестились хрещенням Івана.
30 la fariciyawa kange nubo nyimom werfundeu cin dike kwama yo keb dor circu, nyori ci yuu cinen bo mwem yuwanam bo tiye? cinan ye?
А фарисеї та законники відкинули волю Божу про себе й не хрестились у нього.
31 “kange ye ma mwer nubo kaldo wo canne tiye? cinanye?
«Із ким Мені порівняти людей з цього покоління, – сказав [Ісус], – і на кого вони схожі?
32 cina bi bei malorti fiye miyeka dikereu, wo yim yiye la cuwo kange yi co ki,”min cuu lira mwa yelbo yila, min ka nuwe bware, mwa cibo wiye
Схожі на дітей, котрі сидять на базарі та кличуть одне одного, кажучи: „Ми грали вам на сопілці, а ви не танцювали. Ми співали вам жалібні пісні, а ви не плакали“.
33 nyo yuwana nii yuu mwem tiye bou mani cati, mani noti, ki wi ki ninga “
Прийшов Іван Хреститель, який не їсть хліба й не п’є вина, а ви кажете: „Має демона!“
34 bi bwe nifire bou, ti cai ti noi ri, kom ki kucunu kange nii no nyom tiye, farnob yuwana kyeme kange nii ki bwiran kere,
Прийшов Син Людський, Який їсть і п’є, а ви кажете: „Ось чоловік – ненажера й п’яниця, приятель митників та грішників“.
35 nyore yuleng bi beyo loce ki warke
Однак мудрість виправдана всіма її дітьми».
36 na wori, wiin mor fariciyawa cuwo Yeecu na ci ca cari wari la bwiko Yeecu doken lon fariciyawari, cin yiken fiye caka carik, na cincam cartori,
Один із фарисеїв запросив Його поїсти з ним. Зайшовши в дім фарисея, [Ісус] сів за стіл.
37 nawiye kange wii cinar lor wo nii bwiran ke kambo cin nyimom Yeecu doken loh bwe fariciyawa ca kacarik di, cin bou ki nuwan alabata, kundo limi yeu
І ось одна жінка з того міста, яка була грішницею, дізналася, що Він сидить за столом у домі фарисея. Вона принесла алебастровий глечик із дуже дорогим миром
38 contibidom kange Yeecu fiye na ceko wiye co ci wiyeti, con yoten yibong na Yeecu ko ti ki mwem num cem, belti nuwang na cek
та, припавши до ніг [Ісуса] ззаду, плачучи, почала слізьми обмивати Його ноги й волоссям своєї голови витирати їх, цілувала Його ноги й мастила миром.
39 la fariciyawa wo cuwo Yeecu, to nyori, co ti kwabi ner cer ki, na nii wo bwe tomange ri no cikin nyimom we nawiye tiye nii bwiran ke'
Побачивши це, фарисей, який запросив [Ісуса], подумав собі: ―Якби Він був пророком, то знав би, що жінка, яка торкається до Нього, – грішниця.
40 Yeecu yi co cmon min wi dike ma yi nen tiye, ciki toki nii meranka
Тоді Ісус звернувся до нього: ―Симоне, маю тобі щось сказати! Той відповів: ―Говори, Учителю!
41 Yeecu ki nii neka cennek ne nubo yob cend, wiindinari kwini kwob nung, wiineu nung
У одного позикодавця було двоє боржників: один був винен п’ятсот динаріїв, а інший – п’ятдесят.
42 la cin fwe ki yakako, cin dobcinen gwam nyori we more ciye co cwiti wo ducce?
Та оскільки вони не мали, чим віддати, він простив обох. Отже, хто з них буде любити його більше?
43 ciman ciya ki, “mi kwatiri nii wo co dob cin kyemero ducceu. Yeecu yico co ki munwarker dong-dong
Симон відповів: ―Я думаю, що той, якому більше простив. [Ісус] відповів: ―Правильно ти розсудив.
44 Yeecu yila nawiye wonin yi ciman, mun to nuwiye wamin do lomo, mwe ne yebo mwem nirka nam, na wiye wo yibong namiko mwem num ceu, con ki yiri co
І, обернувшись до жінки, сказав Симонові: ―Бачиш цю жінку? Я зайшов у твій дім, а ти не дав Мені води для ніг, вона ж своїми слізьми обмила Мої ноги та волоссям обтерла їх.
45 mwa ma membo ka cikko ma dou feu na wiye wo dobbo beitika na miko
Ти не привітав Мене поцілунком, а вона, відколи Я зайшов, не перестає цілувати Мої ноги.
46 mwa beltimen bo nuwandor, nawiye belti menti nuwan dor
Ти не намастив Моєї голови олією, а вона миром намастила Мої ноги.
47 nyori mi yinenti bwiran kece ducceu cutan wi, wori con nan cwikaducce nii wo cicutan bwiran kece bi duware ri, cwika ceko bi duwar
Тому кажу тобі: прощаються її численні гріхи, бо вона багато полюбила, а кому мало прощається, той мало любить.
48 la con,” yi co, bwiran kemwe cin cutang wi
[Потім Ісус] промовив до неї: ―Прощаються гріхи твої!
49 nubo ci yim wariyeu yotan tokkan kerek butici, we woro cutan bwiran ke tiye
А всі, хто сидів із Ним за столом, почали думати про себе: «Хто Він такий, що й гріхи прощає?»
50 Yeecu yi nawiye wo, bilenke mwe coknen, ya ki nero fwor
Він же сказав жінці: ―Віра твоя спасла тебе, іди з миром.
