< Süleymanin Məsəlləri 17 >
1 Quru bir loğması olan dinc ev Münaqişəli olan, ziyafət dolu evdən yaxşıdır.
Ліпший черствий кусок зо споко́єм, ніж дім, повний у́чти м'ясної зо сваркою.
2 Ağıllı nökər adbatıran oğlun ağası olar, Qardaşlar arasında miras payı alar.
Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док.
3 Qızıl-gümüş isti kürədə yoxlanar, Rəbb isə ürəyi araşdırar.
Для срі́бла — топи́льна посу́дина, а го́рно — для золота, Господь же серця випробо́вує.
4 Pis adamın diqqəti şər ağızdadır, Yalançı fitnəkarın sözlərinə qulaq asır.
Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомо́в язика лиході́йного.
5 Yoxsula rişxənd edən Yaradanına xor baxır, Başqasının bəlasına sevinən cəzasız qalmır.
Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини.
6 Nəvələr ahılların tacıdır, Oğulların şərəfi atalarıdır.
Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́.
7 Sarsağa bəlağətli söz yaraşmadığı kimi Əsilzadəyə də yalançı dil yaraşmaz.
Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва.
8 Rüşvət verənin gözündə rüşvət bir tilsimdir, Çünki hansı tərəfə getsə, uğur gətirir.
Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́.
9 Günahı örtən məhəbbət axtarar, Sözgəzdirən əziz dostları ayırar.
Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів.
10 Qanan insan üçün bir irad Axmağa vurulan yüz zərbədən də artıq təsir edir.
На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів.
11 Pis insan ancaq üsyankarlıq axtarar, Onun əleyhinə qəddar qasid göndərilər.
Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
12 Balalarını itirmiş bir ayıya rast gəlmək Səfahətə batmış axmaqla rastlaşmaqdan yaxşıdır.
Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його.
13 Kim yaxşılıq əvəzinə pislik etsə, Evindən pislik ayrılmaz.
Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому.
14 Davanın başlanması su bəndinin açılmasına bənzər, Dava başlanmamış münaqişəni tərk et.
Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її!
15 Şərə haqq vermək, salehi məhkum etmək – Hər ikisi Rəbdə ikrah yaradır.
Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні.
16 Axmaq hikmət qazanmaq istəməz, Bunun üçün pul sərf etmək fayda verməz.
На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема?
17 Dost hər zaman sevər, Qardaş dar gün üçün doğular.
Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом.
18 Qanmaz başqası ilə əlbir olar, O, qonşusuna zamin durar.
Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого.
19 İtaətsizliyi sevən münaqişəni sevər, Qapısını ucaldan əcəlini səslər.
Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
20 Əyri ürəkli xeyir tapmaz, Hiyləgər dilli insanı bəlaya salar.
Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло.
21 Axmağın atası dərdə düşər, Sarsağın atasının sevinci itər.
Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого.
22 Ürək sevinci can üçün ən yaxşı məlhəmdir, Könlün sınması sümükləri qurudar.
Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті.
23 Şər qoltuğuna rüşvət götürər ki, Ədalət yollarını pozsun.
Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя.
24 Qanan adam hikmətə baxar, Axmağın gözləri dünyanın o tayını axtarar.
З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі.
25 Axmaq oğul atasına qəm-kədər verər, Onu doğan anasını qubarladar.
Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість.
26 Saleh insanı cərimə etmək yaxşı deyil, Əsilzadəni düzlüyünə görə döymək yaxşı deyil.
Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість!
27 Çoxbilən az danışar, Müdrik həlimlik ruhunda olar.
Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на.
28 Səfeh belə, sakit dayansa, hikmətli hesab edilər, Ağzını yumsa, dərrakəli görünər.
І глупа́к, як мовчить, уважається мудрим, а як у́ста свої закриває — розумним.