Süleymanin Məsəlləri 5
1 Oğlum, mənim hikmətimə diqqət yetir, Qulağını müdrik sözlərimə tərəf çevir.
Мій сину, на мудрість мою уважа́й, нахили своє ухо до мого розуму,
2 Onda dərrakəyə bağlanarsan, Dilin biliyi kənara atmaz.
щоб розважність ти міг стерегти́, а пізна́ння — хай у́ста твої стережу́ть!
3 Əxlaqsız qadının dodağından sanki bal axır, Dili şirin, yağdan yumşaqdır.
Бо кра́пають со́лодощ губи блудни́ці, а у́ста її від оливи масні́ші,
4 Amma aqibəti yovşan kimi acıdır, İkiağızlı qılınc kimi kəskindir.
та гірки́й їй кінець, мов поли́н, гострий, як меч обосі́чний, —
її ноги до смерти спускаються, шео́лу тримаються кроки її! (Sheol h7585)
6 Həyat yoluna fikir vermir, Yolları dolaşıqdır, özü də bilmir.
Вона путь життя не урі́внює, її стежки непевні, і цього не знає вона.
7 İndi, ey övladlar, mənə qulaq asın, Dilimdən çıxan sözlərdən yayınmayın.
Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відхо́дьте від слів моїх уст:
8 Belə qadından uzaq ol, Evinin qapısına yaxın getmə.
віддали́ ти від неї дорогу свою, і не зближа́йсь до дверей її дому,
9 Yoxsa şərəfini yadlara verərsən, Ömrünü zalımlara sərf edərsən.
щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої — для жорстокого,
10 Sənin var-yoxunu yadlar yeyər, Qazancın özgənin evinə gedər.
щоб чужі не наси́тились сили твоєї й маєтку твого́ в чужім домі!
11 Ömrünün sonu çatanda, Canında taqət qalmayanda Ah-nalə çəkərək belə deyərsən:
І будеш стогнати при своєму кінці́, як знемо́жеться тіло твоє й твої сили,
12 «Mən də tərbiyəyə nifrət etdim, Ürəyimdə məzəmmətlərə güldüm!
і скажеш: „Як нена́видів я те напу́чування, а карта́ння те серце моє відкидало!
13 Müəllimimin sözünə baxmadım, Tərbiyəçilərimə qulaq asmadım.
І не слухав я голосу своїх учителі́в, і уха свого не схиля́в до наставників.
14 Camaatın və icmanın arasında Az qala hər cür bəlaya düşəcəkdim».
Тро́хи не був я при кожному злому, в сере́дині збору й громади!“
15 Öz su anbarından, Öz quyunun içməli suyundan iç.
Пий воду з криниці своєї, і теку́че з свого коло́дязя:
16 Niyə sənin qaynaqların küçələrə, Su arxların meydanlara axıb getsin?
чи ж мають на вулицю вилиті бути джере́ла твої, а на площі — потоки твоєї води? —
17 Onlar yalnız səninki olsun, Yadlara paylama.
Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!
18 Qoy çeşmən bərəkətli olsun, Gənc ikən evləndiyin arvadınla xoşbəxt yaşa!
Хай твоє джерело́ буде благослове́нне, і радій через жінку твоїх юних літ, —
19 Sevimli maralın, gözəl ceyranın Həmişə səni öz döşləri ilə doydursun, Onun eşqi ilə məst ol.
вона ла́ня любовна та се́рна прекрасна, її пе́рса напоять тебе кожноча́сно, — впивайся ж наза́вжди коха́нням її!
20 Oğlum, niyə əxlaqsız qadınla məst olmalısan, Yad arvadı qoynuna almalısan?
І на́що, мій сину, ти маєш впиватись блудни́цею, і на́що ти бу́деш приго́ртати груди чужи́нки?
21 İnsanların yolları Rəbbin gözü qarşısındadır, Onların hər addımlarını yoxlayır.
Бож перед очима Господніми всі дороги люди́ни, і стежки́ її всі Він рівняє:
22 Şər insan öz təqsirlərinə görə tutular, Günahının kəməndinə dolanar.
власні провини безбожного схо́плять його, і поворо́ззям свого гріха буде зв'я́заний він,
23 Tərbiyəsizliyi üzündən həlak olar, Hədsiz səfehliyi üzündən azar.
помиратиме він без напу́чування, і буде блукати в великій глупо́ті своїй!
