Süleymanin Məsəlləri 18
1 Tənhalığı sevən niyyətinin ardınca düşür, Sağlam şüura zidd gedir.
Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
2 Axmaq dərrakəni deyil, Fikrini ortaya tökməyi sevir.
Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
3 Şər insanla hörmətsizlik, Şərəfsizliklə rüsvayçılıq gələr.
З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
4 Dilin sözlərindən dərin sular yaranar, Hikmət qaynağından çay axar.
Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
5 Məhkəmədə salehi haqsız çıxarmaq üçün Pis adama tərəfkeşlik etmək yaxşı deyil.
Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
6 Axmağın dili münaqişəyə girişər, Ağzı özünü döydürər.
Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
7 Axmağın ağzı onu bəlaya salar, Dili canına tələ qurar.
Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
8 Qeybətçinin sözləri şirin tikələrə bənzər, Mədənin ən dərin yerlərinə düşər.
Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
9 Ləng işləyən dağıdıcıya yoldaşdır.
Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
10 Rəbbin adı qüvvətli bir qaladır, Saleh qaçıb ona pənah aparır.
Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
11 Varlı üçün sərvəti ona qala şəhəridir, Öz gümanında özü üçün pənah hasarı tikir.
Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
12 Ürəyin təkəbbürü əcəldən əvvəl gələr, İtaətkarlıq şərəfdən əvvəl gələr.
Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
13 Eşitməzdən qabaq cavab vermək Səfehlik və rüsvayçılıqdır.
Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
14 Xəstənin ürəyi bütün ağrıları çəkər. Amma ürəyi sınıqdırsa, buna necə dözər?
Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
15 Dərrakəli ürək bilik qazanar, Hikmətlinin qulağı bilik axtarar.
Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
16 İnsanın hədiyyəsi ona yol açar, Böyük adamların hüzuruna aparar.
Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
17 İddiasını əvvəl deyən haqlı görünər, Amma əleyhdarı gəlib onu istintaq edər.
Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
18 Püşk atmaq davaları yatırar, Savaşanları bir-birindən ayırar.
Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
19 İncik qardaşın könlünü almaq qalalı şəhəri almaqdan daha çətindir, Belə davalar qapısı cəftəli qala kimidir.
Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
20 İnsanın qarnı ağzının bəhəri ilə, Dilinin səmərəsi ilə doyar.
Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
21 Ölüm və həyat dilin əlindədir, Onu sevənlər barından yeyir.
Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
22 Arvad alan uğur qazanar, Rəbbin razılığını alar.
Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
23 Yoxsul rəhm istəyər, Zəngin isə sərt cavab verər.
Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
24 Dost çoxaldan öz-özünü yıxar, Amma qardaşdan daha yaxın dost da var.
Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.
