সামসঙ্গীত 107
„Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосердя!“
хай так скажуть ті всі, що Госпо́дь урятував їх, що ви́зволив їх з руки ворога,
і з країв їх зібрав, — від сходу й захо́ду, від пі́вночі й моря!
Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знахо́дили,
голодні та спра́гнені, і в них їхня душа омліва́ла.
6 ৬ তেতিয়া তেওঁলোকে সঙ্কটত পৰি যিহোৱাৰ আগত কাতৰোক্তি কৰিলে; তাতে ক্লেশৰ পৰা তেওঁ তেওঁলোকক উদ্ধাৰ কৰিলে।
І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
І Він їх попрова́див дорогою про́стою, щоб до міста осілого йшли.
Нехай же подя́ку складу́ть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
бо наси́тив Він спра́гнену Душу, а душу голодну напо́внив добром!
10 ১০ কোনো লোক অন্ধকাৰ আৰু মৃত্যুচ্ছায়াৰ মাজত বহিছিল; সেই বন্দীসকলে দুখত আৰু লোহাৰ শিকলিৰ বন্ধনত কষ্ট পাইছিল।
Ті, хто перебував був у те́мряві та в сме́ртній ті́ні, то в'я́зні біди та заліза,
11 ১১ কাৰণ তেওঁলোকে যিহোৱাৰ বিৰুদ্ধে বিদ্রোহ কৰিছিল; সৰ্ব্বোপৰি জনাৰ পৰামৰ্শক তেওঁলোকে তুচ্ছ জ্ঞান কৰিলে।
бо вони спротивля́лися Божим слова́м, і відки́нули раду Всевишнього.
12 ১২ সেই বাবেই তেওঁ কঠোৰ পৰিশ্ৰম দি তেওঁলোকৰ হৃদয়ক অৱনত কৰিলে; তেওঁলোক পতিত হ’ল আৰু সহায় কৰিবলৈ কোনো নাছিল।
Та Він упокори́в їхнє серце терпі́нням, спіткну́лись вони — і ніхто не поміг,
і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволя́в їх від у́тисків їхніх!
14 ১৪ তেওঁ তেওঁলোকক আন্ধকাৰ আৰু মৃত্যুচ্ছায়াৰ পৰা বাহিৰ কৰি আনিলে; তেওঁলোকৰ শিকলিৰ বন্ধন চিঙি পেলালে।
І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив.
15 ১৫ মানুহৰ প্রতি যিহোৱাৰ আচৰিত কার্যৰ কাৰণে আৰু তেওঁৰ গভীৰ প্রেমৰ কাৰণে লোকসকলে তেওঁৰ প্ৰশংসা কৰক।
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
бо Він полама́в мідні двері, і засу́ви залізні зрубав!
Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.
Душа їхня від усякої їжі відве́рталася, — і дійшли вони аж до брам смерти,
і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх, —
Він послав Своє слово та їх уздоро́вив, і їх урятував з їхньої хвороби!
21 ২১ মানুহৰ প্রতি যিহোৱাৰ আচৰিত কার্যৰ কাৰণে আৰু তেওঁৰ গভীৰ প্রেমৰ কাৰণে তেওঁলোকে তেওঁৰ প্ৰশংসা কৰক।
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його та за чу́да Його синам лю́дським,
і хай жертви подяки прино́сять, і хай розповіда́ють зо співом про чи́ни Його!
Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, —
вони бачили чи́ни Госпо́дні та чу́да Його в глибині!
Він скаже — і буря зривається, і підно́сяться хвилі Його,
до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється!
Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яни́й, і вся́ їхня мудрість бенте́житься!
Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі,
і раділи, що вти́хли вони, і Ві́н їх привів до бажа́ної при́стані.
31 ৩১ মানুহৰ প্রতি যিহোৱাৰ আচৰিত কার্যৰ কাৰণে আৰু তেওঁৰ গভীৰ প্রেমৰ কাৰণে তেওঁলোকে তেওঁৰ প্ৰশংসা কৰক।
Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість, та за чу́да Його синам лю́дським!
Нехай величають Його на наро́дньому зборі, і нехай вихваля́ють Його на засі́данні старших!
Він обе́ртає рі́чки в пустиню, а водні джере́ла — на суході́л,
34 ৩৪ তেওঁ ফলৱান দেশক লোণাময় অনুর্বৰ ভূমি কৰে, সেই ঠাইৰ নিবাসীসকলৰ দুষ্টতাৰ কাৰণে তেওঁ এই সকলো কৰে।
плодю́чу землю — на солонча́к через зло́бу мешка́нців її.
Він пустиню обе́ртає в водне болото, а землю суху́ — в джерело́,
і голодних садо́вить Він там, а вони ставлять місто на ме́шкання,
і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю!
38 ৩৮ তেওঁ তেওঁলোকক আশীৰ্ব্বাদ কৰে আৰু তেওঁলোক সংখ্যাত অতিশয় বৃদ্ধি পায়; তেওঁ তেওঁলোকৰ পশুধনবোৰক হ্রাস হবলৈ নিদিয়ে।
І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю!
Та змаліли вони й похили́лися з утиску злого та з сму́тку.
Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині,
41 ৪১ কিন্তু তেওঁ দৰিদ্ৰক দুখৰ পৰা তুলি আনি উচ্চ পদত স্থাপন কৰে, আৰু মেৰ-ছাগৰ জাকৰ নিচিনাকৈ তেওঁৰ পৰিয়ালৰ যত্ন লয়।
а вбогого Він підіймає з убо́зтва, і розмно́жує роди, немов ту ота́ру.
Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста́ свої всяке безправ'я.
Хто мудрий, той все це завва́жить, — і пізна́ють вони́ милосердя Господнє!
