< Süleymanin Məsəlləri 27 >

1 Sabahkı gününlə öyünmə, Günün nə doğacağını bilməzsən.
Не вихва́люйся за́втрашнім днем, бо не знаєш, що день той поро́дить.
2 Qoy səni özün yox, başqaları tərifləsin, Sənə tərifi öz dilin yox, yad söyləsin.
Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
3 Daşın, qumun çəkisi ağırdır, Səfehin əsib-coşması bunların ikisindən də ağırdır.
Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
4 Hiddət amansızdır, qəzəbsə aşıb-daşar, Paxıllıq daha betərdir, ona necə dözmək olar?
Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть?
5 Aşkar irad gizli məhəbbətdən üstündür.
Ліпше відкрите карта́ння, ніж таємна любов.
6 Dostun vurduğu yara onun sədaqətinə görədir, Amma düşmən öpdükcə öpər.
Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні.
7 Toxun könlü şanı balını belə, rədd edər, Lakin ac olana acı şeylər belə, şirin gələr.
Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке.
8 Yurdundan ayrı düşən insan Bir quş kimi yuvasından ayrı düşür.
Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є.
9 Gözəl ətir və buxurun ürəyə verdiyi ləzzət kimi Dostun nəsihəti də insana xoş gələr.
Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
10 Həm öz dostunu, həm də atanın dostunu tərk etmə, Dara düşəndə qardaşının evinə getmə. Yaxın qonşu uzaq qohumdan yaxşıdır.
Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата!
11 Oğlum, hikmətli ol, qoy qəlbim sevinsin, Onda məni utandırana cavab verə bilərəm.
Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто.
12 Uzaqgörən qabaqcadan şəri görüb ondan qaçar, Cahil isə irəli çıxar, ziyan tapar.
Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються.
13 Özgəyə zamin duranın libasını al, Onu qərib qadın üçün girov saxla.
Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми.
14 Kim ki qonşusunu sübh erkən ucadan salamlar, O zaman salamı söyüş sayılar.
Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому.
15 Davakar qadın yağışda daman damcıya oxşar.
Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове:
16 Onu yel kimi dayandırmaq olmaz, Zeytun yağı kimi ovucda saxlamaq olmaz.
хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе.
17 Dəmir dəmiri itilər, İnsan insanın ağlını iti edər.
Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга.
18 Əncir becərən barını yeyər, Ağasının qayğısına qalan şərəfləndirilər.
Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
19 Sifətin əksi suyun üzünə düşdüyü kimi İnsanın ürəyi də onu elə göstərər.
Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни.
20 Ölüm və Həlak yeri doymadığı kimi İnsanın da gözü doymaz. (Sheol h7585)
Шео́л й Аваддо́н не наси́тяться, — не наси́тяться й очі люди́ни. (Sheol h7585)
21 İsti kürədə qızıl-gümüş yoxlanar, İnsan da başqalarının tərifi ilə tanınar.
Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її.
22 Buğdanı həvəngdəstədə döysən, kəpəyi çıxar, Amma səfehi nə qədər döysən, səfehliyi çıxmaz.
Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його!
23 Sürünə yaxşı bax, naxırına nəzər yetir,
До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди,
24 Nə var-dövlət əbədidir, nə də tac nəsildən-nəslə keçir.
бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
25 Saman yığılandan sonra təzə ot bitəndə, Dağlarda ot biçiləndə
Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, —
26 Quzuların səni geyindirər, Təkələrini satıb tarla ala bilərsən.
будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля,
27 Keçilər sənə yemək üçün o qədər süd verər ki, Bu, evin azuqəsinə, kənizlərinin dolanışığına çatar.
і молока твоїх кіз буде до́сить на ї́жу тобі, на їду́ твого дому, і на життя для служни́ць твоїх.

< Süleymanin Məsəlləri 27 >