Süleymanin Məsəlləri 20
1 Şərab insanları ələ salar, Kefləndirici içki onları dalaşdırar, Sərxoş olan müdrik olmaz.
Вино — то насмі́шник, напій п'янки́й — галасу́н, і кожен, хто блу́дить у ньому, немудрий.
2 Padşahın vahiməsi aslan nərəsinə bənzər, Onu əsəbləşdirən canını itirər.
Страх царя — як рик лева; хто до гніву дово́дить його́, — проти свого життя прогрішає.
3 Münaqişədən çəkinmək insana şərəf gətirər, Hər səfeh davaya girişər.
Слава люди́ні, що гнів покидає, а кожен глупа́к вибуха́є.
4 Mövsümündə kotan sürməyən tənbəl əkinçi Biçin vaxtı heç nə tapmaz.
Лінивий не о́ре із о́сени, а захоче в жнива́ — і нічо́го нема.
5 Ürəyin düşüncələri dərin sulara oxşar, Dərrakəli adam onu çəkib çıxarar.
Рада в серці люди́ни — глибока вода, і розумна люди́на її повиче́рпує.
6 İnsanların çoxu sədaqətindən dəm vurar. Amma sadiq adamı haradan tapmaq olar?
Багато людей себе звуть милосердними, та вірну люди́ну хто зна́йде?
7 Saleh kamalı ilə yaşar, Özündən sonra gələn nəsli bəxtiyar olar.
У своїй непови́нності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його!
8 Nə zaman ki padşah hökm üçün taxta çıxar, Gözləri ilə bütün pisliyi sovurar.
Цар сидить на судде́вім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.
9 Kim deyər ki, qəlbimi təmizləmişəm, Günahımı silmişəm?
Хто скаже: „Очи́стив я серце своє, очистився я від свого гріха́?“
10 Aldadıcı ölçü, aldadıcı çəki – Hər ikisi Rəbdə ikrah yaradar.
Вага неоднакова, неоднакова міра, — обо́є вони — то оги́да для Господа.
11 Hətta uşaq da əməlləri ilə, İşlərinin saf, doğru, yoxsa əksinə olması ilə tanınar.
Навіть юна́к буде пі́знаний з чи́нів своїх, — чи чин його чистий й чи про́стий.
12 Eşidən qulaq, görən gözlər – Bunların hər ikisini yaradan Rəbdir.
Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обо́є.
13 Sevmə yatmağı, yoxsullaşarsan, Ayıq ol, onda bol çörəyə çatarsan.
Не кохайся в спанні́, щоб не збідні́ти; розплю́щ свої очі — та хлібом наси́ться!
14 Müştəri deyər: «Pisdir, pis maldır», Amma alıb gedəndə özünü öyər.
„Зле, зле!“каже той, хто купує, а як пі́де собі, тоді хва́литься ку́пном.
15 Qızıl və çox yaqut var, Amma ağıllı söz danışan dil qiymətli cəvahirdir.
Є золото й пе́рел багато, та розумні уста́ — найцінніший то по́суд.
16 Özgəyə zamin duranın libasını al, Onu qəriblər üçün girov saxla.
Візьми його о́діж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку візьми його за́став.
17 Kələklə əldə edilən çörək əvvəlcə şirin olar, Axırda ağzı çınqılla doldurar.
Хліб з неправди солодкий люди́ні, та піско́м потім бу́дуть напо́внені у́ста її.
18 Nəsihət alaraq möhkəm qərar çıxar, Müharibəni sağlam məsləhətlə apar.
Тримаються за́міри радою, і війну прова́дь мудрими ра́дами.
19 Sözgəzdirən sirləri açıb yayar, Gərək boşboğaza qoşulmayasan.
Виявляє обмо́вник таємне, а ти не втручайся до того, ле́гко хто розту́лює уста свої.
20 Kim ki atasına, anasına qarğış edər, Zülmətə düşərkən çırağı sönər.
Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед те́мряви!
21 Tələsik alınan mülk Axırda xeyir gətirməz.
Спа́док спо́чатку заскоро набу́тий, — не буде кінець його поблагосло́влений!
22 Demə «bu pisliyin əvəzini çıxacağam» Rəbbi gözlə, qoy O səni xilas etsin.
Не кажи: „Надолу́жу я зло!“— май надію на Господа, і Він допоможе тобі.
23 Fərqli çəki daşları Rəbdə ikrah yaradar, O, aldadıcı tərəzidən xoşlanmaz.
Вага неоднакова — то оги́да для Господа, а ома́нливі ша́льки не добрі.
24 Kişiyə addım atdıran Rəbdir. Bəs tutduğu yolu insan necə anlasın?
Від Господа — кроки люди́ни, а люди́на — як вона зрозуміє дорогу свою?
25 Düşünmədən nəzir edən özünü tələyə salar, Sonra öz əhdi barədə çox fikirləşməli olar.
Тене́та люди́ні казати „святе́“нерозважно, а зго́дом свої обітни́ці досліджувати.
26 Hikmətli padşah pisləri sovurar, Onlar dəyirman daşında üyüdülər.
Мудрий цар розпо́рошить безбожних, і зве́рне на них своє ко́ло для мук.
27 İnsanın ruhu Rəbbin çırağıdır, Daxilinin dərin yerlərini araşdırar.
Дух люди́ни — світильник Господній, що все ну́тро обшукує.
28 Padşahı məhəbbət və sədaqət qoruyar, Taxtını xeyirxahlıq möhkəm saxlar.
Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.
29 Gəncləri qüvvəti şərəfləndirər, Ağ saçlar qocalara zinət verər.
Окраса юна́цтва — їхня сила, а пишність стари́х — сивина́.
30 Yaralayıcı zərbələr pis insanı düzəldə bilər, Kötəkləmək daxilin dərin yerlərinə təsir edə bilər.
Синяки́ від побоїв — то масть лікува́льна на злого, та вдари нутру́ живота.
