Əyyub 15
1 Temanlı Elifaz belə cavab verdi:
І відповів теманянин Еліфа́з та й сказав:
2 «Müdrik insan boş sözlərlə cavab verərmi? Köksünü şərq küləyi ilə doldurarmı?
„Чи відповідатиме мудра люди́на знання́м вітряни́м, і східнім вітром напо́внить утробу свою?
3 Faydasız sözlərlə, dəyərsiz nitqlərlə Mübahisə etmək olarmı?
Бу́де виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими реча́ми, що пожитку немає від них?
4 Amma sən Allah qorxusunu bir kənara qoyursan, Allah hüzurunda düşünməyə mane olursan.
Ти страх Божий руйнуєш тако́ж, і пусто́шиш молитву до Бога,
5 Çünki sənin ağzın günahdan dərs alıb, Hiyləgərlərin dili ilə danışırsan.
бо навчає провина твоя — твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.
6 Səni məhkum edən mən deyiləm, öz dilindir. Dodaqların öz əleyhinə şəhadət edir.
Оскаржа́ють тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на те́бе:
7 İlk doğulan insan sənsənmi? Yoxsa dağlardan da əvvəl sən var olmusan?
Чи ти народився люди́ною першою, чи раніше, ніж згі́р'я, ти ство́рений?
8 Allahın sirrinəmi qulaq asmısan? Təkcə özünümü müdrik sayırsan?
Чи ти слухав у Божій таємній нара́ді, та мудрість для себе забрав?
9 Sən nəyi bilirsən ki, biz onu bilmirik? Sənin dərk etdiyin nədir ki, biz onu dərk etmirik?
Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, — і не з нами воно?
10 Bizdə ağsaçlı da, yaşlı da var, Onlar atandan da yaşlı olar.
Поміж нами і сивий, ото́й і старий, старший днями від ба́тька твого́.
11 Sənə Allahın təsəllisi, Söylədiyi xoş sözlər kifayət deyilmi?
Чи мало для тебе — поті́шення Божі та слово, яке Він сховав у тобі́?
12 Niyə qəlbin səni belə çaşdırır, Gözlərindən od çıxır?
Чого то підно́сить тебе твоє серце, й які то знаки́ твої очі дають,
13 Niyə Allaha qəzəbini göstərirsən, Dilindən belə sözlər çıxır?
що на Бога зверта́єш ти духа свого́, і з своїх уст випускаєш подібні слова́?
14 İnsan, həqiqətən, təmiz ola bilərmi? Qadından doğulan insan saleh ola bilərmi?
Що таке чоловік, щоб опра́вданим бути, і щоб був справедливим від жінки наро́джений?
15 Allah müqəddəslərinə belə, etibar etmirsə, Göylər belə, Onun gözündə təmiz deyilsə,
Таж Він на́віть святим Своїм не довіря́є, і не опра́вдані в о́чах Його небеса́, —
16 Haqsızlığı su kimi içən, İyrənc, korlanmış insana O etibar edərmi?
що ж тоді чоловік той бридки́й та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?
17 Dinlə məni, sənə deyim, Gördüyümü bəyan edim –
Я тобі розповім, — ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу́,
18 Hikmətli adamların dediklərini, Atalarından alıb gizlətmədiyi şeyləri.
про що мудрі доне́сли та від батьків своїх не затаїли того, —
19 O atalar ki ölkə yalnız onlara verilmişdi, Aralarına yadelli girməmişdi.
їм самим була да́на земля, і не прихо́див чужий поміж них.
20 Pis insan həyatı boyu əzab çəkir, Zorakı adama ayrılan illərin sayı bilinir.
Безбожний тремти́ть по всі дні, а наси́льникові мало років захо́вано.
21 Qulağından dəhşətli səslər əskilmir, Dinc oturanda soyğunçular ona hücum edir.
Вереск жа́хів — у нього в уша́х, серед ми́ру прихо́дить на нього грабі́жник.
22 İnana bilməz ki, qaranlıqdan qurtara bilər, Onu qılınc gözlər.
Він не вірить, що ве́рнеться від темноти́, й він вичі́кується для меча́.
23 “Haradadır?” deyib çörək üçün avara gəzər, Qara günlərinin yanında olduğunu bilər.
Він мандру́є за хлібом, — та де він? Знає він, що для нього встано́влений день темноти́.
24 Ağrı və sıxıntı onu qorxudar, Zəfər çalan padşah kimi onu məğlubiyyətə uğradar.
Страша́ть його у́тиск та гно́блення, хапають його, немов цар, що готовий до бо́ю,
25 Çünki Allaha belə, əl uzadıb, Külli-İxtiyara meydan oxuyub.
бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогу́тнього,
26 Dikbaşlıq edib, dəyirmi sipərini tutub, Allahın üstünə hücum çəkir.
проти Нього твердо́ю він шиєю бігав, товсти́ми хребта́ми щитів своїх.
27 Onun üzü tosqunluqdan şişər, Qarnı nə qədər piyləşər,
Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і бо́ки обклав своїм жиром,
28 O, dağılmış şəhərlərdə, Kimsəsiz, yerlə yeksan olan viranələrdə, Aqibəti dağılmaq olan evlərdə yaşayacaq.
і сидів у міста́х поруйно́ваних, у дома́х тих, що в них не сидять, що на купи каміння призна́чені.
29 Varlı olmayacaq, sərvətləri tükənəcək, Malları ölkəni bürüməyəcək.
Він не буде багатий, і не всто́їться сила його, і по землі не поши́ряться їхні маєтки.
30 Qaranlıqdan qurtulmayacaq, Pöhrələrini alov tutacaq, Allahın ağzının nəfəsi ilə yox olacaq.
Не всту́питься з те́мности він, по́лум'я висушить па́рост його, й духом уст Його буде він схо́плений.
31 Qoy boş şeyə güvənərək özünü aldatmasın, Çünki əvəzində nəsibi boşluq olacaq.
Хай не вірить в марно́ту заблу́каний, бо марно́тою буде заплата йому́, —
32 İşi vaxtsız bitəcək, Budağı göyərməyəcək.
вона ви́повниться не за днів його, а його верхові́ття не буде зелене!
33 Qorası tökülən üzüm ağacı kimi, Çiçəyi tökülən zeytun ağacı kimi olacaq.
Поскидає наси́ллям, немов виноград, недозрілість свою, поро́нить він квіття своє, як оливка, —
34 Çünki allahsız icma qısır olar, Rüşvətxorların çadırı od tutub yanar.
бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника:
35 Onlar bəlaya hamilə olub şər doğar, Bətnləri hiylə ilə dolar».
він злом вагітні́є, й породить марно́ту, й ома́ну готує утро́ба його“.
