সামসঙ্গীত 109
Для дириґента хору. Псалом Давидів.
2 ২ কিয়নো দুষ্ট আৰু ছলনাকাৰী লোকে মোৰ বিৰুদ্ধে মুখ মেলিছে; তেওঁলোকে মিছলীয়া জিভাৰে মোৰ বিৰুদ্ধে কথা কৈছে।
бо мої вороги́ порозкрива́ли на мене уста́ нечести́ві та пе́льки лукаві, язиком неправди́вим говорять зо мною!
І вони оточили мене словами нена́висти, і без причини на мене воюють,
4 ৪ মোৰ প্ৰেমৰ পৰিবর্তে তেওঁলোকে মোৰ বিৰুদ্ধে শত্ৰুতা কৰিছে; কিন্তু মই হ’লে তেওঁলোকৰ বাবে প্ৰাৰ্থনাত লাগি থাকোঁ।
обмовля́ють мене за любов мою, а я — молюся за них,
вони віддають мені злом за добро, і не́навистю — за любов мою!
Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана́ нехай стане!
Як буде суди́тись — нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!
Нехай дні його будуть коро́ткі, хай інший маєток його забере́!
Бодай діти його стали си́ротами, а жінка його — удовою!
І хай діти його все мандру́ють та же́брають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!
Бодай їм тене́та розставив лихва́р на все, що його, і нехай розграбу́ють чужі його працю!
Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його си́ротам милости!
Щоб на зни́щення стали наща́дки його, бодай було скре́слене в другому роді ім'я́ їхнє!
Беззаконня батькі́в його хай пам'ята́ється в Господа, і хай не стирається гріх його матері!
Нехай будуть вони перед Господом за́вжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять, —
16 ১৬ কাৰণ তেওঁলোকে কেতিয়াও দয়া দেখুৱাৰ কথা মনলৈ নানে, কিন্তু দুখী, দৰিদ্র আৰু হতাশগ্রস্ত লোকসকলক বধ কৰিবৰ কাৰণে তাড়না কৰে।
во́рог бо не пам'ятав милосердя чини́ти, і напастува́в був люди́ну убогу та бідну, та серцем засму́чену, щоб убивати її!
17 ১৭ তেওঁলোকে শাও দিবলৈ ভাল পায়; সেই শাও তেওঁলোকৰ ওপৰলৈকে আহঁক। তেওঁলোকে আশীৰ্ব্বাদ ঘৃণা কৰে; সেয়ে আশীর্বাদ তেওঁলোকৰ পৰা দূৰ হওঁক।
Полюбив він прокля́ття, бодай же на нього воно надійшло! — і не хотів благослове́ння, — щоб воно віддалилось від нього!
18 ১৮ তেওঁলোকে শাওক নিজৰ বস্ত্ৰৰ দৰে পিন্ধিলে; সেয়ে পানীৰ নিচিনাকৈ তেওঁলোকৰ অন্তৰত প্রৱেশ কৰিলে, তেওঁলোকৰ অস্থিবোৰে তেলৰ নিচিনাকৈ শুহি ল’লে।
Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, прося́кло воно, як вода, в його ну́тро, та в кості його, мов олива!
Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягне́ться, і за пояс, що за́вжди він ним підпере́жеться!
Це заплата від Господа тим, хто мене обмовля́є, на душу мою нагово́рює зло!
21 ২১ কিন্তু হে মোৰ প্রভু যিহোৱা, তোমাৰ নামৰ অর্থে মোৰ পক্ষে দয়া ব্যৱহাৰ কৰা; কিয়নো তোমাৰ মঙ্গলময় অসীম প্রেমেৰে মঙ্গলময়, এতেকে মোক উদ্ধাৰ কৰা।
А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Йме́ння Свого́, що добре Твоє милосердя, — мене порятуй,
бо я вбогий та бідний, і зра́нене серце моє в моїм ну́трі!
Я ходжу́, мов та тінь, коли хи́литься день, немов сарана́ — я відки́нений!
Коліна мої знеси́лилися з по́сту, і ви́худло тіло моє з недостачі оливи,
і я став для них за посміхо́вище, коли бачать мене, — головою своєю хитають.
Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!
І нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчини́в!
28 ২৮ তেওঁলোকে শাও দিয়ক, কিন্তু তুমি হ’লে আশীৰ্ব্বাদ কৰিবা; তেওঁলোকে উঠিলে লজ্জিত হ’ব; কিন্তু তোমাৰ দাস আনন্দিত হ’ব।
Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови́! Вони повстають, та нехай засоро́млені бу́дуть, а раб Твій раді́тиме!
Хай зодя́гнуться га́ньбою ті, хто мене обмовля́є, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!
Я уста́ми своїми хвали́тиму голосно Господа, і між багатьма́ Його сла́вити буду,
бо стоїть на правиці убогого Він для спасі́ння від тих, хто осуджує душу його!
